Орієнтовна номенклатура калькуляційних статей витрат для більшості підприємств різних галузей виглядатиме так:

- сировина та матеріали; - енергія технологічна; - основна заробітна плата; - додаткова заробітна плата; - відрахування на соціальні потреби; - утримання та експлуатація машин і устаткування; - загальновиробничі витрати; - загальногосподарські витрати; - підготовка та освоєння виробництва; - позавиробничі витрати (витрати на маркетинг).

Статті «Сировина й матеріали», «Енергія технологічна», «Основна заробітна плата», «Додаткова заробітна плата» та «Відрахування на соціальні потреби» включають прямі витрати.

До складу елемента «Витрати на оплату праці» включаються заробітна плата за окладами й тарифами, премії та заохочення, матеріальна допомога, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати н; оплату праці.

До складу елемента «Відрахування на соціальні заходи» (37,5%)включаються:

• відрахування на пенсійне забезпечення;

• відрахування на соціальне страхування;

• страхові внески на випадок безробіття;

• відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства;

• відрахування на інші соціальні заходи.

!!!!! Вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, не включається до елементу операційних витрат «Матеріальні витрати».

Стаття «Утримання та експлуатація машин і устаткуван­ня» є комплексною та охоплює такі витрати, як амортизаційні відра­хування ос­новних фондів, витрати на електроенергію, стиснуте повітря, паль­не для приведення їх у дію, технологічний інструмент, ремонт, оп­лату праці з відповідними відрахуваннями на соціальні потреби робітників, які обслуговують машини (наладчики, електрики, слю­сарі та ін.). На ці витрати складається кошторис для кожного цеху (виробництва) на рік (квартал). На одиницю кожного різновиду про­дукції витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткуван­ня обчислюються методом розподілу, зазвичай, пропорційно основній зарплаті виробничників.

Статті «Загальновиробничі витрати» і «Загальногосподарські витрати» близькі за змістом і різняться тільки за рівнем узагаль­нення витрат. Витрати, що входять до складу цих статей, коротко охарактеризовано при класифікації витрат у попередньому розділі.

Стаття «Підготовка та освоєння виробництва» може містити три різновиди витрат на: освоєння нових підприємств, вироб­ництв, цехів, агрегатів (пускові витрати); підготовку та освоєння нової продукції; підготовчі роботи в добувній промисловості. Ці витрати списуються на продукцію рівними частками за встановле­ний період їхнього відшкодування. Витрати на підготовку та ос­воєння нової продукції в серійному і масовому виробництві згідно з прийнятим порядком фінансуються із прибутку або з позабю­джетних фондів фінансування науки і техніки.

Стаття «Позавиробничі витрати» містить витрати на вивчення ринку, на рекламу та продаж продукції. Деякі з цих витрат є пря­мими (витрати на тару, пакування, рекламу, транспортування, в певний район ринку). Непрямі витрати (на аналіз ринку, комісійні виплати організаціям збуту, проведення ярмарків тощо) розподіляються між виробами пропорційно їхній виробничій собівартості.

Таблиця 5 - Калькуляція виробу

№	Назва статті	Сума, грн.
1	Сировина та матеріали
2	Купівельні напівфабрикати, комплектуючі вироби
3	Транспортно-заготівельні витрати
4	Зворотні відходи (вираховуються)
5	Енергія технологічна
Разом матеріальні витрати
6	Основна заробітна плата
7	Додаткова заробітна плата
8	Відрахування на соціальні заходи
9	Витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання
10	Загальновиробничі витрати
Виробнича собівартість
11	Загальногосподарські (адміністративні) витрати
12	Позавиробничі витрати (витрати на збут)
Повна собівартість

-3-

Розрахунок зменшення собівартості продукції відбувається під впливом дії таких техніко-економічних чинників, як:

• у результаті підвищення техніко-технологічного рівня виробництва;

• внаслідок зменшення матеріальних витрат;

• внаслідок зменшення витрат по заробітній платі (економія);

• внаслідок зменшення відрахувань соціальні фонди від заробітної плати;

• внаслідок економії на умовно-постійних витратах при зростанні обсягів виробництва продукції;

• внаслідок зменшення амортизаційних відрахувань;

• за рахунок зміни структури (асортименту) виготовлюваної продукції….

-4-

Ціна є грошовим вираженням вартості товару.

Роль ціни полягає в тому, що вона повинна покривати витрати на виробництво товарів (послуг) і приносити товаровиробнику гарантований прибуток, забезпечуючи справедливий рівень рентабельності.

Функції ціни:

1. вимірювально-інформаційна – полягає у вираженні в єдиній грошовій формі різних за своєю натуральною формою товарів (послуг). Ціна є критеріальним орієнтиром при обґрунтуванні підприємством рішення щодо доцільності і вигідності виробництва визначеного виду товарів (послуг), а також щодо розширення чи скорочення виробництва.

2. розподільна функція – за її допомогою здійснюється перерозподіл доходів між товаровиробником і споживачем;

3. стимулююча функція – ціна має інтенсифікувати виробництво, спрямовуючи його на залучення додаткового капіталу для розширення та розбудови діяльності підприємства;

4. регулююча функція – ціна коригує попит і пропозицію товарів на ринку, а також визначає взаємини між споживачами і виробниками на рівні встановлення рівноважної ціни.

Ціна одиниці продукції (окремої послуги) формується з декількох складових, що відображають структуру відповідних видів цін. Типові складові ціни показано на рисунку.

1. Собівартість	Оптова ціна підприємства (1 + 2)	Оптова ціна реалізації (1 + 2 + 3 + 4 +5)	Роздрібна ціна (1 +  2 + 3 + 4 +5 +6)
2. Прибуток
3. Податок на додану вартість (ПДВ)
4. Акцизний збір
5. Оптово-збутова надбавка(витрати і прибуток постачально-збутових
6. Торговельна надбавка (витрати і прибуток торговельних організацій)