6. Еволюція поглядів на конкуренцію та засоби управління конкурентоспроможністю підприємства.

Представники класичної школи політекономії сформулювали принципи досконалої конкуренції, за якої на їх думку , головним координуючим елементом ринку є цінова система в абсолютно децентралізованій економіці (теорію порівняльних витрат).

Неокласики створили моделі монополістичної, олігополістичної конкуренції та чистої монополії.

Отже Смітом та Рікардо були викладені принципи абсолютних витрат і основні положення теорії порівняльних витрат, суть чого полягала у тому, що потрібно імпортувати товар з країни, де витрати на нього менші, а експортувати тті товари, на які витрати менші ніж у експортера.

Далі шведські економісти модифікували теорію порівняльних витрат, у теорію порівняльних переваг, сутність якої полягала у тому, що країна експортує товари, у виробництві яких найефективніше використані надлишкові фактори вир-ва, а імпортує товари, вир-во яких потребує витрачання дефіцитних факторів вир-ва. Далі теорію порівняльних переваг розвивав В. Леонтєв – « парадокс Леонтєва». Він показав, що у експорті США переважали трудомісткі товари. Далі акценти перемістилися з макро- на мікро рівень теорії конкретних переваг. Ф. Селзнік видає книгу « Керівництво в адмініструванні» , де вводить поняття « ключові компетенції». Розкривається необхідність встановлення відповідності між внутрішнім та зовнішнім середовищем у процесі розроблення стратегії організації. Подальшого розвитку ця ідея набуває К. Ендрюсом , який наголошує на оцінюванні внутрішніх та зовнішніх загроз і можливостей, слабких та сильних сторін, таким чином заявляється SWOT аналіз.

Далі Майкл Портер розробляє теорію 5-ти конкурентних переваг, які виявляють найважливіші сильні та слабкі місця підприємства - суперництво серед існуючих фірм; загрози входження в галузь нових підприємств; вплив постачальників; загрози виробництва замінників; вплив покупців.

Далі розвиток аналізу конкурентних сил був доповнений переліком чинників впливу партнерів ( банки, науково-дослідницькі організації та ін.. ) та організацій-регуляторів ( податкова інспекція, арбітражні суди, органи працевлаштування та ін.. )

Д. Дей, та Р. Венслі виокремлюють два напрямки діагностики конкурентних переваг: акцентований на споживачах та конкурентах. Історичною основої теорії конкурентних переваг стала теорія ресурсної бази Біргера Вернерфельта , що мали подальший розвиток у динамічному підході Прахалада і Хемела , вони застосовують поняття « стратегічних намірів», і ця концепція набула подальшого розвитку у концепції стратегічної платформи.

Насправді в останні роки все більше науковців вважають, що і ринковий, і ресурсний підхід и, є односторонніми , і їх не можна розглядати окремо, адже вони доповнюють один одного. Стратегічний успіх під-ва залежить від вміння вчасно відстежувати релевантні зміни у конкурентному середовищі і розвивати власні компетенції щодо адекватного реагування на них.

7. Склад та структура конкурентного середовища підприємства. Модель “п’яти сил конкуренції” м.Портера та її елементи.

Конкурентне середовище підприємства – це результати взаємодії суб’єктів конкурентної боротьби та їх дії із забезпечення власних інтересів, в результаті чого формуються певні умови діяльності підприємства.

Серед складових конкурентного середовища, залежно від ролі, які вони виконують на ринку можна виділити такі основні групи учасників: конкуренти, постачальники, покупці (споживачі), виробники товарів-замінників та потенційно нові (можливі) конкуренти.

Модель п'яти сил конкуренції Портера є найбільш розповсюдженим, потужним інструментом для систематичної діагностики основних конкурентних сил, що впливають на ринок, оцінки ступеня впливу кожної з них та визначення характеру конкурентної боротьби на даному ринку.

Згідно класичної моделі конкурентне середовище формується під впливом таких конкурентних сил, як:

 суперництво між конкуруючими продавцями однієї галузі;

Кількість конкурентів, Рівень зростання ринку, Критерії насичення ринку, Бар'єри входу в галузь, Бар'єри виходу з галузі, Відмітні риси конкурентів, Рівень витрат конкурентів на рекламу, Амбіції перших осіб та акціонерів конкурентів

 конкуренція з боку товарів-субститутів

Схильність споживачів до купівлі продуктів-замінників, Порівняння ціни та якості продуктів-замінників, Вартість перемикання на продукт-замінник для споживача, Рівень сприйняття диференціації продукту

 загроза входу в галузь нових конкурентів;

Наявність вхідних бар'єрів (ліцензії, патенти, авторські права, і т. д.), Необхідність витрат на диференціацію продукту, Вартість бренду, Вартість перемикання або неповоротні (утоплення) витрати, Стартові витрати для нових гравців, Переваги в собівартості, Переваги в положенні на кривій набування знань, Очікувані відповідні дії старих гравців, Реакція уряду та / або інших регуляторів ринку

 економічні можливості та торгівельні спроможності постачальників;

Порівняння вартості переключення постачальників і вартості перемикання компанії, Ступінь диференціації сировини та вихідних матеріалів, Наявність замінників постачальників, Порівняння концентрації постачальників і концентрації компанії, Солідарність робочої сили (наприклад діяльність профспілок)

Загроза інтеграції вперед постачальниками може вплинути на можливість компанії інтеграції назад, Порівняння вартості сировини та вихідних матеріалів і продажної ціни продукту компанії

 економічні можливості та купівельні спроможності покупців.

Концентрація споживачів до рівня концентрації компанії, Ступінь залежності від існуючих каналів дистрибуції, Кількість споживачів, Порівняння вартості перемикання споживача та вартості перемикання компанії, Доступність інформації для споживачів, Можливість вертикальної інтеграції (побудова холдингів з вертикальною інтеграцією), Доступність існуючих продуктів-замінників, Цінова чутливість споживачів, Відмітні переваги продуктів компанії (унікальність)