29.Форми систематизації законодавства.

Систематизація — це діяльність, спрямована на впорядкування нормативно-правових актів, узгодження їх у певну систему.

Необхідність систематизації зумовлена тим, що постійно йде процес видання нових нормативно-правових актів, з часом деякі акти фактично втрачають силу, застарівають, накопичуються суперечності між юридичними розпорядженнями.

Розрізняють такі види систематизації нормативно-пра^ вових актів:

1) облік нормативно-правових актів є збором держав¬ними органами і неофіційними організаціями чинних нор¬мативних актів, їх обробкою і розташуванням за певною системою, що забезпечує пошук необхідної правової інфор¬мації в масиві актів, узятих на облік. Облік здійснюється практично всіма державними органами і юридичними осо¬бами для задоволення власних потреб у правовій інформа¬ції або в комерційних цілях для забезпечення правовою інформацією інших суб'єктів. Сукупність нормативних актів, узятих на облік, складає інформаційний фонд, у якому нормативні акти зберігаються в певному порядку. Для швидкого знаходження нормативно-правового розпорядження, прийнятого з того або іншого питання (темі), створюються інформаційно-пошукові систе¬ми. В Україні існує ІПС «Законодавство України» на офіцій-ному веб-сайті Верховної Ради України, а також неофіційні пошукові системи «Юрист+», «Ліга-Закон» тощо. Крім самостійного значення, облік нормативно-правових актів є підготовчою стадією для інших видів систематизації;

2) інкорпорація — це об'єднання нормативно-правових актів без їх зміни в збірку за певною ознакою. Різновиди інкорпорації за суб'єктом здійснення: офіційна інкорпорація — здійснюється державним органом; неофіційна інкорпорація — здійснюється видавництвами, науковими і навчальними закладами, окремими фахівцями. Різновиди інкорпорації за критерієм відбору норматив¬но-правового матеріалу: хронологічна — нормативно-пра¬вові акти збираються за часом їх видання або набрання сили («Відомості Верховної Ради України», «Офіційний вісник України»); предметна — нормативно-правові акти систе¬матизувалися за галузями або інститутами права, сферами державної діяльності (наприклад, такими є тематичні бю¬летені Міністерства юстиції України). Різновиди інкорпорації за обсягом охоплюваного нор¬мативно-правового матеріалу: генеральна — до збірки включаються всі нормативно-правові акти суб'єкта право¬творчості (наприклад, багатотомне видання «Закони Укра¬їни»); часткова — в збірку включаються нормативно-пра¬вові акти у певній сфері правового регулювання (наприклад, збірки, присвячені правовому регулюванню нотаріату, банкам і банківській діяльності, правовому становищу не-повнолітніх в Україні); 3) консолідація — ухвалення укрупненого уніфікованого акта на основі об'єднання норм розрізнених актів. При цьому нові норми не створюються, всього лише усуваються повтори, виправляється застаріла термінологія. Особливість консолідації полягає в тому, що вона містить у собі деякі риси кодифікації та інкорпорації. Консолідований акт є зведеним нормативно-правовим актом, що формально зближує його з кодифікованим; а той факт, що він по суті не вносить нічого нового в регулювання суспільних відносин, ріднить його з інкорпорацією. Ця форма систематизації з успіхом застосовується в англомовних країнах (Звід законів США) і деяких країнах СНД (у Російській Федера¬ції виданий Звід законів); Різновидами консолідації є використовувані у США компіляція та ревізія. Компіляція полягає в тому, що нор¬мативні акти публікуються в хронологічному порядку, при цьому виключаються частини актів, що втратили чинність, і вносяться частини актів, які замінені пізнішими рішен¬нями законодавчого органу. Ревізія полягає в тому, що нормативні акти та їхні ча¬стини приводяться в логічний порядок за предметною озна¬кою, виключаються положення, що фактично втратили силу, скорочується множинність актів, поліпшується їх граматична структура. Результати ревізії законодавства підлягають затвердженню законодавчим органом або як самостійний закон, або шляхом прийняття закону, що схва¬лює документ, що висловлює зміст ревізії законодавства; 4) кодифікація — створення нового логічно цілісного нормативно-правового акта (кодексу, основ) на основі ста¬рих актів, з частковою або повною зміною їхнього змісту, усуненням прогалин і суперечностей. Кодифікація — один з прийомів правотворчості і як такий може здійснюватися тільки державою. Різновиди кодифікації за обсягом охоплюваного норма¬тивно-правового матеріалу: — загальна — утворення зведеного акта по всіх галузях законодавства («кодекс кодексів»). Наприклад, такий характер мав Звід законів Російської імперії; — галузева — об'єднання правових норм тієї або іншої галузі — Цивільний кодекс України, Кримінальний кодекс України; — міжгалузева (комплексна) — об'єднання правових норм різних галузей права, що регулюють суспільні відносини у певній сфері, наприклад, Повітряний кодекс України, Кодекс торговельного мореплавства України; — спеціальна (внутрішньогалузева) — об'єднання правових норм окремого інституту або підгалузі права (прикладом є Водний кодекс України, Кодекс України про надра, Лісовий кодекс України). Співвідношення різних видів систематизації за глибиною «вторгнення» у нормативно-правовий матеріал є таким: облік нормативно-правових актів та інкорпорація не вносять змін у текст і зміст нормативно-правових актів, консолідація вносить зміни в текст нормативно-правового акта, не змінюючи змісту норм і не створюючи нових норм права, а кодифікація є різновидом правотворчості.