244 Р. В. Вереша

Вчинення злочину неповнолітнім. Під неповнолітнім у даному разі розуміють особу, якій на момент вчинення злочину виповнилося 14 років і ще не виповнилось 18-ти років. Поведінка молодої людини в такому віці іноді імпульсивна, психологічно незріла, та людина часто схильна піддаватися негативному впливу з боку його оточення або з боку дорослої людини, неповнолітнім властива деяка свавільність, вседозволеність. Все це має враховувати суд як ознаку, що пом’якшує відповідальність та покаранні неповнолітнього. При цьому суд має керуватися також положеннями, які викладені у розділі XV «Особли-вості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх», зок-рема, в ст. 103 КК.

Вчинення злочину жінкою в стані вагітності. Ця обставина пом’якшує покарання у зв’язку з фізіологічним та психологічним про-цесами, які відбуваються в організмі та свідомості вагітної жінки (під-вищений неспокій, запальність, стомленість, легка недуга тощо), що впливає на її поведінку. Важливим є і турбота держави щодо нормаль-ного розвитку плода в утробі майбутньої матері. Все це, а також дуже обмежена психологічна можливість вагітної жінки відбувати покаран-ня, має враховувати суд, призначаючи покарання таким жінкам. При цьому суд на підставі ч. 1 ст. 79 КК може за наявності певних умов прийняти рішення про звільнення від відбування покарання щодо вагі-тної жінки, яка вчинила злочин.

Вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин. Зазначені обставини можуть бути пов’язані з різними дуже несприятливими умовами матеріального, сімейного, особистого, виробничого або суспільного життя та діяльності людини. Збігом та-ких обставин може бути: безробітний стан і неможливість знайти ро-боту, незаконне звільнення людини з роботи, тяжка хвороба дитини, родини чи батьків, велике психологічне навантаження людини; пов’язане зі значним ослабленням фізичних чи духовних сил, смерть близької людини, відсутність житла перебування людини у стані не-

Вчинення злочину під впливом погрози чи примусу або через матеріа-льну чи іншу залежність. Пом’якшуюче значення цих обставин пов’язане з тим, що особа при вчиненні злочину була певним чином обмежена у своєму волевиявленні, але в принципі зберігала можливість керувати своїми діями. Маються на увазі випадки, коли злочин вчиняється під за-грозою насильства з боку ватажків злочинних угруповань, під загрозою втратити здоров’я, житло, сім’ю, роботу, лишитися без матеріальної під-тримки або за вимоги занадто суворої посадової особи тощо. Якщо особа

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. Загальна частина 245

вчинила суспільно небезпечне діяння, зазнавши фізичного примусу, вна-слідок якого була позбавлена можливості керувати своїми діями, то вчи-нене не може визнаватися злочином.

Вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, ви-кликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого. Пом’якшуюче значення цієї обставини пов’язано з двома ознаками: (а) наявністю стану душевного хвилювання, що раптово виникло внаслі-док (б) протиз^онітих дій з боку потерпшого.

Стан сильного душевного хвилювання (фізіологічний афект) — це раптовий і дуже інтенсивний емощйно-психологічний стан (реакція) людини, який значно знижує її здатність керувати своїми вчинками. Неправомірні дії, про які йдеться, полягають у застосуванні з боку од-нієї людини до іншої людини психічного або фізичного насильства, вчинення розпутних дій, знущання над нею, нанесення тяжкої образи вчинення зухвалого ошуканства тощо, що викликає стан фізіологічно-го афекту і вчинення людиною в такому стані злочину щодо свого кривдника.

Отже, у даному випадку йдеться про злочин, в якому водночас є вина злочинця і у певно4 розумінні вина самого потерпілого від зло-чину. Обставину, про яку йдеться, суд не може враховувати як таку, що пом’якшує відповідальність, якщо вона визначена в законі як обов’язкова ознака конкретного складу злочину (статті 116 і 123 КК).

Вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності. Крайня необхідність є однією з обставин, що виключає злочинність ді-яння, визначення якої дано в ч. 1 ст. 39 КК. Вище було викладено і проаналізовано цю обставину, у тому числі і поняття «перевищення меж крайньої необхідності». Нагадаємо, що перевищенням меж край-ньої необхідності визнається умисне заподіяння шкоди правоохорон-ним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода.

Якщо особа, перебуваючи у стані крайньої необхідності, порушила її умови і навмисно заподіяла шкоду певним благам або цінностям, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода, то вважаєть-ся, що така особа вчинила злочин з перевищенням меж крайньої необ-хідності. При цьому дуже важливим' є врахування психологічного (душевного) стану людини, яка діяла в умовах крайньої необхідності.

Нагадаємо, що особа не підлягає кримінальній відповідальності

вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цією небез­пекою.