- •«Профілактика і корекція відхилень поведінки».
- •Поняття про поведінку, що відхиляється від норми.
- •Критерії нормальної поведінки. Поняття про адаптацію і дезадаптацію.
- •Види девіантної поведінки. Стадії і рівні прояву девіантної поведінки.
- •Психологічні основи профілактики та корекції девіантної поведінки особистості.
- •Основні підходи до надання психологічної допомоги особистості, поведінка якої відхиляється від норми.
- •Особливості профілактики девіантної поведінки в дитячому віці.
- •Поняття про психологічну превенцію та психологічну інтервенцію.
- •Проблема соціально-психологічної реабілітації: відновлення життєвих функцій особистості, дезадаптованої через залежну поведінку.
- •Особливості роботи «телефону довіри» як анонімного консультування особистості, схильної до девіантної поведінки.
- •Проблема соціально-психологічної реабілітації осіб із девіантною поведінкою.
- •Профілактика і корекція девіантної поведінки неповнолітніх.
- •Часткові й загальні порушення психічного розвитку.
- •Динаміка порушень психічного розвитку у неповнолітніх.
- •Роль первинного та вторинного дефектів у виникненні поведінки, що відхиляється від норми.
- •Поняття про ммд (мінімальну мозкову дисфункцію), алалію, дислексію, дисграфію, дискалькулію. Методи виявлення цих відхилень, профілактично-корекційна робота з дітьми, батьками, вчителями у школі.
- •19. Акцентуації характеру, психопатії, невротичні розлади, їх подібність і відмінність
- •20. Початкові прояви психічних захворювань та аутичні розлади. Методи виявлення цих відхилень, профілактично-корекційна робота з дітьми, батьками, вчителями у школі.
- •21. Особливості консультативно-корекційної роботи з особами, поведінка яких відхиляється від норми.
- •22. Соціально-психологічні фактори ресоціалізації. Соціальний контроль та його функції
- •23. Техніки і прийоми психокорекційних впливів у процесі виховання. Оптимізація соціальної ситуації розвитку дитини відповідно до типу соціальної дезадаптації
- •24. Поняття про адиктивну поведінку. Мотивація поведінки адиктів. Ставлення адиктів до норм, прийнятих в суспільстві.
- •25. Форми та методи корекційної роботи з особами, які мають адиктивну поведінку
- •Гіперздібності
- •36.Трудоголізм
- •37.Гемблінг
- •38. Параноя здоров’я
- •39.Фанатизм
- •42. Філософська інтоксикація
- •43. Сутяжництво,кверулянство
- •44.Клептоманія,піроманія,дромоманія
- •47. Гіперкомунікабельність
- •48.Комунікативні девіації. Конформістська поведінка.
- •49. Комунікативні девіації. Фобічна поведінка.
- •50. Комунікативні девіації. Іпохондрична девіантна поведінка.
- •51. Комунікативні девіації. Поведінка, заснована на ревнощах, патологічні ревнивці.
- •52. Профілактика та корекція аморальної поведінки.
36.Трудоголізм
При трудоголізм відбувається втеча від реальності в сферу діяльності і досягнень. Підвищеним інтересом і захопленням для людини стано-вится його робота чи інша діяльність, на терені якої він намагається досягти досконалості. Якщо у звичайної людини робота є способом підвищення власного престижу, авторитетності, матеріального благо-получия, задоволення потреби панувати і домінувати або рас-сматривается як повинність, то у людини-трудоголіка робота стає самоціллю, а не способом досягнення чого-небудь. Він отримує задоволення від самого процесу діяльності, а не від його результату, хоча результат також важливий для продовження даного виду роботи. Трудоголік (робіт-лик) зосереджений на цікавій для його діяльності практично постоян-но, він не здатний відволіктися від думок про роботу навіть на відпочинку або при на-мерен зміні діяльності
Базою для формування надцінного захоплення у вигляді трудоголізму ста-ють, як правило, або особливості характеру, що сприяють фікса-ції уваги і діяльності на виконанні службових обов'язків через страх не впоратися з ними, уславитися нездатним і некваліфікований-ним фахівцем, або адиктивний догляд від реальності, яка воспри-приймаються як нецікава, неприваблива і нудна. У першому випадку формування трудоголізму відбувається на основі психастенических (Ананьєв-кастних) або астенічних (залежних) рис характеру. Невпевненість у собі, власних здібностях, страх програти і не впорався з поставленим-ми завданнями, ускладненість в міжособистісних контактах, боязкість і скром-ність, невміння вибудувати власну кар'єру, використовуючи особисту чарівність, товариськість або маніпулятивні способи, призводять до поступової ви-работке гіперкомпенсаторного поведінки у сфері діяльності. Людина починає «переробляти», приділяти більше уваги роботі, ніж співслужив-ці, прагнути до уникнення будь-яких несподіванок і доведення результа-тів власної праці до досконалості. Поступово вироблений стиль стає рисою характеру і інтенсивна праця починає доставляти задоволення
Інший механізм формування трудоголізму виявляється при аддік-тивно поведінці. Підвищений рівень працездатності, захопленість процесом діяльності, отримання від нього задоволення можуть стати за-розміщенням. «Втеча в роботу» може бути пов'язано з непристосованістю людини до повсякденного життя, її побутовим вимогам, неможливістю відчувати задоволення і «маленькі життєві радості». Індивіда з ад-діктівним поведінкою у вигляді трудоголізму обтяжує сірість і одноманітність життя, відсутність «великих потрясінь». Моделюючи складності на роботі у своїй діяльності і долаючи їх, така людина живе повноцінним, на його думку, життям, кардинально відрізняється від реальної
Надцінні психологічні захоплення у вигляді активної і упередженої діяльності можуть включати не тільки професійну сферу. Людина може бути трудоголіком на терені хобі. Наприклад, він може формально ходити на основну роботу, сумлінно виконувати її, не отримуючи удовлет-доволення, і при цьому орієнтуватися на іншу діяльність (ремонт свого автомобіля, догляд за садом, рибальство, полювання, колекціонування і т. Д.).