- •Isbn 978-611-01-0312-1
- •Isbn 978-611-01-0312-1
- •§ 1. Поняття та предмет кримінального права
- •§ 2. Метод кримінального права
- •§ 3. Завдання кримінального права
- •§ 4. Наука кримінального права
- •10 Р. В. Береш а
- •§ 5. Система позитивного кримінального права
- •16 Р. В. Береш а
- •§ 1. Принципи законності, рівності громадян перед законом і особистої відповідальності за наявності вини
- •20 Р. В. Вереша
- •§ 2. Принцип невідворотності кримінальної відповідальності та гуманізму
- •§ 1. Поняття, значення
- •§ 2. Джерела кримінального права
- •24 Р. В. Вереша
- •26 Р. В. Вереша
- •28 Р. В. Вереша
- •§ 4. Структура кримінального закону
- •32 Р. В. Вереша
- •34 Р. В. Вереша
- •§ 5. Тлумачення кримінального закону
- •36 Р. В. Вереша
- •§ 6. Принципи чинності кримінального закону у просторі та часі
- •38 Р. В. Вереша
- •§ 7. Чинність кримінального закону за територіальним принципом
- •40 Р. В. Вереша
- •§ 8. Чинність кримінального закону
- •§ 9. Видача злочинців
- •§ 10. Чинність кримінального закону в часі
- •46 Р. В. Вереша
- •§ 1. Законодавче визначення злочину в історичному аспекті
- •50 Р. В. Вереша
- •56 Р. В. Вереша
- •§ 3. Поняття злочину та його ознаки за кримінальним правом України
- •60 Р. В. Вереша
- •§ 4. Значення ч. 2 ст. 11 кк України для поняття злочину
- •66 Р. В. Вереша
- •§ 1. Поняття кримінальної відповідальності та її реалізація
- •72 Р. В. Вереша
- •§ 2. Підстави кримінальної відповідальності. Поняття та значення кримінально-правової кваліфікації
- •74 Р. В. Вереша
- •§ 1. Поняття і значення складу злочину
- •78 Р. В. Вереша
- •80 Р. В. Вереша
- •§ 2. Елементи та ознаки складу злочину
- •82 Р. В. Вереша
- •§ 3. Види складів злочинів
- •84 Р. В. Вереша
- •§ 1. Поняття та значення об’єкта злочину
- •88 Р. В. Вереша
- •90 Р. В. Вереша
- •§ 2. Класифікація об’єктів злочинів
- •92 Р. В. Вереша
- •§ 3. Предмет злочину
- •§ 1. Поняття та ознаки об’єктивної сторони складу злочину
- •§ 2. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
- •96 Р. В. Вереша
- •§ 3. Наслідки злочину
- •98 Р. В. Вереша
- •§ 4. Причинний зв’язок
- •100 Р.В.Вереша
- •102 Р. В. Береш а
- •104 Р. В. Береш а
- •§ 5 Факультативні ознаки
- •106 Р.В.Вереша
- •§ 1. Поняття суб’єкта злочину
- •110 Р. В. Береш а
- •112 Р. В. Береш а
- •§ 2. Осудність як ознака суб’єкта злочину. Поняття обмеженої осудності
- •114 Р. В. Береш а
- •§ 3. Неосудність та її кримінально-правове значення
- •116 Р. В. Береш а
- •118 Р. В. Береш а
- •§ 5. Спеціальний суб’єкт злочину
- •§ 6. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені в стані сп’яніння
- •§ 1. Поняття і значення суб’єктивної сторони складу злочину
- •§ 2. Поняття та зміст вини
- •§ 3. Умисел і його види
- •§ 4. Необережність та її види
- •§ 5. Злочини зі складною виною
- •§ 6. Факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину
- •§ 7. Помилка та її кримінально-правове значення
- •150 Р. В. Береш а
- •152 Р. В. Береш а
- •154 Р. В. Береш а
- •§ 1. Поняття та види стадій вчинення злочину
- •156 Р. В. Береш а
- •§ 2. Закінчений та незакінчений злочин
- •158 Р. В. Береш а
- •§ 3. Готування до злочину
- •160 Р. В. Береш а
- •§ 4. Замах на злочин
- •§ 5. Добровільна відмова від вчинення злочину
- •162 Р. В. Береш а
- •§ 1. Поняття співучасті у злочині
- •164 Р. В. Береш а
- •§ 2. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки співучасті
- •166 Р. В. Береш а
- •§ 3. Форми співучасті у злочині
- •168 Р. В. Береш а
- •§ 4. Види співучасників злочину
- •170 Р.В.Вереша
- •172 Р. В. Береш а
- •174 Р. В. Береш а
- •§ 5. Причетність до злочину
- •176 Р.В.Вереша
- •§ 1. Поняття та характерні ознаки множинності злочинів
- •§ 2. Одиничний злочин
- •§ 3. Форми множинності злочинів
- •§ 1. Поняття та види обставин,
- •§ 2. Необхідна оборона
- •§ 3. Уявна оборона
- •§ 4. Затримання особи, що вчинила злочин
- •§ 5. Крайня необхідність
- •§ 6. Фізичний або психічний примус
- •§ 7. Виконання наказу або розпорядження
- •200 Р. В. Вереша
- •§ 8. Діяння, пов’язане з ризиком
- •202 Р. В. Вереша
- •§ 9. Виконання спеціального завдання
- •§ 1. Поняття звільнення від кримінальної відповідальності та його види
- •206 Р. В. Вереша
- •§ 2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям
- •208 Р. В. Вереша
- •§ 4. ’Вільнення від кримінальної відповідальності у звязку з передачею особи на поруки
- •§ 5 ’Вільнення від кримінальної відповідальності у звязку зі зміною обстановки
- •210 Р. В. Береш а
- •§ 6. ’Вільнення від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності
- •§ 7. Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 1. Поняття та ознаки кримінального покарання
- •216 Р. В. Береш а
- •§ 2. Мета покарання
- •§ 1. Поняття системи кримінальних покарань та її значення
- •222 Р. В. Вереша
- •§ 2. Види покарань
- •224 Р. В. Вереша
- •226 Р. В. Вереша
- •228 Р. В. Вереша
- •230 Р. В. Вереша
- •232 Р. В. Вереша
- •234 Р. В. Вереша
- •236 Р. В. Вереша
- •238 Р. В. Вереша
- •§ 1. Загальні засади призначення покарання
- •240 Р. В. Вереша
- •242 Р. В. Вереша
- •244 Р. В. Вереша
- •246 Р. В. Вереша
- •248 Р. В. Вереша
- •250 Р. В. Вереша
- •§ 2. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті
- •252 Р. В. Вереша
- •§ 3. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом
- •254 Р. В. Вереша
- •§ 4. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •§ 5. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •256 Р. В. Вереша
- •§ 6. Правила складання покарань
- •258 Р. В. Вереша
- •§ 7. Обчислення строків покарання
- •§ 1. Загальна характеристика звільнення від покарання та його відбування
- •260 Р. В. Вереша
- •§ 2. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •262 Р. В. Вереша
- •§ 3. Звільнення від відбування покарання випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
- •264 Р. В. Вереша
- •§ 4. Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
- •266 Р. В. Вереша
- •§ 5. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
- •268 Р. В. Вереша
- •§ 6. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким
- •270 Р. В. Вереша
- •§ 7. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
- •272 Р. В. Вереша
- •§ 8. Звільнення від покарання за хворобою
- •274 Р. В. Вереша
- •§ 9. Звільнення від покарання
- •276 Р. В. Вереша
- •§ 1. Поняття судимості, її кримінально-правові тазагальноправові наслідки
- •§ 2. Погашення та зняття судимості
- •280 Р. В. Вереша
- •§ 1. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
- •284 Р. В. Вереша
- •286 Р. В. Вереша
- •288 Р. В. Вереша
- •§ 3. Примусове лікування
- •§ 1. Загальні положення щодо кримінальної відповідальності неповнолітніх
- •290 Р. В. Вереша
- •§ 2. Звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх із застосуванням примусових заходів виховного характеру
- •292 Р. В. Вереша
- •294 Р. В. Вереша
- •§ 3. Особливості покарання неповнолітніх за вчинені злочини
- •296 Р. В. Вереша
- •298 Р. В. Вереша
- •§ 4. Звільнення від покарання неповнолітніх
- •300 Р. В. Вереша
- •§ 5. Погашення та зняття судимості щодо осіб, які вчинили злочин до досягнення 18-річного віку
- •302 Р. В. Вереша
- •§ 1. Кримінальне право країн романо-германської правової сім’ї
- •304 Р. В. Вереша
- •306 Р. В. Вереша
- •§ 2. Кримінальне право країн загального права
- •308 Р. В. Вереша
- •§ 3. Кримінальне право мусульманських країн
- •310 Р. В. Береш а
- •§ 4. Кримінальне право держав Далекого Сходу
- •316 Р. В. Береш а
244 Р. В. Вереша
Вчинення злочину неповнолітнім. Під неповнолітнім у даному разі розуміють особу, якій на момент вчинення злочину виповнилося 14 років і ще не виповнилось 18-ти років. Поведінка молодої людини в такому віці іноді імпульсивна, психологічно незріла, та людина часто схильна піддаватися негативному впливу з боку його оточення або з боку дорослої людини, неповнолітнім властива деяка свавільність, вседозволеність. Все це має враховувати суд як ознаку, що пом’якшує відповідальність та покаранні неповнолітнього. При цьому суд має керуватися також положеннями, які викладені у розділі XV «Особли-вості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх», зок-рема, в ст. 103 КК.
Вчинення злочину жінкою в стані вагітності. Ця обставина пом’якшує покарання у зв’язку з фізіологічним та психологічним про-цесами, які відбуваються в організмі та свідомості вагітної жінки (під-вищений неспокій, запальність, стомленість, легка недуга тощо), що впливає на її поведінку. Важливим є і турбота держави щодо нормаль-ного розвитку плода в утробі майбутньої матері. Все це, а також дуже обмежена психологічна можливість вагітної жінки відбувати покаран-ня, має враховувати суд, призначаючи покарання таким жінкам. При цьому суд на підставі ч. 1 ст. 79 КК може за наявності певних умов прийняти рішення про звільнення від відбування покарання щодо вагі-тної жінки, яка вчинила злочин.
Вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин. Зазначені обставини можуть бути пов’язані з різними дуже несприятливими умовами матеріального, сімейного, особистого, виробничого або суспільного життя та діяльності людини. Збігом та-ких обставин може бути: безробітний стан і неможливість знайти ро-боту, незаконне звільнення людини з роботи, тяжка хвороба дитини, родини чи батьків, велике психологічне навантаження людини; пов’язане зі значним ослабленням фізичних чи духовних сил, смерть близької людини, відсутність житла перебування людини у стані не-
Вчинення злочину під впливом погрози чи примусу або через матеріа-льну чи іншу залежність. Пом’якшуюче значення цих обставин пов’язане з тим, що особа при вчиненні злочину була певним чином обмежена у своєму волевиявленні, але в принципі зберігала можливість керувати своїми діями. Маються на увазі випадки, коли злочин вчиняється під за-грозою насильства з боку ватажків злочинних угруповань, під загрозою втратити здоров’я, житло, сім’ю, роботу, лишитися без матеріальної під-тримки або за вимоги занадто суворої посадової особи тощо. Якщо особа
КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. Загальна частина 245
вчинила суспільно небезпечне діяння, зазнавши фізичного примусу, вна-слідок якого була позбавлена можливості керувати своїми діями, то вчи-нене не може визнаватися злочином.
Вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, ви-кликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого. Пом’якшуюче значення цієї обставини пов’язано з двома ознаками: (а) наявністю стану душевного хвилювання, що раптово виникло внаслі-док (б) протиз^онітих дій з боку потерпшого.
Стан сильного душевного хвилювання (фізіологічний афект) — це раптовий і дуже інтенсивний емощйно-психологічний стан (реакція) людини, який значно знижує її здатність керувати своїми вчинками. Неправомірні дії, про які йдеться, полягають у застосуванні з боку од-нієї людини до іншої людини психічного або фізичного насильства, вчинення розпутних дій, знущання над нею, нанесення тяжкої образи вчинення зухвалого ошуканства тощо, що викликає стан фізіологічно-го афекту і вчинення людиною в такому стані злочину щодо свого кривдника.
Отже, у даному випадку йдеться про злочин, в якому водночас є вина злочинця і у певно4 розумінні вина самого потерпілого від зло-чину. Обставину, про яку йдеться, суд не може враховувати як таку, що пом’якшує відповідальність, якщо вона визначена в законі як обов’язкова ознака конкретного складу злочину (статті 116 і 123 КК).
Вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності. Крайня необхідність є однією з обставин, що виключає злочинність ді-яння, визначення якої дано в ч. 1 ст. 39 КК. Вище було викладено і проаналізовано цю обставину, у тому числі і поняття «перевищення меж крайньої необхідності». Нагадаємо, що перевищенням меж край-ньої необхідності визнається умисне заподіяння шкоди правоохорон-ним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода.
Якщо особа, перебуваючи у стані крайньої необхідності, порушила її умови і навмисно заподіяла шкоду певним благам або цінностям, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода, то вважаєть-ся, що така особа вчинила злочин з перевищенням меж крайньої необ-хідності. При цьому дуже важливим' є врахування психологічного (душевного) стану людини, яка діяла в умовах крайньої необхідності.
Нагадаємо, що особа не підлягає кримінальній відповідальності
вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цією небезпекою.
