- •Сутність та види економічної конкуренції. Об’єкт, суб’єкт та предмет економічної конкуренції.
- •Конкурентоспроможність суб’єкта конкуренції та її основні ознаки.
- •Моделі ринкової поведінки підприємства.
- •Типи ринкових структур та властивий їм характер конкурентних відносин.
- •Класифікація об’єктів, що характеризуються такою властивістю, як конкурентоспроможність.
- •Еволюція поглядів на конкуренцію та засоби управління конкурентоспроможністю підприємства.
- •Склад та структура конкурентного середовища підприємства. Модель “п’яти сил конкуренції” м.Портера та її елементи.
- •Державне регулювання конкуренції як “шостий” чинник конкурентного середовища. Основні елементи державної політики регулювання конкуренції в Україні.
- •Закони та підзаконні акти, що регулюють конкурентні відносини в Україні.
- •Рушійні сили ринку та причини змін умов конкуренції.
- •Чинники, що впливають на силу конкурентної боротьби.
- •Методики та показники оцінки інтенсивності конкуренції.
- •Сутність поняття “галузь”; необхідність та структура аналізу галузі.
- •Сутність поняття “конкурент”; визначення та типологія конкурентів. Інформаційне забезпечення та структура аналізу діяльності конкурентів.
- •1) Тип споживачів і товарів, що їм пропонуют.
- •2) Характер впливу діяльності конкурента на підприємство (за м. Портером):
- •3) Цілі аналізу конкурентів
- •4) Характер реакції (за ф. Котлером):
- •Методика побудови та інтерпретації конкурентної карти ринку.
- •Методика побудови та інтерпретації карти стратегічних груп.
- •Ключові чинники успіху: поняття та класифікація.
- •Сутність та співвідношення понять “ринкові чинники успіху”, “ключові компетенції”, “конкурентні переваги”.
- •Ступінь задоволення споживача як головна детермінанта успіху в конкурентній боротьбі.
- •Конкурентна перевага. Властивості конкурентних переваг. Життєвий цикл конкурентної переваги.
- •Концепція „Ланцюгу створення вартості” та її застосування при формуванні конкурентних переваг.
- •Концепція „Стратегічних зон господарювання” та її застосування при реалізації конкурентних переваг.
- •Види та джерела формування конкурентних переваг.
- •Продуктивність, якість, гнучкість та інновації як специфічні стадії еволюції джерел формування конкурентних переваг протягом хх ст.
- •Сутність поняття “конкурентоспроможність підприємства”.
- •Чинники, що визначають рівень конкурентоспроможності підприємства на внутрішніх та зовнішніх ринках.
- •Аспекти забезпечення конкурентоспроможності підприємства.
- •Принципи та загальний порядок оцінки конкурентоспроможності підприємства.
- •Класифікація методів оцінки конкурентоспроможності підприємства.
- •Базове визначення сутності поняття “управління конкурентоспроможністю підприємства”. Мета управління конкурентоспроможністю підприємства.
- •Система управління конкурентоспроможністю підприємства: основні елементи та їх взаємозв’язок, організаційна побудова.
- •Конкурентоспроможність продукції та послуг як основа формування конкурентоспроможності підприємства.
- •Критерії конкурентоспроможності товарів. Чинники, що визначають конкурентоспроможність товару на ринку.
- •Принципи та загальний порядок оцінки конкурентоспроможності товарів.
- •Класифікація методів оцінки конкурентоспроможності товарів.
- •Оптимізація співвідношення ціни, якості та обслуговування як основна мета управління конкурентоспроможністю товару.
- •Основні підходи до управління конкурентоспроможністю товару.
- •Складові конкурентної стратегії підприємства.
- •Стратегія надбання конкурентної переваги (загальна стратегія конкуренції).
- •Стратегія забезпечення конкурентоспроможності як комплексна стратегія.
- •Стратегія конкурентної поведінки підприємства.
- •Зовнішні та внутрішні передумови, що визначають необхідність розробки програм підвищення конкурентоспроможності. Індикатори
- •Етапи розробки програми підвищення конкурентоспроможності. Реалізація програми підвищення конкурентоспроможності та моніторинг її ходу.
Продуктивність, якість, гнучкість та інновації як специфічні стадії еволюції джерел формування конкурентних переваг протягом хх ст.
Аналіз розвитку світової практики досягнення підприємствами комерційного успіху у період з кінця ХІХ до початку ХХІ сторіччя дозволяє виділити в еволюції ключових джерел формування конкурентних переваг декілька етапів. Кожний з цих етапів характеризується специфічними вимогами споживачів щодо товарів (послуг) фірм і, відповідно, фокусуванням підприємств на особливих аспектах стратегічного характеру для більш повного задоволення цих вимог
Еволюція практичних підходів до використання ключових джерел формування конкурентних переваг
1. “Факторний” до початку ХХ століття Товари за помірними цінами Ключове джерело конкурентних переваг Наявність факторів виробництва
2. “Витратний” початок ХХ століття –50ті роки Мінімальні ціни Ключове джерело конкурентних переваг Неухильне зниження витрат
3. “Якісний” 60ті-70ті роки Покращені якісні характеристики Ключове джерело конкурентних переваг Постійне підвищення якості
4. “Адаптивний” 70ті-80ті роки Постійні зміни вимог споживачів Ключове джерело конкурентних переваг Гнучкість
5. “Інноваційний” 80ті-90ті роки Оригінальність, неповторність товарів Ключове джерело конкурентних переваг Інновації
До початку ХХ сторіччя добробут окремих підприємств і цілих країн переважно базувався на наявності основних факторів виробництва. Споживачам були властиві невисокі вимоги до рівня якості та ціни товарів. Значна кількість національних економік розвивалася на основі багатства сировинних та енергоресурсів.
Протягом першої половини ХХ сторіччя підвищення конкурентоспроможності підприємств здійснювалося переважно за рахунок зниження витрат. У цей період проводилася розробка методологічних засад, обґрунтування доцільності створення та визначення сфер ефективного функціонування великих і надвеликих підприємств, що створило можливості використання переваг масового стандартизованого виробництва.
На третьому етапі, починаючи з 60х років, головна увага приділяється якості: спочатку – якості продукції та послуг (базова конкурентна стратегія “диференціації продукції” за класифікацією М.Портера відповідає цьому підходу), а пізніше – якості процесів та систем. У цей час почали розвиватися системні, комплексні принципи управління якістю, які отримали назву “тотального управління якістю.
Характерною ознакою четвертої фази (70ті-80ті роки) в процесі розвитку ключових джерел формування конкурентних переваг було те, що головна увага приділялася гнучкості з метою забезпечення можливостей негайного реагування фірми на зміни потреб ринку, а в окремих випадках – і ініціювання виникнення цих потреб.
І, нарешті, на п’ятому етапі еволюції конкурентних переваг (80ті-90ті роки ХХ століття) стратегічний акцент робиться на інноваціях, під якими зокрема розуміють сукупність технічних, виробничих та комерційних заходів, які призводять до появи на ринку нових або покращених продуктів і до комерційного використання нових чи поліпшених виробничих процесів й обладнання.
На цьому етапі споживачі вимагають, щоб товари відрізнялися від аналогів, відображали оригінальність й індивідуальні смаки покупців.