47.Особливості розслідування хабарництва

Хабарництво – це одержання посадовцем особисто або через посередника хабара у вигляді грошей, цінних паперів, іншого май­на і вигод майнового характеру за дії (бездіяльність) на користь ха­бародавця або осіб, що представляються ним, якщо такі дії (безді­яльність) входять в службові повноваження посадовця або в силу посадового положення може сприяти таким діям; (бездіяльності), а рівно за загальне заступництво або потурання по службі (ст. 368 КК України), а також давання хабара посадовій особі особисто або через посередника (ст. 369 КК України).

На відміну від багатьох інших видів злочинів, кримiнальний механізм хабарництва має свої особливості, основна з яких поля­гає в тому, що суб’єктна система хабарництва складається з двох обов’язкових елементів – хабародавця і хабарника (службової осо­би), відносини між якими мають обопільно прихований, погоджу­вальний характер. Дана обставина значно звужує можливості вияв­лення хабарництва та його розслідування.

Злочинний механізм хабарництва та взаємодія елементів його криміналістичної характеристики – це дві загальні кримінальні си­туації. Перша з них охоплює механізм злочинної змови співучасни­ків і передачу предмета хабара-підкупу. Друга ситуація – це меха­нізм службових дій (бездіяльності) службової особи, яка вступила у змову з хабародавцем (безпосередньо або через посередника) у роз­рахунку на одержання хабара-винагороди. Отже, механізм злочину може розвиватися у двох основних напрямах:

1) заінтересована особа (хабародавець або посередник) передає ха­барнику предмет хабара-підкупу. Незалежно від того, виконують­ся чи не виконуються відповідні службові дії на користь хабаро­давця, злочин вважається закінченим. При цьому залишається ряд характерних матеріальних слідів (безпосередньо предмет хабара, матеріал упаковки, сліди рук тощо), а також інші ознаки у вигля­ді виявлення інтересу хабародавця до вирішення певних питань (одержання матеріальних вигод, пільг, вирішення підприємниць­ких, житлових, трудових, побутових питань), а також ознаки, що вказують на наявність можливостей задовольнити зазначені інтер­еси певною службовою особою;

2) хабародавець передає службовій особі предмет хабара-винагоро­ди за виконання останньою дій на користь заінтересованої особи (одержання очікуваного результату). У таких випадках, поряд із слідами передачі предмета хабара утворюються ознаки, що відо­бражають службові дії (або стримування від них) певної службової особи, та матеріальні сліди у вигляді документів, внесених до них змін, видача кредитів, пільг, надання замовлень, а також сліди у поведінці, що зафіксувалися в пам’яті осіб, які стикалися з діями службової особи.

Посередник у системі хабарництва може:

1) представляти злочинні інтереси певної службової особи(нерідко – це колега по службі, близький знайомий);

2) бути особою, пов’язаною із хабародавцем, який погодився на­лагодити стосунки з певною службовою особою – потенційним суб’єктом одержання хабара;

3) діяти із шахрайською мотивацією, свідомо не збираючись здій­снювати посередництво, так чи інакше привласнити предмет хабара або його частку. Серед таких осіб нерідко зустрічаються шахраї, які займаються «улагодженням справ» у вигляді кримі­нального промислу.

При розслідуванні хабарництва підлягають встановленню на­ступні обставини:

1. чи мав місце факт давання-одержання хабара;

2. який предмет хабара; якщо як хабар передані цінні речі або він мав форму послуги, то яка вартість речей або послуги у грошовому еквіваленті;

3. хто є хабародавцем і хабароодержувачем;

4. які обставини злочину (час, місце, спосіб передачі хабара);

5. з якою метою був даний хабар;

6. чи були виконані на користь хабародавця відповідні дії, чи но­сили вони законний характер;

7. чи немає в діях хабарників ознак інших злочинів, якщо так, то яких саме;

8. чи немає в діях злочинців кваліфікуючих ознак;

9. чи немає в діях хабародавця обставин, що звільняють його від кримінальної відповідальності;

10. які обставини сприяли хабарництву.

На початковому етапі розслідування хабарництва звичайно виді­ляють три типові ситуації: