Класифікація цін

• за обсягами реалізації продукції (оптові і роздрібні ціни);

• за якістю виготовлюваної продукції (ціни для товарів вищої якості, першого сорту, другого сорту тощо);

• за часом дії (постійні, тимчасові – на освоювану продукцію, сезонні);

• за територіальною ознакою :

• єдині (загальнодержавні)

• місцеві

• світові

• за ступенем фіксації:

• Тверда ціна встановлюється в момент укладення контракту, вона не підлягає зміні протягом усього терміну його дії і не залежить від періодичності постачання то­вару (послуги).

• Періодично тверді ціни на товар передбачають встановлення певної фіксованої суми, дійсної на визначений період часу.

• Рухлива ціна - це ціна, яка переглядається, якщо ринкова ціна певного товару до моменту його постачання зміниться. Рухливі ціни, на відміну від періодично твер­дих, за умов істотних змін на ринку передбачають перегляд і коригування на певний відсоток

• Плаваюча ціна - це ціна, обчислена шляхом перегляду базисної ціни з ураху­ванням змін виробничих витрат в період укладання угод (формування портфелю за­мовлень).

!!! Коли йдеться про продаж унікального товару, який раніше на ринок не постача­вся і який надто складно порівняти з аналогами, застосовується розрахункова ціна. При її обчисленні враховуються технічні й комерційні умови замовлення, наводиться порівняння з аналогічними товарами.

Методи ціноутворення

Основним методом ціноутворення на підприємстві є модель «середні витрати плюс прибуток», відповідно до якої здійснюється нарахування визначених націнок на повну собівартість товару. Схематично ця модель може бути представлена форму­лою (1):

Ц = С + П + ПДВ + АЗ + П_П+Т_Н+М, грн., (1)

де Ц- ціна одиниці продукції;

С - повна собівартість одиниці продукції;

ПДВ - податок на додану вартість;

A3 - акцизний збір (якщо товар підакцизний);

П_п - вартість послуг посередників (якщо вони залучаються підприємством для товаропросування на ринку);

Тн - торговельні надбавки до ціни (на реалізацію продукції в мережі роз­дрібної торгівлі, в магазинах тощо);

М - мито (якщо продукція експортується).

Метод розрахунку ціни на підставі цільового (фіксованого) прибутку. Метод є різновидом методу визначення ціни на основі се­редніх витрат (собівартості). особливість його полягає в тому, що ціну поставлено в залежність від загального розміру прибутку, який підприємство передбачає одержати від продажу певної кількості продукції.

За умови прямолінійної динаміки залежних величин ціна вста­новлюється з використанням формули:

Ц = ЗмВ + (ПВ +ПЗ) / КП ,

де ЗмВ — змінні витрати на одиницю продукції (послуги);

ПВ — постійні витрати на дану продукцію (послугу) за певний період (квартал, рік);

ПЗ — загальна сума прибутку, яку можна одержати від прода­жу продукції (надання послуги) за той самий період;

КП  — обсяг продажу продукції (наданої послуги) в натуральному вимірі.

Метод установлення ціни на засаді суб'єктивної цінності товару . Ціна встановлюється з урахуванням потенційного (реально виявленого) попиту.

Метод ціноутворення «за рівнем поточних цін» («за рівнем конкуренції»). Ціну розглядають та встановлюють як функцію цін на аналогічну продукцію у конкурентів. Залежно від особливостей продукції й типу ринку (монополія, олігополія) цей метод ціноутворення має різні модифікації (установлення ціни на рівні поточної ринкової ціни або трохи нижче за неї; установ­лення ціни на конкретний виріб з урахуванням цін на аналогічну продукцію та співвідношення параметрів цих виробів).

Метод ціноутворення «за рівнем попиту». Ціни встановлюються за допомогою пробного продажу товару в різних сегментах ринку. При цьому враховуються умови продажу, кон'юнктура ринку, супутні послуги. За використання цього методу в різних місцях (сегментах) ринку на ті самі товари ціни можуть бути різними.

Методи установлення ціни за результатами торгів. Установлення ціни здійснюється  на підставі результатів закритих або відкритих торгів на  біржах, аукціонах тощо і застосовується з метою купівлі-продажу майна, одержання замовлення на виготовлення.