53.Поняття та ознаки юридичного процесу.

Процедурний механізм властивий практично кожному соціально-нормативному регулятору. Але найповніше процедурний характер, як і нормативність, виражений у праві.

Юридичний процес — це врегульований процесуальними нормами порядок діяльності компетентних державних органів і посадовців, що полягає в підготовці, ухваленні і документальному закріпленні юридичних рішень загального або індивідуального характеру.

Ознаки юридичного процесу:

1) владний характер. Юридичний процес є владною діяльністю компетентних органів держави, її посадових осіб,а також, в обумовлених законом випадках, діяльність недержавних суб'єктів, уповноважених на те державою (адміністрація підприємства, орган місцевого самоврядування,

керівник ВНЗ тощо);

2) нормативний характер. Юридичний процес врегульований процесуальними нормами і здійснюється за наперед встановленим шаблоном;

3) документально виражений (актний) характер. Це діяльність, спрямована на ухвалення юридичних рішень загального (нормативно-правові акти) або індивідуального(правозастосовчі акти) характеру;

4) службовий характер. Юридичний процес є вторинним щодо матеріального права, похідним від нього, є формою його життя;

5) стадіальний характер. Юридичний процес складається із відносно самостійних стадій.

Поняття «юридична процедура» і «юридичний процес» нерідко використовують як синоніми. Але правильніше розглядати юридичну процедуру як порядок здійснення конкретної юридичної дії, а юридичний процес — як сукупність юридичних процедур.

Юридичний процес — це складна, триваюча в часі діяльність, що складається з процесуальних стадій, які мають строго певну послідовність. За змістом він є ланцюгом взаємозв'язаних процесуальних дій [рішень, що фіксуються у відповідних документах. Наприклад, у ході розслідування кримінальної справи слідчий виконує такі процесуальні дії, як огляд місця події, обшук, допит свідка, вилучення речових доказів тощо, і виносить різні процесуальні рішення — постанови про порушення кримінальної справи, про провадження обшуку в квартирі підозрюваного, про притягнення особи як обвинуваченого тощо.

Кожен вид юридичного процесу має свої стадії, проте в кожній зі стадій будь-якого юридичного процесу обов'язковими є такі компоненти:

1) відносно самостійне завдання, на розв'язання якого спрямовані дії, що об'єднуються в тій або іншій стадії;

2) специфічний склад дій, що включає встановлення або аналіз фактичних обставин, реалізацію відповідної юридичної норми для розв'язання питання, справи;

3) створення юридичних документів, у яких відображаються і закріплюються підсумки здійснених на даній стадії юридичних дій.

Юридична процедура і юридичний процес мають перш за все службове значення в процесі реалізації права. Реалізація права потребує застосування процедурних форм у таких випадках:

1) для регламентації процесу правового примусу, здійснюваного в рамках охоронних правовідносин. Відсутність процедурного забезпечення цих відносин таїть у собі небезпеку, з одного боку, порушення законності, істотного утиску прав громадян, а з іншого — небезпеку бездіяльності санкцій;

2) для процедурного опосередковування тих регулятивних норм, які взагалі не можуть бути реалізовані без допомоги належної процедури (наприклад, укладення шлюбу,реєстрація юридичної особи);

3) для оптимізації процесу реалізації регулятивних норм. Останні в цьому випадку можуть у принципі обійтися без процедури, проте процедурні норми покликані встановити найбільш ефективний для досягнення правового результату варіант поведінки учасників регулятивного відношення. Наприклад, процедура оформлення банківського

кредиту покликана полегшити його надання і повернення. Хоча слід визнати, що нерідко через бюрократизм державно-правової системи процедура «працює» проти призначення права, не полегшуючи, а навпаки, ускладнюючи процес його реалізації.

Юридичний процес відіграє важливу роль у механізмі правового регулювання, оскільки він практично й є механізмом реалізації закону, про відсутність якого так часто говорять юристи і політики.