- •Тдп екзамен
- •3.Основні функції загальнотеоретичної юриспруденції.
- •4.Предмет загальнотеоретичної юриспруденції.
- •5.Первинне та похідне виникнення держави.
- •8.Поняття та ознаки сучасної держави.
- •9.Поняття та види принципів права.
- •10.Основні властивості права.
- •11.Аксіоматичні засади(постулати) права
- •12.Парадигми право розуміння. Основні типи праворозуміння.
- •13.Ціннісно-нормативне праворозуміння.
- •14.Інтегративне праворозуміння.
- •15.Співвідношення права і держави: етатистський та ліберальний підходи.
- •16.Принципи формування державної влади та її базові ресурси.
- •17.Інституалізація державної влади та механізм держави.
- •18.Класифікація правових норм.
- •19.Класифікація джерел права.
- •20.Священні тексти як джерело права.
- •21.Судовий прецедент як джерело права.
- •22.Звичай як джерело права.
- •23.Правова доктрина як джерело права.
- •24.Нормативно-правовий договір як джерело права.
- •25.Нормативно-правовий акт як джерело права.
- •26.Система права та її компоненти.
- •27.Поняття галузі права та їх класифікація.
- •28.Інститути права та їх особливості.
- •29.Форми систематизації законодавства.
- •30.Поняття та ознаки правовідносин.
- •31. Поняття правосвідомості та її структура.
- •32.Правова культура та її рівні.
- •33. Механізм дії права та його складові.
- •34.Юридичний процес та юридична процедура.
- •35.Поняття та форми реалізації права.
- •36. Поняття кодифікації законодавства та її види.
- •37. Суб’єкт права та суб’єкт правовідносин.
- •38.Поняття та зміст правосуб*єктності.
- •39. Фізичні та юридичні особи.
- •40.Об*єкти правовідносин.
- •41.Поняття та зміст суб’єктивного права.
- •42.Поняття та зміст юридичного обов’язку.
- •43.Юридичні факти та їх класифікація.
- •44.Поняття та види фактичних складів.
- •45. Правова культура особистості та її структура.
- •46.Правова культура суспільства та її складові.
- •47. Правова соціалізація та правове виховання.
- •48.Завдання та система правового виховання.
- •49.Загальносоціальні та спеціальні функції права.
- •50.Соціальні чинники формування права.
- •51.Форми та види правотворчості.
- •52.Принципи і функції правотворчості.
- •53.Поняття та ознаки юридичного процесу.
- •54.Види юридичного процесу.
- •55.Сфери дії правової норми.
- •56.Предметна дія правової норми.
- •57.Темпоральна дія правової норми.
- •58.Просторова дія правової норми.
- •59.Персональна дія правової норми.
- •60.Застосування права як засіб забезпечення реалізації права.
- •61.Ідеологія застосування права.
- •62.Типове і нетипове застосування права.
- •63.Акти застосування права:поняття та види.
- •64.Поняття та призначення тлумачення права.
- •65.Тлумачення як з*ясування права.
- •66.Тлумачення як роз*яснення права.
- •67.Офіційне тлумачення права та його види.
- •68.Правова система та її компоненти.
- •69.Класифікація правових систем.
- •70.Поняття правового стилю. Правові сім*ї сучасного світу.
- •71.Ціності права та правові цінності.
- •72.Інструментальнацінність права.
- •73.Соціальна цінність права.
- •74.Особистісна цінність права.
- •75.Право як цінність культури та цивілізації.
- •76.Верховенство права у системі правових цінностей.
- •77.Поняття та види правової поведінки.
- •78.Правомірна поведінка. Типологія правомірної поведінки.
- •79.Правопорушення, його ознаки та види.
- •80.Зловживання правом.
- •81.Об*єктивно-протиправна поведінка.
- •82.Поняття та ознаки юридичної відповідальності.
- •83.Види юридичної відповідальності.
- •84.Поняття та основні вимоги законності.
- •85.Поняття та атрибути правового порядку.
- •86.Образ держави та поняття держави.
- •87.Сучасна та досучасна держава.
- •88.Атрибути та ознаки держави.
- •89.Типологія держави.
- •90.Цілісна характеристика держави.
- •91.Поняття державної території та її склад.
- •92.Поняття держави та державності.
- •93.Зміст поняття форма держави.
- •94.Статистика та динаміка держави.
- •95.Державний та політичний режими.
- •96.Взаємодія держави та громадянського суспільства.
- •97.Поняття та класифікація функцій держави.
- •98.Функції держави та державна політика.
- •99.Номенклатура функцій сучасної держави.
- •100.Форми здійснення функцій держави.
- •101.Поняття та ознаки правової держави.
- •102.Співвідношення правової та конституційної держави.
- •103.Соціальна держава, її ознаки і функції.
- •104. Правова держава та верховенство права.
- •105.Вплив глобалізації на розвиток права та держави.
10.Основні властивості права.
У праві як складній категорії можна виділити юридичну та соціальну сторону. У суто юридичному сенсі слова право — це система Загальнообов'язкових, формально визначених, встановлених і забезпечуваних державою правил поведінки. Право як соціальне явище є регулятором суспільних відносин. Через формальне закріплення міри свободи, рівності і справедливості право виражає єдність загально-соціальних і групових інтересів,
Право — це система загальнообов'язкових, формально-визначених правил поведінки що встановлюється, охороняється та гарантується державою з метою впорядкування суспільних відносин.
Сутність і цінність права як явища соціального порядку виявляється через його ознаки:
1)загальнообов'язковість. На відміну від інших соціальних норм правові приписи адресовані всім учасникам правових відносин і є обов'язковими для них;
2)нормативність. Право складається із правил загального характеру, розрахованих на неодноразове застосування. Право виступає як рівний масштаб і модель поведінки людей;
3)формальна визначеність. Правові норми, як правило, фіксуються письмово, вони мають певну логічну структуру. Право встановлює певні рамки поведінки суб'єкта,чітко формулюючи його права і обов'язки;
4)системність. Право є цілісною системою взаємопов'язаних норм;
5)зв'язок з державою. Право пов'язане з державою перш за все тим, що правові норми встановлюються або офіційно визнаються державою. Право охороняється державним примусом;
6)регулятивна. Право виступає як регулятор суспільних відносин і в цьому полягає його головна соціальна цінність;
7)вираз міри свободи і справедливості. Право нерідко називають математикою свободи. Дійсно, право втілює основні права і свободи людини, надає людині легальну можливість реалізувати свої інтереси. Крім того, воно встановлює баланс між поведінкою людини та її соціальним становищем (справедливість);
8)процедурність. Процедура, тобто встановлений порядок і послідовність дій, передбачена як для видання, так і для реалізації юридичних норм;
9)компромісний характер. Право за своєю природою є інструментом соціального компромісу, своєрідного договору в масштабі суспільства.
11.Аксіоматичні засади(постулати) права
У сучасному філософському слов¬нику постулат (лат.— ви¬мога) визначається як твердження, що слугує основою для здійснення зміс¬товних розмірковувань і висновків. При цьому зазначається, що навряд чи можна ототожнювати постулат з аксіомою, оскільки постулат пропонує меншу строгість і лінійність виснов¬ків, відсутність жорсткого дотримання правил логічної функції, що якраз дає змогу розмежувати сфери застосуван¬ня аксіом (природно-наукове знання) і постулатів (соціогуманітарне знан¬ня). Показово, що наявність у системі знання постулатів характеризує її як достатньо розвинену з точки зору рефлексії над своєю логічною струк¬турою та еволюцією.
Помітно, що сучасна юриспру¬денція як система знань виробила свої аксіоматичні начала, котрі можуть бу¬ти представлені як постулати права. Думається, що постулати права не варто ототожнювати з принципами права, які як основоположні ідеї про¬низують усю правову сферу.
Високий рівень формалізації пра¬вової сфери призвів до того, що визна¬чальним постулатом є праворозумін¬ня, а побудова правової теорії (юрис¬пруденції) часто здійснюється за до¬помогою аксіоматичного методу як робота з формалізованою системою (системою права чи правовою систе¬мою).
Серед найважливіших постулатів права, що забезпечують аксіоматич¬ний характер правової сфери — посту¬лат правового дуалізму, що вира¬жається в поділі права на природне та позитивне, об´єктивне і суб´єктивне, приватне та публічне, матеріальне і процесуальне. Отримав визнання по¬стулат, що часто називають правовим плюралізмом, і виражається він у на¬явності у правовому житті різно¬манітних джерел права. Ще один зна¬чущий постулат пов´язаний із ціліс¬ністю правової системи і постає як по¬стулат правової цілісності. Нарешті, аксіоматичне значення для права має належність його до певної правової сім´ї, що виражається за допомогою постулату правової належності.
Таким чином, аксіоматичні начала права становлять постулати: праворозуміння, правового дуалізму, правово¬го плюралізму, правової цілісності, правової належності.
