Перше годування новонароджених

Після закінчення пологів – важкого акту для матері і новонародженого – обоє повинні трохи відпочити. Орієнтовно було прийнято, що для такого відпочинку досить 6-12 годин. У цей інтервал часу в дитини з’являється голод, і її вперше прикладають до грудей матері.

Останнім часом існує думка, що коли з матір’ю і новонародженим усе гаразд, то до грудей його можна прикладати вже протягом перших 2 год. після народження, тому що тісний біологічний зв’язок між організмом матері і новонародженого не закінчується і після перерізання пуповини. Він триває, хоча і у новій формі: підтримується за допомогою грудного молока. Чим раніше ця нова форма біологічного зв’язку налагоджується, тим ліпше для дитини і самої матері.

В період внутрішньоутробного розвитку плід перебуває в особливих умовах, куди немає доступу жодним мікроорганізмам, і дитина з’являється на світ «стерильною». Проте вже в перші години після народження, на шкірі і слизових оболонках новонародженого з’являються різні мікроорганізми, які потрапляють туди під час проходження плоду родовими шляхами матері із зовнішнього середовища. ЦІ мікроби швидко розмножуються і активно заселяють порожнину рота, дихальні шляхи, шкіру, кишечник новонародженого. Висновок: чим раніше дитина почне одержувати грудне молоко, а з ним і протимікробні чинники, тим ліпше буде для здоров’я немовляти.

Важливе значення має материнське молозиво, яке багате на всі протимікробні чинники. За вмістом окремих імунних компонентів, особливо секреторного імуноглобуліну А, залізовмісного білку лактоферину, лізоциму та імунологічно активних клітин воно в декілька разів переважає зріле грудне молоко. Молозиво забезпечує так званий імунологічний «старт» новонародженої дитини.

На перше годування дитині потрібна невелика кількість молока (всього 5-19 г) і в багатьох жінок після пологів така кількість молозива вже є. Треба завжди дотримуватись одного правила: не зважаючи на наявність або відсутність молока, дитину треба прикладати до грудей спочатку на 5-10 хв., а потім на 10-20 хв. щоразу, коли настане час годування за режимом. Дитина має звикати отримувати їжу з грудей матері.

Не всіх дітей можна прикладати до материнських грудей у перші години після народження. Найчастіше це недоношені діти або народжені в тяжких пологах, а також від хворої матері. Таких дітей годують пізніше, в залежності від стану їх здоров’я. Застосовують для годування свіже сціжене молоко або кип’ячене молоко жінок-донорів. Воно за своїми біологічними властивостями поступається перед натуральним молоком, але все таки має багато переваг перед штучними сумішами.

Режим вигодовування

Протягом раннього періоду новонародженості, який триває 7 діб, відбувається адаптація дитини до умов життя у зовнішньому середовищі. У цей період у дитини розвивається рефлекс на певний прийом вживання їжі. З появою відчуття голоду дитина прокидається, голосно і вимогливо плаче. Коли мати підносить її до грудей, вона швидко заспокоюється, робить характерний поворот голови в бік грудей і ротом шукає сосок. Це вроджений безумовний рефлекс пошуку їжі.

В пологовому будинку новонароджений регулярно зважують до і після годування і в такий спосіб визначають, чи достатньо дитина отримує молока під час кожного годування. Але після виписки така необхідність відпадає, тому що у матері вже достатньо виробляється молока і дитина сама регулює потребу в ньому. Задовольнивши свою потребу в їжі , дитина припиняє ссання і сама випускає сосок з рота. Здорові доношені діти можуть за 15-20 хв. задовільнити свою потребу в їжі, відповідно до віку.

Таким дітям встановлюють шестиразовий режим годування: о 6 год; о 9 год 30 хв; о 13 год; о 16 год 30 хв; о 20 год; о 23 год 30 хв. (тривалість нічної перерви – 6-6,5 год). Дітям, які народилися з низькою масою тіла, недоношеним і ослабленим призначають семиразовий режим годування – інтервали при цьому становлять 3 год, нічна перерва – 6 год. Режим з частішими годуваннями (через 2-2,5 год) призначають у разі глибокої недоношеності, частому зригуванні, загальній кволості тощо. Надалі, коли все нормалізуються (у матері і дитини), встановлюють звичайний шестиразовий режим. Це буває, коли дитині виповнюється 1,5-2 місяці. У 3,5 місяці, коли дітей уже починають підгодовувати, кількість годувань можна скоротити до п’яти. Годують так: о 6-6 год 30 хв; о 10 год; о 14 год; о 18 год; о 22 год. Нічна перерва – 8-8 год 30 хв.

Режим п’ятиразового годування у більшості дітей зберігається до кінця першого року життя. Частина дітей у віці 10-11 місяців відмовляється від такого режиму і переходить на чотириразове харчування. Встановленого режиму харчування і інтервал між окремими годуваннями слід додержувати точно, бо від цього залежать апетит дитини, діяльність травних органів і стан нервової системи, а також кількість молока, що утворюється у матері, розпорядок її дні та відпочинку. Новонароджені дуже швидко звикають до режиму годування і самі прокидаються в певні години. Якщо в певний час немовля не прокидається, його слід розбудити та нагодувати. Вночі дитину будити не слід.