1.12. Розділ 2. Вибір напрямів досліджень, матеріали та методи виконання роботи

Включає опис матеріалів і методів дослідження, наведення зрозумілої схеми проведення досліджень та характеристику господарства. Результативність наукових досліджень знаходиться в прямій залежності від вибору методик, ступеня їх освоєння і точності виконання, тому методи досліджень треба підбирати сучасні, з урахуванням можливості їх виконання в конкретних умовах.

У цьому розділі також вказуються види тварин, які були використані в дослідах; методи застосування лікувальних і профілактичних заходів і контролю їх ефективності.

Важливим є викладення загальних відомостей про сільськогосподарське підприємство, м’ясокомбінат, державні чи приватні заклади ветеринарної медицин (клініки, лабораторії та ін.), тваринницький комплекс, птахофабрику чи інші підприємства, на базі яких виконувалась магістерська робота; необхідно вказати провідні галузі господарства, рівень їх спеціалізації; види тварин, їх поголів’я, породний склад і продуктивність; методи утримання (пасовищне чи стійлове, кліткове чи напільне – для птиці) та годівлі; благополуччя щодо заразних хвороб; захворювання, які реєструються найчастіше; основні економічні показники і рентабельність господарства.

1.13. Розділ 3. Результати власних досліджень

Цей розділ – основа магістерської роботи, тому є найбільш важливим і об'ємним (більше 50 % загального об’єму). Він включає ряд самостійних підрозділів із детальним викладенням одержаних результатів досліджень. Цифровий матеріал, який отриманий під час досліджень, доречно розміщувати в компактних, забезпечених тематичними підзаголовками і пронумерованих таблицях.

Також необхідно провести аналіз економічної ефективності ветеринарних заходів, які використані в роботі. Це є важливим елементом наукових досліджень, бо вказує на важливість і актуальність виконаної роботи в системі заходів щодо зменшення захворюваності та загибелі тварин, підвищення їх продуктивності, скорочення строків перебігу хвороби, підвищення якості продукції та сировини тваринного походження.

Визначення економічних збитків та економічної ефективності ветеринарних заходів з профілактики та ліквідації різних хвороб тварин проводять, користуючись “Методичні рекомендації до проведення розрахунків з визначення економічної ефективності ветеринарних заходів для підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів факультету ветеринарної медицини, а також слухачів ІПНКСВМ і практичних лікарів ветеринарної медицини (друге видання із змінами та доповненнями, розроблене відповідно до кредитно-модульної системи) / Л.М. Корнієнко, Л.Є. Корнієнко. – Біла Церква, 2014. – 39 с.”

1.14. РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ

РЕЗУЛЬТАТІВ

У цьому розділі магістрант проводить детальний аналіз отриманих результатів досліджень.

1.15. ВИСНОВКИ

На підставі результатів власних досліджень автором мають бути написані висновки у вигляді коротко сформульованих і пронумерованих тез. Кількість висновків і пропозицій залежить від об’єму одержаних результатів і значення проведених дослідів. Кожна теза висновків повинна містити конкретні цифрові дані, які були отримані в результаті виконання магістерської роботи.

1.16. ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Пропозиції для практики повинні бути конкретними, змістовними, придатними до впровадження у виробництво в господарстві, групі господарств чи у масштабі району, області.

1.17. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Оформлюється згідно з вимогами ВАК України (Бюлетень ВАК

України, № . – 2008. в алфавітному порядку.

Офіційні документи:

1. Закон України про винесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям ЗУ «Про ветеринарну медицину» / Тваринництво України. – 1994. – № 3. – С. 21.

2. Про основні напрями економічної політики України в умовах незалежності : Постанова Верховної Ради України // Урядовий кур’єр. – 1991. – № 8 (29). – С. 10.

Видання одного, двох, трьох або чотирьох авторів:

1. Власенко М. В. Хірургія в молочному тваринництві / В. М. Власенко, JI. A. Тихонік. – K. : Урожай,1994. – 176 с.

2. Комар В. І. Водорозчинні вітаміни в інфекційній патології / В. І.Комар, В .C.Васильєв, А. Г.Мойсеєнко – Мінск : Наука та техніка, 1991. – 207 с.

3. Косенко М. В. Диспансеризация в системе профилактики бесплодия и контроля воспроизводительной функции крупного рогатого скота / М. В. Косенко – К. : Урожай, 1989. – 248 с.

4. Соколовская И. И. Иммунология воспроизведения животных / И. И. Соколовская, В. К. Милованов. – М. : Колос, 1981. – 264 с.

5. Болезни пушных зверей / С. И. Братюха [и др.]. – 2-е изд., перераб. и доп. – К. : Урожай, 1987. – 184 с.

Видання авторського колективу (більше 4-х авторів)

1. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии: справочное издание / И. П. Кондрахин [и др.] – М.: Агропромзидат, 1985. – 287 с.

Видання за редакцією:

1. Профилактика в спецхозах и комплексах/ В. Е. Чумаченко [и др.] ; под ред. В. Е. Чумаченко. – К. : Урожай, 1986. – 272 с.

Складові частини книги, збірника, журналу:

1. Левченко В. І. Пробіотикотерапія / В. І. Левченко, М. В. Рубленко // Патогенетична терапія при запальних процесах у тварин / І. С. Панько [та ін.] – K. : Урожай, 1994. – С.245–249.

2. Поживіл А. І. Білковий обмін у поросят при основних шлунково-кишкових нематодах / А. І. Поживіл // Науковий вісник НАУ: зб. наук. пр. – K., 1998. – № 6. – С. 75–80.

3. Хоміч В.Т. Топографія, макро- і мікроструктура клоакальної сумки курей / В. Т. Хоміч, Т. А. Литвин // Ветеринарна медицина України. – 1998. – № 9. – С. 22–23.

Тези доповідей:

1. Любецька Т. В. Особливості енергетичного обміну у новонароджених телят при діареї / Т. В. Любецька, A. A. Лущик // ІІІ Український біохімічний з'їзд : тез. доп. наук.-практ. конф. (трав., 1992). – K. : УСХА, 1992. – Ч. II – С. 60.

Дисертації:

1. Влізло В. В. Жировий гепатоз у високопродуктивних корів : дис. ... д-ра вет. наук / В. В. Влізло – K., 1998. – 422 с.

Автореферати дисертацій:

1. Костюк М.М. Біологічна активність і лікувально-профілактична ефективність водорозчинної форми холекальциферолу при остеодистрофії корів : автореф. дис. ... канд. вет. наук : 16.00.01 / М. М. Костюк – Біла Церква, 1999. – 16 с.

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, оскільки найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками та наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання;

б) цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту;

в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело.

Посилання в тексті магістерської роботи на джерела слід зазначати згідно з їхнім переліком у квадратних дужках, наприклад: “...у роботах [1–7]...”.

Допускається наводити посилання на джерела у виносках. При цьому оформлення має відповідати бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера.

Приклад

Цитата в тексті: “Концентрація лізоциму в крові собак упродовж ранового процесу достовірно не змінювалася” [7].

Відповідний опис у переліку посилань:

7. Брошков М.М. Кінетика ендокринних показників крові корів / Б.В. Смолянінов, В.О. Найда // Наук. вісник вет. медицини: Зб. Наук. праць. – Одеса, 2013. – Вип. 12 (17). – С. 48–52.

Список використаної літератури має містити 30–50 літературних джерел, опублікованих переважно за останні 10–15 років.