- •Тдп екзамен
- •3.Основні функції загальнотеоретичної юриспруденції.
- •4.Предмет загальнотеоретичної юриспруденції.
- •5.Первинне та похідне виникнення держави.
- •8.Поняття та ознаки сучасної держави.
- •9.Поняття та види принципів права.
- •10.Основні властивості права.
- •11.Аксіоматичні засади(постулати) права
- •12.Парадигми право розуміння. Основні типи праворозуміння.
- •13.Ціннісно-нормативне праворозуміння.
- •14.Інтегративне праворозуміння.
- •15.Співвідношення права і держави: етатистський та ліберальний підходи.
- •16.Принципи формування державної влади та її базові ресурси.
- •17.Інституалізація державної влади та механізм держави.
- •18.Класифікація правових норм.
- •19.Класифікація джерел права.
- •20.Священні тексти як джерело права.
- •21.Судовий прецедент як джерело права.
- •22.Звичай як джерело права.
- •23.Правова доктрина як джерело права.
- •24.Нормативно-правовий договір як джерело права.
- •25.Нормативно-правовий акт як джерело права.
- •26.Система права та її компоненти.
- •27.Поняття галузі права та їх класифікація.
- •28.Інститути права та їх особливості.
- •29.Форми систематизації законодавства.
- •30.Поняття та ознаки правовідносин.
- •31. Поняття правосвідомості та її структура.
- •32.Правова культура та її рівні.
- •33. Механізм дії права та його складові.
- •34.Юридичний процес та юридична процедура.
- •35.Поняття та форми реалізації права.
- •36. Поняття кодифікації законодавства та її види.
- •37. Суб’єкт права та суб’єкт правовідносин.
- •38.Поняття та зміст правосуб*єктності.
- •39. Фізичні та юридичні особи.
- •40.Об*єкти правовідносин.
- •41.Поняття та зміст суб’єктивного права.
- •42.Поняття та зміст юридичного обов’язку.
- •43.Юридичні факти та їх класифікація.
- •44.Поняття та види фактичних складів.
- •45. Правова культура особистості та її структура.
- •46.Правова культура суспільства та її складові.
- •47. Правова соціалізація та правове виховання.
- •48.Завдання та система правового виховання.
- •49.Загальносоціальні та спеціальні функції права.
- •50.Соціальні чинники формування права.
- •51.Форми та види правотворчості.
- •52.Принципи і функції правотворчості.
- •53.Поняття та ознаки юридичного процесу.
- •54.Види юридичного процесу.
- •55.Сфери дії правової норми.
- •56.Предметна дія правової норми.
- •57.Темпоральна дія правової норми.
- •58.Просторова дія правової норми.
- •59.Персональна дія правової норми.
- •60.Застосування права як засіб забезпечення реалізації права.
- •61.Ідеологія застосування права.
- •62.Типове і нетипове застосування права.
- •63.Акти застосування права:поняття та види.
- •64.Поняття та призначення тлумачення права.
- •65.Тлумачення як з*ясування права.
- •66.Тлумачення як роз*яснення права.
- •67.Офіційне тлумачення права та його види.
- •68.Правова система та її компоненти.
- •69.Класифікація правових систем.
- •70.Поняття правового стилю. Правові сім*ї сучасного світу.
- •71.Ціності права та правові цінності.
- •72.Інструментальнацінність права.
- •73.Соціальна цінність права.
- •74.Особистісна цінність права.
- •75.Право як цінність культури та цивілізації.
- •76.Верховенство права у системі правових цінностей.
- •77.Поняття та види правової поведінки.
- •78.Правомірна поведінка. Типологія правомірної поведінки.
- •79.Правопорушення, його ознаки та види.
- •80.Зловживання правом.
- •81.Об*єктивно-протиправна поведінка.
- •82.Поняття та ознаки юридичної відповідальності.
- •83.Види юридичної відповідальності.
- •84.Поняття та основні вимоги законності.
- •85.Поняття та атрибути правового порядку.
- •86.Образ держави та поняття держави.
- •87.Сучасна та досучасна держава.
- •88.Атрибути та ознаки держави.
- •89.Типологія держави.
- •90.Цілісна характеристика держави.
- •91.Поняття державної території та її склад.
- •92.Поняття держави та державності.
- •93.Зміст поняття форма держави.
- •94.Статистика та динаміка держави.
- •95.Державний та політичний режими.
- •96.Взаємодія держави та громадянського суспільства.
- •97.Поняття та класифікація функцій держави.
- •98.Функції держави та державна політика.
- •99.Номенклатура функцій сучасної держави.
- •100.Форми здійснення функцій держави.
- •101.Поняття та ознаки правової держави.
- •102.Співвідношення правової та конституційної держави.
- •103.Соціальна держава, її ознаки і функції.
- •104. Правова держава та верховенство права.
- •105.Вплив глобалізації на розвиток права та держави.
92.Поняття держави та державності.
Поняття держа́ва можна розуміти як систему офіційних органів, що здійснюють керівництво суспільством.
1) Держава (за Котюком І. І.) — здійснюваний за допомогою офіційних органів політико-територіальний спосіб організації публічної влади, покликаний керувати суспільними процесами, шляхом надання своїм велінням загальнообов’язкового характеру та можливістю реалізації цих велінь через примус.
2) Держава — це 1) сукупність людей, території, на якій вони проживають, та суверенної у межах даної території влади; 2) організація політичної влади, головний інститут політичної системи суспільства, який спрямовує і організовує за допомогою правових норм спільну діяльність людей і соціальних груп, захищає права та інтереси громадян. (Юридична енциклопедія)'
Сутність держави — це внутрішній зміст її діяльності, який виражає єдність загальносоціальних і вузькокласових (групових) інтересів громадян. Будь-яка держава, разом із вирішенням суто класових завдань, виконує й загальносоціальні завдання («спільні справи»), без яких не може функціонувати жодне суспільство. Це — засоби зв’язку і транспорту, будівництво шляхів, іригаційних споруд, боротьба з епідеміями, злочинністю, заходи щодо забезпечення миру та інші.
Державність — специфічна ознака державно-політичної організації суспільства. Термін має багато значень і вживається:
а) як синонім держави в цілому чи держави відповідного історичного типу (феодальна держава, буржуазна держава тощо);
б) для характеристики системи (механізму) політичної організації суспільства;
в) з метою визначення ступеня розвитку системи органів держави (державного апарату);
Характер державності обумовлений обсягом суверенітету тієї або іншої держави. У незалежній Україні головними факторами суверенної держави є специфічні форми державної політичної організації суспільства (форми правління, державного устрою, організації державної влади), державні традиції, ідеологія, державна мова, державна символіка). З цими факторами пов'язаний суспільний і політично-правовий зміст державності, як засобу забезпечення суверенного розвитку України.
93.Зміст поняття форма держави.
Поняття форми держави традиційно перебувало в центрі уваги юридичної науки з моменту її зародження. Сьогодні під формою держави розуміють спосіб організації та здійснення державної влади. Поняття форми держави необхідне для відповіді на питання: як створюються вищі органи держави, як вони взаємодіють між собою і населенням, як територіально побудована державна влада, якими методами здійснюється державна влада.
Форма держави — це державно-правова конструкція, що складається з трьох елементів: форми правління, форми державно-територіального устрою, форми державного режиму. Типологія держав залежно від їх форми здійснюється відповідно до цих елементів:
1) залежно від форми правління розрізняють монархічні і республіканські держави;
2) залежно від форми державно-територіального устрою розрізняють унітарні, федеративні, конфедеративні і регіоналістські (регіональні) держави;
3) залежно від форми державного режиму розрізняють демократичні, авторитарні і тоталітарні держави.
Широкий підхід до форми держави привів до того, що, спираючись на традиційні елементи форми держави, запропоновано виділяти три основні форми держави: монократичну (моністичну), сегментарну та полікратичну (плюралістичну)1 .
Монократична форма держави має високий рівень централізації. Державну владу зосереджує одна особа або орган, ні розподіл влади, ні автономія в територіальному устрої, ні місцеве самоврядування фактично не допускаються. Ця форма пов'язана з обов'язковою ідеологією, одержавленням економіки, соціальної сфери та культури, украй елітарним характером державної влади. Демократичні інститути, парламент, самоврядування використовуються в демагогічних цілях.
Сегментарна форма держави значною мірою носить олігархічний характер, посідаючи проміжне становище між монократичною і полікратичною формами держави. Тут допускається розподіл компетенції між різними органами державного управління, елементи автономії та місцевого самоврядування. Домінує виконавча влада.
Полікратична форма держави реально використовує розподіл влади, систему стримувань і противаг, кілька центрів влади в державі (президент, парламент, суд), автономію в територіальному устрої, розвиток місцевого самоврядування, демократичні методи здійснення державної влади. У багатьох полікратичних країнах існує монархічна форма правління (парламентарна монархія). Вона сумісна з президентською, парламентарною, змішаними республіками, може бути унітарною державою або федерацією.
