3 Оцінка пропускної здатності і рівня завантаження дороги рухом

Пропускна здатність – це максимальна кількість транспортних засобів, яку може пропустити ділянка дороги за одиницю часу в одному або двох напрямках в конкретних дорожніх та погодно-кліматичних умовах.

Практичну пропускну здатність слід визначати за формулою[1]:

, (3.1)

де Р–практична пропускна здатність в конкретних дорожніх умовах, транспортних одиниць на годину;

Р_max - максимальна практична пропускна здатність на еталонній ділянці легкових автомобілів на годину (приймаємо P_max=2000);

_n – підсумковий коефіцієнт зниження пропускної здатності;

, (3.2)

де ₁ –₁₅ - часткові коефіцієнти зниження пропускної здатності в порівнянні з еталонною ділянкою дороги, які залежать від окремих елементів дороги.

Від пропускної здатності дороги в значній мірі залежить рівень завантаження дороги рухом:

, (3.3)

де - часова інтенсивність руху в транспортних одиницях;

,

де N_доб- добова інтенсивність руху в транспортних одиницях, яку слід приймати із завдання.

Відповідно до зміни дорожніх умов по довжині дороги змінюється і пропускна здатність та рівень завантаження дороги рухом.

Для оцінки будують лінійні графіки пропускної здатності дороги, на яких наводять і рівень завантаження дороги рухом.

Коефіцієнт ₁ визначає вплив ширини смуги руху на пропускну здатність дороги:

₁ = 0.90

Коефіцієнт ₂ визначає вплив узбіччя на пропускну здатність дороги:

₂ =0,92

Коефіцієнт ₃ визначає вплив відстані d від кромки до бокової перешкоди:

₃ =1,00

Коефіцієнт ₄ визначає вплив складу транспортного потоку:

₄ =0,84

Коефіцієнт ₅ визначає вплив поздовжніх ухилів:

₅ (ПК0-ПК5) =0,77;

Коефіцієнт ₆ визначає вплив відстані видимості дороги

Ділянка 1 ₆ (ПК0 – ПК5) = 0,90

Ділянка 2 ₆ (ПК5 – ПК13) = 1,00

Ділянка 3 ₆ (ПК13 – ПК17) = 0,98

Ділянка 4 ₆ (ПК17 – ПК23) = 0,90

Ділянка 5 ₆ (ПК23 – ПК25) = 0,84

Коефіцієнт ₇ визначає вплив радіусів кривих в плані:

₇ = 0,96

Коефіцієнт ₈ визначає вплив обмеження швидкості руху:

₈ = 0,96

₈ = 0,96

Коефіцієнт ₉ визначає вплив пересічень та примикань, так як на даній ділянці відсутні пересічення та примикання, то коефіцієнт не враховуємо.

Коефіцієнт ₁₀ визначає вплив стану узбіччя (засів травами):

₁₀ = 0,95

Коефіцієнт ₁₁визначає вплив типу та стану покриття (шорсткий асфальтобетон):

₁₁ = 1,00

Коефіцієнт ₁₂ визначає вплив способу відділення об’єктів дорожнього сервісу:

₁₂ = 0,64

Коефіцієнт ₁₃, ₁₄ визначає вплив засобів організації дорожнього руху:

₁₃ = 1,02

₁₄ = 0,96

₁₄ = 0,96

Коефіцієнт ₁₅ визначає вплив частки автобусів та легкових автомобілів у складі транспортного потоку:

₁₅ = 0,72

авт/добу

Таблиця 3.2- Показники пропускної здатності та рівня завантаженості дороги рухом навесні

Ділянки	п	Р	Z	Рівень комфорту	Стан потоку
ПК0 – ПК5				В	Зв’язний
ПК5 – ПК8				В	Зв’язний
ПК8 – ПК13				В	Зв’язний
ПК13 – ПК17				В	Зв’язний
ПК19 – ПК20 (міст)				В	Зв’язний
ПК17 – ПК23				В	Зв’язний
ПК23 – ПК25				В	Зв’язний

Будуємо лінійний графік пропускної здатності дорогинавесні(рисунок 3.1)

З а результатами оцінки пропускної здатності і рівня завантаження дороги рухом було визначено, що дорога на всій протяжності працює ефективно.