8. Проектування бд на внутрішньому рівні.

Внутрішній рівень пов’язаний з фізичним розміщенням даних у пам’яті ЕОМ. На цьому рівні формується фізична модель БД, яка містить структури зберігання даних у пам’яті ЕОМ, включаючи опис форматів даних, порядок їх логічного чи фізичного упорядкування, розміщення за типами пристроїв, а також характеристики і шляхи доступу до даних.

Від параметрів фізичної моделі залежать такі характеристики функціонування БД: обсяг пам’яті і час реакції системи. Фізичні параметри БД можна змінювати у процесі її експлуатації (не змінюючи при цьому опису інших рівнів) з метою підвищення ефективності функціонування системи. Структура таблиць-сутностей БД визначається на етапах інфологічного і логічного проектування, а формування структури — на етапі фізичного проектування БД. Структура  ж таблиці — це пойменована сукупність логічно взаємозв’язаних атрибутів.

9. Суть реляційного підходу до проектування бд.

Найбільш поширене трактування реляційної моделі даних, мабуть, належить Дейту. Згідно Дейту реляційна модель складається з трьох частин, що описують різні аспекти реляційного підходу: структурної частини, маніпуляційної частини і цілісної частини.

У структурній частині моделі фіксується, що єдиною структурою даних, що використовується в реляційних БД, є нормалізоване парне ставлення.

У маніпуляційної частини моделі затверджуються два фундаментальних механізму маніпулювання реляційними БД - реляційна алгебра і реляційне числення. Перший механізм базується в основному на класичній теорії множин, а другий - на класичному логічному апараті обчислення предикатів першого порядку. Зазначимо, що основною функцією маніпуляційної частини реляційної моделі є забезпечення заходів. Реляційність будь-якої конкретної мови реляційних БД: мова називається реляційною, якщо вона володіє не меншою виразністю і потужністю, ніж реляційна алгебра або реляційне числення.

10. Нормалізація відношень бд.

Нормалізація - це розбивка таблиці на дві або більш, які характеризуються кращими властивостями при доповненні , зміні і вилученні даних. Кінцева мета нормалізації зводиться до отримання такого проекту бази даних, у котрому кожний факт з'являється лише в однім місці, тобто виключена надлишковість інформації. Це робиться не стільки з метою економії пам'яті, скільки для виключення можливої суперечливості збережених даних.

Кожна таблиця в реляційній БД задовольняє умові, у відповідності з якою у позиції на перетині кожного рядка і стовпця таблиці завжди знаходиться єдине атомарне значення і ніколи не може бути множини таких значень. Будь-яка таблиця, що задовольняє цій умові, називається нормалізованою.

Кожній нормальній формі відповідає деякий визначений набір обмежень. Відношення знаходиться в деякій нормальній формі, якщо задовольняється властивий їй набір обмежень.

Кожна нормальна форма є більш обмеженою і більш бажаною, ніж попередня. Це зв'язано з тим, що в (N+1)-ій нормальній формі вилучаються деякі небажані властивості, які характерні N-ій нормальній формі. Теорія нормалізації грунтується на наявності тієї або іншої залежності між полями таблиці.

Основні властивості нормальних форм:

· кожна наступна нормальна форма в деякому змісті краще попередньої;

· при переході до наступної нормальної форми властивості попередніх нормальних властивостей зберігаються.