- •1 Аналіз вихідних даних
- •2 Комплексна оцінка споживчих властивостей дороги
- •3 Оцінка пропускної здатності і рівня завантаження дороги рухом
- •4 Оцінка впливу дорожніх умов на безпеку руху
- •5 Аналіз умов руху і розробка заходів щодо підвищення безпеки руху
- •6 Оцінка споживчих властивостей дороги після втілення заходів
- •7 Оцінка пропускної здатності рівня завантаження дороги рухом після втілення заходів
- •8 Оцінка впливу дорожніх умов на безпеку руху після втілення заходів
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………………... |
|
1 Аналіз вихідних даних…………………………………………………………… |
|
1.1 Визначення категорії дороги.…………………………………………………. |
|
1.2 Визначення основних нормативних вимог…………………………………… |
|
1.3 Аналіз фактичних даних ………………………………………………………. |
|
1.4 Визначення параметрів доріг та характеристик руху для різних періодів року………………………………………………………………………………….. |
|
1.5 Викреслення поперечних профілів…………………………………………… |
|
2 Комплексна оцінка споживчих властивостей дороги…………………………. |
|
3 Оцінка пропускної здатності і рівня завантаження дороги рухом……………. |
|
4 Оцінка впливу дорожніх умов на безпеку руху………………………………... |
|
5 Аналіз умов руху і розробка заходів щодо підвищення безпеки руху……….. |
|
6. Оцінка споживчих властивостей дороги після втілення заходів…………….. |
|
7 Оцінка пропускної здатності рівня завантаження дороги рухом після втілення заходів…………………………………………………………………….. |
|
8 Оцінка впливу дорожніх умов на безпеку руху після втілення заходів……… |
|
Висновки……………………………………………………………………………. |
|
Перелік посилань…………………………………………………………………... |
|
ВСТУП
Робота транспорту найбільш ефективна при зручній і більш розвитій мережі доріг. Дорожня мережа повинна забезпечувати максимальне наближення транспорту до джерел сировини і місцям виробництва товарів, доставку їх в самі віддалені пункти. Ефективна робота автомобільного транспорту може бути забезпечена лише в тому випадку, коли транспортно-експлуатаційний стан дороги відповідає нормативним документам.
Автомобільна дорога складається з багатьох елементів та обладнань різного призначення і характеризується великою кількістю параметрів, тому для оцінки її якості і стану застосовують широку номенклатуру простих, групових та комплексних показників. В абсолютній формі ці показники розкривають фізичну суть оцінених параметрів, але ускладнюють порівняльну оцінку. У відносній формі відразу дається висновок про відповідність того чи іншого параметру встановленим вимогам.
Узагальненою характеристикою якості автомобільної дороги є поняття транспортно-експлуатаційний стан автомобільної дороги (ТЕС АД), яке включає технічний рівень, експлуатаційний стан, інженерне обладнання та облаштування, рівень утримання.Оцінка транспортно-експлуатаційного стану має велике значення для дорожніх організацій при вирішенні задач ремонту та утримання дороги.
Головною метою курсового проекту є закріплення теоретичних знань та надбання практичних навиків оцінки споживчих властивостей автомобільних доріг і розробка заходів щодо їх поліпшення.
Основні задачі роботи:
- набути практичні навики комплексної оцінки споживчих властивостей автомобільної дороги в різні періоди експлуатації;
- опанувати методику аналізу та обґрунтування заходів щодо поліпшення споживчих властивостей автомобільної дороги засобами дорожньо-експлуатаційної служби;
1 Аналіз вихідних даних
За приведеною інтенсивністю дорога відноситься до ІІ технічної категорії.
1.2 Визначення основних нормативних вимог
Основні нормативні вимоги для ІІ категорії дороги [2]:
- інтенсивність приведена до легкового автомобіля:8669 авт./добу;
- розрахункова швидкістьvрозрах=120 км/год;
- число смуг руху – 2 смуги;
- ширина проїзної частини – 7,5 м;
- ширина смуги руху – 3,75 м;
- ширина узбіччя – 3,5 м;
- максимальний поздовжній ухил іmax= 40‰;
- найменша розрахункова видимість поверхні дороги – 250 м;
- найменша розрахункова видимість зустрічного автомобіля – 450 м;
- найменший радіус кривих у плані R = 600 м;
- найменший радіус вертикальних кривих в повздовжньому профілі:
опуклих – 15000 м;
ввігнутих – 3000 м;
- коефіцієнт зчеплення:
а) для ділянок на прямих або кривих з радіусом R = 1000 м і більше, для горизонтальних ділянок, або ділянок з поздовжнім ухилом не більше 30‰ – 0,30
б) для ділянок на кривих з радіусом R = 250 – 1000 м на ділянках з ухилом від 30 ‰ до 40 ‰ – 0,35;
- рівність за поштовхоміромS = 150 см/км;
1.3 Аналіз фактичних даних
Ділянка І (ПК0 – ПК3):
- і = 23‰;
;L
= 300 м; S
= 140 см/км; відстань видимості 250 м.
Ділянка І відповідає вимогам [2,3] за поздовжнім ухилом та за відстанню видимості.
Ділянка ІІ (ПК3 – ПК9):
- і = 40‰
;;L
= 600м; S
= 100 см/км; відстань видимості 200 м; радіус
кривої 300 м. Ділянка ІІ не відповідає
вимогам [2] за радіусом кривоїта за
коефіцієнтом зчеплення.
Ділянка ІІІ (ПК9 – ПК11):
- і = 0‰ ;;L = 200 м; S = 90 см/км; відстань видимості 300 м.
Ділянка ІІІ відповідає вимогам [2].
Ділянка ІV (ПК11 – ПК17):
- і = 1‰; ;L = 600м; S = 80 см/км; відстань видимості 210 м.
Ділянка ІVвідповідає вимогам [2].
Ділянка V (ПК17 – ПК19):
- і = 40‰;
;L
= 200м; S
= 120 см/км; відстань видимості 300 м.
Ділянка Vне відповідає [2] за відстанню видимості.
Ділянка VІ (ПК19 – ПК21):
і = 28‰; ;L = 200м; S = 120 см/км; відстань видимості 200 м. Ділянка VІ не відповідає за відстанню видимості.
Ділянка VІІ (ПК21 – ПК25):
- і = 14‰; ;L = 400м; S = 120 см/км; відстань видимості 250 м.
Ділянка VІІ не відповідає за відстанню видимості
1.4 Визначення параметрів доріг та характеристик руху для різних періодів року
Таблиця 1.1 – Параметри дороги та характеристика руху для весняного періоду [1, 2]
Параметри або характеристики |
Розрахунковий період |
Весна |
|
Інтенсивність руху для IVкатегорії дороги, авт./добу |
3629 |
Ширина узбіччя |
3,5 |
неукріпленого, м |
2,25 |
укріпленого, м |
0,75 |
Відстань видимості на кривих, м |
450 |
Відстань видимості на прямих ділянках внаслідок снігопадів, туманів та хуртовин |
250 |
Ширина проїзної частини, м |
7,5 |
Рівність за поштовхоміром, см/км: |
|
І ділянка |
220 |
ІІ ділянка |
200 |
ІІІ ділянка |
180 |
IV ділянка |
160 |
V ділянка |
200 |
VІ ділянка |
180 |
VІІ ділянка |
220 |
1.3 Аналіз фактичних даних
Ділянка І (ПК0 - ПК5):
-
і = 60‰;
;L
= 500 м;
S
= 140
см/км; відстань видимості 200 м.
Ділянка І не відповідає вимогам [2,3] за поздовжнім ухилом та за відстанню видимості.
Ділянка ІІ (ПК5 - ПК13):
-
і = 0‰;
;L
= 800м; S
= 100 см/км; відстань видимості 500 м; радіус
кривої 300 м. Ділянка ІІ не відповідає
вимогам [2] за радіусом кривоїта за
коефіцієнтом зчеплення.
Ділянка ІІІ (ПК13 – ПК17):
-
і = 30‰;
;L
= 400 м; S
= 90 см/км; відстань видимості 300 м.
Ділянка ІІІ відповідає вимогам [2].
Ділянка ІV (ПК17 – ПК23):
-
і = 0‰;
;L
= 600м; S
= 80 см/км; відстань видимості 400 м.
Ділянка ІVвідповідає вимогам [2].
Ділянка V (ПК23 – ПК25):
- і = 40‰; ;L = 200м; S = 120 см/км; відстань видимості 100 м.
Ділянка Vне відповідає [2] за відстанню видимості.
1.4 Визначення параметрів доріг та характеристик руху для різних періодів року
Таблиця 1.1 – Параметри дороги та характеристика руху для весняногоперіоду [1, 2]
Параметри або характеристики |
Розрахунковий період |
Весна |
|
Інтенсивність руху для IVкатегорії дороги, авт./добу |
3629 |
Ширина узбіччя |
|
неукріпленого, м |
1,25 |
укріпленого, м |
0,5 |
Відстань видимості на кривих, м |
350 |
Відстань видимості на прямих ділянках внаслідок снігопадів, туманів та хуртовин |
200 |
Ширина проїзної частини моста, м |
7,0 |
Рівність за поштовхоміром, см/км: |
|
І ділянка |
280 |
ІІ ділянка |
200 |
ІІІ ділянка |
180 |
IV ділянка |
160 |
V ділянка |
240 |
1.5 Викреслення поперечних профілів
За визначеною категорією дороги викреслюємо поперечні профілі для насипу висотою2,4м і виїмки глибиною 1,0 м. [2]
