24.Еволюція батьківської поведінки тварин

Батьківську поведінку (материнське і батьківське). Проявляється у взаємодіях батьків і дитинчат, пов'язаних з залицянням, забезпеченням комфортних умов вигодовуванням і захистом дитинчат.

Більшою мірою батьківське поведінка проявляється у матерів, що забезпечує надійне вирощування і збереження приплоду. Перед пологами тварини видаляються, готують лігво. Після пологів мати облизує дитинчат. У перші З. .. 4ч після народження встановлюються візуальна, акустична та оль факторного зв'язку між матір'ю і дитинчатами. У цей час дитинчата і мати запам'ятовують зорові образи, нюхові ознаки тазвукові сигнали один одного. Пізніше дитинчата починають слідувати за матір'ю.

Новонароджені ссавці і птахи потребують специфічних умовах життя: оптимальній температурі і певному режимі харчування. Матері новонароджених в міру свого "розуму"створюють дитинчатам оптимальний мікроклімат (вибирають місце, влаштовують гніздо,обігрівають), здійснюють важливий гігієнічний процес - облизування, з'їдають кал дитинчат, кілька разів на добу годують дитинчат молоком, що володіє в перші дні після пологів (молозиво) імунним і бактерицидну дію.

Матері і батьки багатьох видів тварин пристадному зміст охороняють і захищають своїх дитинчат і виявляють більшу самовіданість при вирощуванні потомства. Батьки ссавців займаютьсявихованням і навчанням свого потомства, утримують приплід близько себе. Дитинчат,які виявляються далеко, матері підкликають іржанням, муканням, рохканням,беканням, неслухняних підштовхують головою, карають кусанням, приймаютьучасть у грі своїх дитинчат. Видаваними звуками дитинчата і матері сповіщаютьодин одного про свої наміри. Матері багатьох видів ссавців переживаютьрозлуку зі своїми дитинчатами, турбуються, шукають свій приплід. У всіх домашніхтварин виражено почуття материнства; матері можуть вирощуватидитинчат-приймаків свого й іншого виду.

25. Різновиди засобів спілкування у тварин (звуковий, хімічний, дотиковий, вібраційний, хореографічний та ін.)

Спілкування тварин, біокоммунікація, зв'язку між особинами одного або різних видів, що встановлюються за допомогою прийому вироблених ними сигналів. Ці сигнали (специфічні - хімічні, механічні, оптичні, акустичні, електричні та ін, або неспецифічні - супутні диханню, руху, харчування тощо) сприймаються відповідними рецепторами: органами зору, слуху, нюху, смаку, шкірної чутливості, органами бокової лінії (у риб), термо-і електрорецепторамі. Вироблення (генерація) сигналів і їх прийом (рецепція) утворюють між організмами канали зв'язків (акустичну, хімічну та ін) для передачі інформації різного фізичної або хімічної природи. Інформація, що надходить по різних каналах зв'язку, обробляється в різних частинах нервової системи, а потім зіставляється (інтегрується) в її вищих відділах, де формується відповідна реакція організму. Спілкування тварин полегшує пошуки їжі і сприятливих умов проживання, захист від ворогів і шкідливих впливів. Без спілкування тварин неможлива зустріч особин різної статі, взаємодія батьків і потомства, формування груп (зграй, стад, роїв, колоній тощо) і регулювання відносин між особинами всередині них (територіальні відносини, ієрархія і т.п.). [2]

Роль того чи іншого каналу зв'язку в спілкуванні тварин у різних видів неоднакова і визначається екологією та морфо-фізіологією виду, що склалися в ході еволюції, а також залежить від мінливих умов середовища, біологічних ритмів та ін Як правило, спілкування тварин здійснюється при використанні одночасно декількох каналів зв'язку. Найбільш древній і поширений канал зв'язку - хімічний. Деякі продукти обміну речовин, що виділяються особиною в зовнішнє середовище, здатні впливати на "хімічні" органи почуттів - нюх і смак, і служать регуляторами росту, розвитку і розмноження організмів, а також сигналами, що викликають певні поведінкові реакції інших особин). Так, феромони самців деяких риб прискорюють дозрівання самок, синхронізуючи розмноження популяції. Пахучі речовини, що виділяються в повітря або воду, що залишаються на грунті або предметах, маркують зайняту тваринам територію, полегшують орієнтацію та зміцнюють зв'язки між співчленами групи (сім'ї, стада, рою, зграї). Риби, земноводні, ссавці добре розрізняють запахи особин свого та інших видів, а загальні групові запахи дозволяють тваринам відрізняти "своїх" від "чужинців".

У спілкуванні водних тварин важливу роль відіграє сприйняття органами бічній лінії локальних рухів води. Цей вид дистантной механорецепціі дозволяє виявляти ворога або видобуток, підтримувати порядок у зграї. Тактильні форми спілкування тварин (наприклад, взаємна чищення оперення або хутра) важливі для регуляції внутрішньовидових відносин у деяких птахів і ссавців. Самки і підлеглі особини зазвичай чистять особин-домінантів (переважно дорослих самців). У ряду електричних риб, міноги і міксин створюване ними електричне поле служить для маркування території, допомагає при ближньої орієнтації і пошуках їжі. У "неелектричних" риб у зграї утворюється загальне електричне поле, яке координує поведінку окремих особин. Візуальному спілкуванню тварин, пов'язаному з розвитком світлочутливості і зору, звичайно супроводжують утворення структур, які купують сигнальне значення (забарвлення і колірної візерунок, контури тіла або його частин) і виникнення ритуальних рухів і міміки. Так відбувається процес ритуалізації - формування дискретних сигналів, кожен з яких пов'язаний з певною ситуацією і володіє певним умовним значенням (загроза, підпорядкування, умиротворення та ін), що зменшують небезпеку внутрішньовидових зіткнень.

26. Особливості внутрішньовидової та міжвидової комунікації тварин (угрупування, лідерство) Переваги групового способу життя по­лягають у тому, що скупчення значної кількості особин іс­тотно підвищує вірогідність завчасного виявлення небезпеки. Життя в групі пов'язане також з іншими перевагами: підви­щенням ефективності активної оборони, можливістю передава­ти досвід шляхом імітації або прямого навчання, економнішим типом енерговитрат, відомим як "ефект групи".

Ефект групи виявляється в тому, що швидкість росту й різні показники обміну речовин залежать від життя в групі. У бага­тьох тварин ефект групи зумовлений обміном кормом (бджоли, мурашки). Бджоли навіть за достатком їжі гинуть, якщо вони позбавлені можливості обмінюватися речовинами зі своїми ро­дичами. Природу цих процесів поки що не встановлено.

Ефект групи існує й у хребетних тварин. Так, розміри пуго­ловків земноводних залежать від величини акваріума, хоча корм в ньому є завжди в достатку. Аналогічні явища спостерігають­ся у багатьох риб. Наприклад, риби часто починають метати ікру тільки в тому випадку, коли бачать особину свого виду (самця чи самицю). Ефект групи спостерігається й у голубів, які починають відкладати яйця в присутності інших особин, причому самиця це робить навіть тоді, коли сама себе бачить у дзеркалі. Щури, виховані в групі, навчаються інструментальній реакції швидше, ніж ті, які виросли в ізоляції.

Стада - триваліші і постійні об'єднання тварин в порівнянні зі зграями. Тут здійснюються всі основні функції життя виду: добування корму, захист від хижаків, міграції, розмноження, виховання молодняка і т. д. В основі групової поведінки тварин в стадах лежать взаємини домінування-підпорядкування, засновані на індивідуальних відмінностях між особинами. Одним з варіантів організації стад є групи з тимчасовими або щодо постійними лідерами. Це особи, на яких концентрується увага інших, а вони в свою чергу своєю поведінкою визначають напрямок переміщення, місця годівлі, реакцію на хижака і т. д. Діяльність лідера не спрямована безпосередньо на підпорядкування інших особин. Лідером стає більш досвідчений член стада. Стадо діє як єдине ціле, наслідуючи лідеру. Так, стада північних оленів, як правило, ведуть старі Важенков. Вони краще за інших орієнтуються при міграціях та нападу хижаків, тому що періодично це їм доводиться робити самотужки.

Виділяються об'єднання у великих стадах, які представляють сімейні або вікові групи з внутрішніми, більш дружелюбними контактами, ніж з членами інших аналогічних груп. Незалежно від загального лідерства у внутрішньовидових угрупованнях можуть складатися стосунки адміністрування - підпорядкування.