Відображення в обліку та звітності операцій в іноземній валюті 1
Назва рахунку |
Дата здійснення операції |
Сума, $ |
Курс обміну валют НБУ (грн. за $1) на дату |
Сума визнання в обліку, грн. |
Курсова різниця, грн. |
||
здійснення операції |
балансу |
на дату здійснення операції |
на дату балансу |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
Основні засоби: Первісна вартість |
01.04.2000 |
10 000 |
5,42003 |
5,427 |
54 200 |
54 200 |
- |
Знос |
31.12.2000 |
Х |
Х |
Х |
2 056 |
2 056 |
- |
Запаси: Фактична собівартість |
12.09.2000 |
5 000 |
5,423 |
5,427 |
27 115 |
- |
- |
Чиста вартість реалізації |
31.12.2000 |
Х |
Х |
Х |
Х |
20 080 |
- |
Кредиторська заборгованість за основні засоби за запаси |
01.04.2000 12.09.2000 |
10 000 5 000 |
5,42003 5,423 |
5,427 5,427 |
54 200 27 115 |
54 270 27 135 |
70 20 |
Грошові кошти (валютний рахунок) |
31.12.1999 31.12.2000 |
2 000 2 000 |
5,372 - |
- 5,427 |
10 744 - |
- 10 854 |
110 |
Після перерахунку монетарних статей (у прикладі 1 – це кредиторська заборгованість та залишок грошових коштів в іноземній валюті) на дату балансу виникає курсова різниця – різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах – позитивна в сумі 110 грн. та від’ємна в сумі 90 грн.
Визнання в обліку та звітності курсових різниць залежить від їх виду і визначається пп.8 – 9 ПБО 21 (табл. 5).
Таблиця 5
Визнання курсової різниці від операцій в іноземній валюті за пбо 21
Види курсових різниць |
Правила визнання за ПБО 21, пп.8 – 9 |
|
1 |
Курсові різниці, які виникли внаслідок перерахунку залишку грошових коштів у іноземній валюті на рахунках у банку та в касі |
Відображаються у складі інших операційних доходів (витрат) |
2 |
Курсові різниці, які виникли в результаті перерахунку інших монетарних статей про операційну діяльність (результат операцій з оборотними активами, крім короткострокових інвестицій2) |
Відображаються у складі інших операційних доходів (витрат) |
3 |
Курсові різниці, які виникли в результаті перерахунку монетарних статей про інвестиційну і фінансову діяльність (результат операцій з необоротними активами, а також з короткостроковими інвестиціями) за винятком курсових різниць, визначених у п.4 даної таблиці |
Відображаються у складі інших доходів (витрат) звичайної діяльності |
4 |
Курсові різниці, які виникли щодо фінансових інвестицій в господарські одиниці за межами України |
Відображаються у складі іншого додаткового капіталу. Від’ємна сума курсової різниці вираховується із суми іншого додаткового капіталу, залишок наводиться зі знаком “мінус” |
Отже, у прикладі 1 курсова різниця за кредиторською заборгованістю за основні засоби буде відображена як інші витрати звичайної діяльності, тоді як курсова різниця за кредиторською заборгованістю за запаси – як інші витрати операційної діяльності та за залишком валютних коштів – як інші доходи операційної діяльності:
Дебет 974 “Втрати від неопераційних курсових різниць” |
70 |
Кредит 632 “Розрахунки з іноземними постачальниками” |
70 |
Дебет 945 “Втрати від операційної курсової різниці” |
20 |
Кредит 632 “Розрахунки з іноземними постачальниками” |
20 |
Дебет 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті” |
110 |
Кредит 714 “Дохід від операційної курсової різниці” |
110 |
Розглянувши загальні правила обліку операцій в іноземній валюті, перейдемо до окремих випадків.
Аванси, сплачені або отримані в іноземній валюті у зв’язку з немонетарними статтями при включенні до вартості активів (робіт, послуг) або доходу звітного періоду, перераховуються у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату сплати або одержання авансу відповідно (ПБО 21, п.6).
Отже, зазначені статті вважаються немонетарними.
Приклад 2. Розрахунки з підзвітними особами в іноземній валюті
8.06.2002р. виданий аванс з каси в сумі 3 000 євро. Квитки придбані з оплатою у гривні по безготівковому розрахунку. Курс НБУ на дату видачі авансу становив 5,20 грн. за 1 євро. Авансовий звіт, прийнятий 19.06.2002р. в сумі 2 800 євро, включає витрати на оплату готелю, транспортні витрати, добові. Курс НБУ на дату авансового звіту – 5,25 грн. за євро.
Таблиця 6
Розрахунки з підзвітними особами в іноземній валюті
№ з/п |
Зміст операції |
Кореспонденція рахунків |
Сума, грн. |
|
Дебет |
Кредит |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Курс НБУ 5,20 грн. за євро |
||||
1 |
Надійшла в касу іноземна валюта для видачі під звіт (3 000 х 5,20) |
302 “Каса в іноземній валюті” |
312 “Поточні рахунки в іноземній валюті” |
15 600 |
2 |
Виданий аванс підзвітній особі |
372 “Розрахунки з підзвітними особами” |
302 “Каса в іноземній валюті” |
15 600 |
Курс НБУ 5,25 грн. за євро |
||||
3 |
Прийнятий авансовий звіт (2 800 х 5,20) |
92 “Адміністративні витрати” |
372 “Розрахунки з підзвітними особами” |
14 560 |
4 |
Курсова різниця за невикористаним авансом (200 х (5,25 – 5,2)) |
372 “Розрахунки з підзвітними особами” |
714 “Дохід від операційної курсової різниці” |
10 |
5 |
Повернуто невикористаний аванс (200 х 5,25) |
302 “Каса в іноземній валюті” |
372 “Розрахунки з підзвітними особами” |
1 050 |
Отже, сума в іноземній валюті за авансовим звітом (операція 3) вказується в обліку за курсом НБУ на дату видачі авансу (операція 1). Залишок невикористаного авансу в іноземній валюті перераховується за курсом на дату операції (операція 5).
Ще один випадок, який потребує додаткового розгляду, – це аванси, сплачені частинами. За таких обставин виникає питання, яким чином слід визначити собівартість придбаного немонетарного активу, адже на кожну дату сплати може бути різний обмінний курс. Поки що безпосередньо у ПБО 21 немає відповіді на таке питання. До первісної вартості придбаних за таких умов немонетарних активів у фінансовому обліку повинен бути включений підсумок усіх авансів, що були перераховані під час дії різних обмінних курсів. Підставою для оцінки імпортованих товарів та їх відображення у фінансовому обліку перш за все є відповідні витяги з поточного рахунку в іноземній валюті про перераховані суми та офіційний курс НБУ, що діяв на дату перерахування авансу. Вантажна митна декларація є первинним документом лише для відображення витрат на сплату ввізного мита, митних процедур та податку на додану вартість на імпортовані основні засоби.
У випадку, якщо придбання немонетарних активів здійснюється шляхом перерахування часткових авансових платежів в іноземній валюті, для визначення собівартості придбаного активу доцільно використовувати такі методи: