11

Н.Е 1.3 (лекція)

ТЕМА: Гігієнічні основи харчування дітей раннього і дошкільного віку

Значення харчування для життєдіяльності організму

Харчування дітей раннього і дошкільного віку є основною біологічною потребою, що забезпечує їх нормальний ріст, розвиток і стан здоров’я . Тому гігієна харчування – це та ділянка гігієнічної науки, яка розробляє основи раціонального харчування людини.

Раціональне харчування забезпечує фізичну і розумову працездатність, витривалість і широкі адаптаційні можливості, підвищує опірність організму до інфекційних, токсичних та інших шкідливих чинників.

Нераціональне харчування, навпаки, негативно впливає на ріст і розвиток організму, його працездатність і помітно знижує опірність до шкідливих чинників. Раціон дітей потрібно збалансовувати незалежно від віку, статі, кліматично-географічних умов та характеру діяльності і фізичного навантаження. За якістю і кількістю харчування повинно відповідати потребам дітей, оскільки організм, який росте і розвивається, дуже чутливий до дефіциту або надлишку харчових речовин.

Сучасна наукова концепція раціонального харчування базується на досягненнях біології, фізіології та біохімії, гігієни харчування і низки суміжних наук. Вона спирається на результати експериментальних та епідеміологічних досліджень, що дали можливість науково обґрунтувати фізіолого-гігієнічні вимоги до харчування і його гігієнічні нормативи. Ця концепція була визнана ВООЗ і науковими школами всього світу. Відповідно до неї, здорове харчування забезпечується шляхом дотримання таких умов:

1. Необхідна кількісна цінність добового раціону, що визначається його енергетичним потенціалом (калорійністю).

2. Якісна повноцінність, що визначається наявністю необхідної кількості усіх харчових речовин – білків, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин, збалансованих у найбільш сприятливих співвідношеннях. Чим краще харчові речовини збалансовані в раціоні людини, тим менша кількість їжі може задовільнити його фізіологічні потреби. При цьому зменшується робота органів травлення і метаболічна діяльність організму. Існує багато експериментальних даних про те, що обмеження в їжі збільшує тривалість життя і знижує ризик виникнення спонтанних пухлин.

3. Раціональний режим харчування, що визначається кількістю споживань їжі, інтервалами між ними, споживанням їжі між ними, споживанням їжі в суворо визначений час і правильним її розподілом на кожний прийом.

4. Забезпечення максимального використання харчових речовин, що містяться в продуктах харчування, шляхом раціональної кулінарної обробки їжі, надання їй приємного смаку, аромату, вигляду, різноманітності, що сприяє доброму травленню і засвоєнню.

5. Дотримання санітарних правил під час отримання, транспортування, зберігання та кулінарної обробки харчових продуктів, що дає можливість запобігти харчовим інфекціям, гельмінтозам, а також гострим і хронічним аліментарним отруєнням мікробного або хімічного походження.

Енергетична цінність (калорійність ) раціону

Гігієнічне оцінювання харчування переважно починають з енергетичної цінності добового раціону, яку виражають у кілоджоулях (1 кДж=0,2388 ккал, 1 ккал = 4, 186 кДж).

У більшості випадків енергетична цінність раціону має відповідати енерговитратам людини. У процесі визначення енергетичної потреби в дітей враховують, що приблизно 10% їжі витрачається на приріст маси органів і тканин тіла. У дітей обмін речовин відрізняється від обміну речовин дорослої людини тим, що в дитячому організмі процеси асиміляції переважають над процесами дисиміляції. Отже, обмін речовин відбувається більш інтенсивно і тому харчування дітей повинно бути таким, щоб воно компенсувало енергетичні витрати і постачало матеріал для будови живих клітин та тканин і цим забезпечувало нормальний ріст і розвиток організму.

Найменше енергії витрачається у стані спокою через 12 годин після споживання Ії, і такий процес називається основним обміном.

Під час виконання роботи, руху, перетравлювання їжі і т.д. енергетичні витрати зростають і разом з основним обміном становлять загальний обмін.

Енергетичну цінність харчових продуктів визначають за вмістом в них вуглеводів, жирів, білків. За найновішими даними, середня енергетична цінність 1 г білків дорівнює 17 кДж енергії (4 ккал), вуглеводів – 15,7 -16,7 кДж (3,75 – 4,0 ккал); жирів – 38 кДж

(9 ккал). Найвищу енергетичну цінність мають жири і вироби із злаків і бобових, нижчу – м’ясо і риба, найнижчу – овочі і фрукти.

У дітей через високу інтенсивність обмінних процесів і переважання асиміляції над дисиміляцією потреби в харчових речовинах і енергії на 1 кг маси тіла вищі, ніж у дорослої людини. Добова потреба в енергії з віком змінюється і на 1 кг маси тіла становить: до 1 року – 502-418 кДж (120-100 ккал), в 1-2 роки – 418-376 кДж (100-90 ккал), у 2-5 років – 376-335 кДж (90-80 ккал), у 6-9 років – 335-293 кДж (80-70 ккал), у 10-13 років – 314-272 кДж (75-65 ккал).

На здоров’я людини в однаковій мірі негативно впливає як недостатнє, так і надмірне харчування. Найнебезпечнішим для організму є поєднання недостатності енергетичної цінності і дефіциту білка, до якої особливо чутливі діти. У дітей диференціюють два таких синдроми: у разі переважаючої недостатності енергії – аліментарний маразм, у разі дефіциту білків – квашіоркор. Аліментарний маразм характеризується затримкою росту, різкою атрофією м’язів і підшкірної жирової клітковини. Тіло дитини на вигляд видовжене, з тонкими кінцівками, голова непропорційно велика.

Надмірне харчування призводить до надлишкового відкладання жирової тканини. Нині в економічно розвинених країнах кількість людей з надмірною масою тіла становить 20-40%. У дітей з надмірною масою тіла частіше діагностують хвороби верхніх дихальних шляхів та обміну речовин.