3.4. Адаптивне тестування

Процедура адаптивного тестування припускає аналіз відповідей на послідовність тестових завдань певної трудності. Слід зазначити, що проводити адаптивне тестування можливо, якщо наперед визначена трудність тестових завдань, що припускає їх попередню апробацію і обробку результатів з використанням методів дисперсійного аналізу і теорії тестування для визначення надійності, валидности, диференціюючій здібності і труднощі. Крім того, адаптивне тестування можна проводити у разі, коли штучно заданий деякий рівень складності тестового завдання Р, рівний числу операцій, які треба здійснити для його правильного виконання. Наприклад, Р може бути рівний числу формул необхідних для вирішення завдання, пропонованого випробовуваному системою тестування.

У разі тестового контролю можна діяти наступним чином. Якщо відповідь правильна, то передбачається, що рівень підготовки студента вище за складність запропонованого завдання, і він здатний вирішувати задачі заданої складності, якщо розвязок невірний, то студент нездатний для ускладнення подальшого тестування. В даному випадку можна використовувати наступний підхід. Якщо тестований успішно вирішив дане завдання, то у нього з'являється бажання вирішити складніше завдання. Якщо немає – те їм буде зроблена ще одна спроба рішення завдання тієї ж складності. Якщо його також не вирішено, то пред’являється завдання пониженої складності. Якщо відразу не вирішено меншої важкості завдання, то пропонується завдання ще меншої складності. Аналогічно відбувається процес підвищення складності завдань. В результаті, якщо виключити етап навчання при рішенні завдань, то випробовуваний вибере для себе певний рівень складності завдань.

Таким чином, функція “рівня знань” є перетворенням функції “трудносщі” завдання через “здатність рішення задач” певної “складності”. В цьому випадку терміни ”рівень знань”, “здатність рішення задач” і “складність” носять нечіткий характер. Тому для формалізації цих понять доцільно використання апарату нечітких множин. Крім того, у вказаній постановці помітна різниця між “складністю” і “здатністю рішення задач”.

Безпосередньо з адаптивним тестуванням пов’язано поняття адаптивного навчання, яке дозволяє забезпечити педставлення навчального матеріалу на оптимальному 50% рівні складності, оскільки легкі завдання не володіють розвиваючим потенціалом, а дуже складні знижують мотивацію до навчання. Адаптивне тестування направлено на адаптацію процесу навчання до індивідуальних особливостей в умовах колективного навчання. Контроль в першу чергу направлений на оцінку стану навченості і необхідний для відповідної корекції учбового процесу.

Початковий тест по запропонованому модулю може бути призначений для попереднього тестування груп учнів з метою наближеного визначення рівня навченості групи з відповідного модулю курсу. Доцільність адаптивного контролю визначається оптимізацією процесу тестування, оскільки немає необхідності давати легкі завдання знаючому студенту (учневі) і складні завдання не досить добре підготовленому. Використання завдань, відповідних рівню підготовки дозволяє зменшити час тестування і підвищити точність вимірювання рівня знань.

В даний час виділяють три варіанти адаптивного контролю:

• пірамідальне тестування;

• flexi level-тестування;

• stradaptive тестування.

При пірамідальному тестуванні на першому кроці всіма випробовуваними видаються завдання однакового середнього рівня складності, а потім залежно від відповідей або важче, або простіше шляхом ділення шкали завдань навпіл. Наприклад, якщо банк завдань складається з 21 впорядкованого по складності завдання, то тестування починається з 11 завдання, а потім видається або шосте, або шістнадцяте і т.д.

При flexi level-тестуванні контроль починається з будь-якого рівня складності завдань, а при stradaptive тестуванні кожне подальше завдання відрізняється від попереднього на один крок по складності.

У статистичній обробці відповідей при адаптивному тестуванні застосовують IRT теорію, яка використовує для моделювання вірогідності правильних відповідей логістичну криву. Проводячи порівняльний аналіз логістичного і нормального розподілів можна показати, що логістичний розподіл дуже добре апроксимується нормальним.

Завдання для контролю та самоперевірки: 1. Охарактеризуйте десять кроків, що визначають процес розробки тестів. 2. Що має включати шаблон тесту? 3. Яких умов мають дотримуватися особи, що складають тестові завдання? 4. Охарактеризуйте класифікації когнітивної сфери. 5. Охарактеризуйте таксономію В. Блума. 6. Охарактеризуйте таксономію М. Скаткіна. 7. Охарактеризуйте таксономію Г. Клауса і Ж. Паже. 8. Охарактеризуйте таксономію В. Безпалько. 9. Охарактеризуйте три основні функції, які виконує банк завдань. 10. Охарактеризуйте сучасні комп’ютерні технології, що застосовуються при тестуванні. 11. В чому переваги комп’ютерного тестування перед бланковим? 12. Охарактеризуйте адаптивне тестування. 13. Охарактеризуйте три варіанти адаптивного контролю. 14. У чому сутність пірамідального тестування? 15. Як проводиться flexi level-тестування? 16. Як проводиться stradaptive тестування?

Рекомендована література:

1. Аванесов B.C. Композиция тестовых заданий. - М.: Центр тестирования, 2002. – 240 с.

2. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. – СПб.: Питер, 2002. – 688 с.

3. Булах І.Є., Мруга М.Р. Створюємо якісний тест: Навч. посібник.– К.: Майстер-клас, 2006 – 160 с.

4. Майоров А.Н. Мониторинг в образовании. Книга 1 /А.Н.Майоров. – Спб.: Издательство “Образование-Культура”, 1998. – 344 с.

5. Майоров А.Н. Теорія і практика створення тестів для системи освіти. – Львів, 2001. – 296 с.

6. Челышкова М. Б. Теория и практика конструирования педагогических тестов: Учебное пособие. – М.: Логос, 2002. – 432 с.