27. До чого була спрямована творчість і громадська діяльність р. Боффіла

Бофилл - один из виднейших представителей постмодернизма. В начале творческого пути в своих проектах он соединял приниципы интернационального стиля и традиционную архитектуру Каталонии, но, начиная с 1970-х, он становится на позиции постмодернизма. Основные его проекты этого периода были реализованы во Франции. Важное место среди них занимают жилые комплексы "социального" жилья. Их стиль - сочетание неоклассицизма в его эклектическом изводе с элементами традиционной средиземноморской архитектуры. В этих постройках можно видеть влияние на Бофилла Ж.-А. Габриэля, Н. Леду, А. Палладио.

В 1980-е годы классические мотивы в его творчестве становятся более выдержанными, камень и бетон в качестве строительных материалов дополняются стеклом и сталью. Также в проектах этого времени отражено влияние хай-тека. В результате возникают обособленные от окружающей городской среды "замысловатые махины", такие, как аэропорт Барселоны. +26

Р.Бофілл прагнув у своїй творчості знайти той образ житла, який би був зручний, потрібний і дешевий для людей, при цьому не відходячи від принципів класицизму. У ньому він вбачав навіть єдину можливість втілення своїх задумів. Бофілл використовував для проектування класичний «словник» в теперішню індустріальну епоху, відновлював традиції архітектури і міста.

У рідній Іспанії на перших етапах своєї творчої діяльності він дотримувався курсу - житло для маргіналів. Для цього періоду характерні його проекти житлових комплексів «Передмістя Гауді» та «Уолден-7», які вражають своєю замкненістю і багатофункціональністю, взаємопроникненням просторів зовнішнього і внутрішнього середовищ, ізольованістю житла по відношенню до вулиць та оточуючих будинків. Важливою була його програма муніципального будівництва, програма «Версаль для народу» у Франції.

Сам архітектор пояснював таку розкіш недорогого житла, що він робить ставку на будівельну індустрію, а «будинки-палаци» - це лише дань ідеалам деякої верхівки влади.

Р.Бофіллу вдалося інтегрувати винаходи «високих технологій» у традиційні класичні мотиви вигляду будівель.

Його проекти є спробою примирення прозорості і бетона, класичної і сучасної архітектури, технічної досконалості і геометричної правильності.

житловий комплекс «передмістя Гауді»,Руес

житловий комплекс «Уолден-7»,Барселона

28. Які послідовники концепції раціоналізму «Тенденца» працювали в Європі?

Послідовники раціоналізму працювали в країнах Європи, в Японії. Серед найбільш відомих послідовників були М. Унерс і Й. Кляйхус (Німеччина), Е. Сіріані (Франція).

За пределами Италии идеи движения «Тенденца» наибольшее развитие получили в швейцарской части долины Тичино, где уже к началу 1960-х гг. сложилась очень сильная рационалистская школа. построенный Аурелио Гальфетти в неокорбюзианском духе дом Роталинти в Беллинцона (1961), почти на десятилетие опередивший воздействие течения «Тенденца».

С конца 1960-х гг. неорационализм широко распространился в континентальной Европе. Во Франции его влияние очевидно в жилом комплексе «Нуази-2», построенном Э. Э. Сириани в Марн-ля-Валле близ Парижа (1980). В ФРГ неорационализм в наиболее принципиальной форме выразился в типологической работе Матиаса Унгерса, Юргена Заваде и Й. П. Кляйхуса. Последними по времени создания работами неорационализма являються франкфуртские работы Унгерса — расширение павильона на Международной ярмарке (1983) и Архитектурный музей (1984). В развитии этого направления в ФРГ особую роль сыграл усвоенный Унгерсом после его возвращения из США в 1975 г. модифицированный неорационалистский подход к город ской форме. Выдвинутый им в это время тезис, гласивший, что в будущем мы чаще будем сталкиваться с проблемой запланированного уменьшения столиц, чем с расширением и возрождением их, придал определенную настойчивость его подходу. Унгерс рекомендует фрагментарную стратегию города, включающую в себя формы развития, ограниченные в соответствии с топографическими и институционными рамками специфической задачи в специфическом же контексте. Подобный поход характерен для таких его проекттов, как отель «Берлин» (1976) или многофункциональное здание в центре Хильдесхайма (1978).

Сіріанію Деталь «Наузі-2», Унгерс.Проект

Марн-ля-Валле, 1980 «Штадтлоджия» на Ринковій площі,Хільдесхайм Кляйхус. Периметральний житловий блок, Зх Берлін,1978.

Цей будівельний тип дає можливість оформити подвір’я та вулиці Освальд Унгерс. Німецький архітектурний музей, Франкфурт,1984