17. Робота з піском – діагностика корекція

Основна дія пісочної терапії спрямована на розуміння клієнтом власних внутрішніх процесів як руйнівного, так і творчого порядку. Виявлені внутрішні процеси розглядаються з точки зору стадіальності психічного розвитку і проявів архетипів у символіці ландшафту та вибраних людиною мініатюрних фігур.

Використання арттерапевтичних методик, таких як казкотерапія та пісочна терапія психологом в школі доцільно з таких причин:

методики дозволяють дитині чи дорослому опосередковано говорити» про свої проблеми і водночас шукати шляхи їх вирішення

терапевтичний ефект помітний відразу, особливо, коли дитина ( або вчитель) прийшла в негативному стані, наприклад в агресивному чи пригніченому

сама гра для дитини, є нічим іншим ніж гра – природніми діями, знайомими відчуттями і переживаннями

в консультуванні з батьками засоби арттерапії дозволяють наочно продемонструвати батькам ті проблеми, які вони, можливо не визнавали до цього часу

в роботі з вчителями за невеликий проміжок часу без емоційної вербалізації, допомогти зняти негативний емоційний стан

опосередкованість методів дозволяє зменшити явища переносу, проекцій, що допомагає в профілактиці вигорання психолога

пісочна терапія може бути і діагностичною соціометричною методикою, наприклад, коли треба дуже швидко зрозуміти стосунки між батьками і дітьми, між участинами тренінгової групи, між формальними і неформальними лідерами класу і т. п.

в груповій роботі через пісок, діти вільно виставляють границі своїх територій, а заодно повинні піклуватись і про інших, так як рамки пісочниці обмежені, що дає можливість кожній дитині презентувати себе і водночас згуртовує групу.

При спостереженні за груповим процесом роботи в пісочниці психолог може, виявивши проблему задавати.

Для розуміння змісту групових піскових композицій використовуються чотири показники:

характер взаємодії учасників групи поміж собою

розподіл ролей в групі

стиль поведінки кожного учасника

цінності, що об,єднують дітей в міні-групи.

18. Основи організація і проведення корекції пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку

Завдяки пізнавальним психічним процесам дитина одержує знання про навколишній світ та про себе, засвоює нову інформацію, запам'ятовує, розв'язує певні завдання. Серед них виділяють відчуття і сприймання, пам'ять, мислення, уяву. Необхідною умовою протікання психічних процесів є увага. Мова і мовлення постають одним із засобів мислення та розуміння. Науково-психологічний підхід вимагає аналітичного розгляду процесів пізнання, однак у реальному житті всі вони взаємопов'язані.

У розділі «Пізнавальний розвиток» подано обсяг завдань, необхідних для розвитку пізнавальних інтересів, здібностей, психічних процесів та операцій мислення, розширення досвіду пізнання світу і себе у ньому, стимуляції самостійної пізнавальної активності як запоруки успішного подальшого навчання. Програмові завдання охоплюють загально пізнавальний та логіко-математичний аспекти. Вони згруповані за напрямками: «У світі природи», «У світі предметів», «У світі людей», «У світі чисел і цифр», «У світі форм і величин», «У світі простору і часу».

МОВЛЕННЄВИЙ РОЗВИТОК

Розділ «Мовленнєвий розвиток» ґрунтується на комплексному вирішенні завдань формування звукової культури, лексичного запасу, граматичного ладу мовлення дітей 6-го року життя, комунікативних умінь через розвиток у них зв’язного мовлення (діалогічного і монологічного). В ньому окреслено й орієнтовний обсяг завдань з пропедевтики навчання елементів писемного мовлення на 6-му році життя у підрозділах «Навчання елементів грамоти», «Підготовка до письма».

ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК

У розділі «Художньо-естетичний розвиток» розкрито основні напрямки розвивального впливу дорослих, визначальні для

розвитку природних задатків і здібностей дітей до різних видів художньої діяльності (образотворчої, музичної, театралізованої), естетичного ставлення до дійсності, формування художніх умінь і навичок, сприяння самовираженню у художній творчості. Зміст розділу згруповано в такі підрозділи: «Образотворча діяльність», «Музична діяльність», «Театралізована діяльність». У кожному з них подано освітні завдання, орієнтовні теми з малювання, ліплення, аплікації, конструювання та переліки мистецьких творів, репертуарів.

ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Розділ «Ігрова діяльність» робить акцент на грі як найбільш відповідній дошкільному дитинству формі організації життєдіяльності, ефективному методі і засобі реалізації освітніх завдань з усіх напрямів розвитку особистості дитини. Освітні завдання подано з урахуванням специфіки впливу на старших дошкільників різних видів ігор (творчих, з правилами). Пріоритетне місце відведено сюжетно-рольовій грі з огляду на її особливе значення, потенційні можливості для особистісного зростання старшого дошкільника. Програма не виокремлює завдання соціально-морального, емоційно-ціннісного розвитку дітей у самостійні розділи. Ці завдання викладено у контексті розвивальної роботи за наявними розділами програми.

Игра «Найди заданный предмет на картинке»

Цель: развиватьобъем, концентрацию и устойчивостьзрительноговнимания.

Условия. Ребенкупредлагаетсявнимательнорассмотретькрасочную картинку и найти предмет заданныйвзрослым.

Примечание. Чембольшепредметов на картинке и чемонименьше, тем сложнеезадание. Обратитевнимание: чемдольшеребенокспособенрассматривать картинку, отыскиваязаданныепредметы, тем вышеустойчивостьеговнимания, а чембыстрее он отыскиваетнужныепредметы на картинке, тем вышеконцентрацияеговнимания. Еслиребенок не находитпредметы, расположенные на периферии, значит, объемеговниманиянезначителен.

Игра «Найди такой же»

Цель: развиватьконцентрацию, объем и устойчивостьзрительноговнимания.

Условия. Для игрытребуютсяодинаковыенаборыпредметных картинок по числу игроков. Взрослыйпомогаетдетямразложить все картинки перед собой, послечегопоказывает одну картинку изсвоего набора и предлагает найти такую же. Еслиребенокнашел и показал правильно, играпродолжается.

Примечание. Начинатьможно с трех картинок, постепенноувеличиваяихколичество.