21. Діагностика креативних здібностей.

Творчі здібності відносяться до дивергентного мислення, тобто типом мислення, що йде в різних напрямках від проблеми, відштовхуючись від її змісту, тоді як типове для нас - конвергентне мислення - спрямовано на пошук з безлічі рішень єдино вірного. Численні тести вимірювання інтелекту (IQ), що виявляють швидкість і точність знаходження вірного рішення з безлічі можливих, не годяться для вимірювання креативності.  У процесі діагностики креативність поділяють на вербальну (словесне творче мислення) і невербальну (образотворче творче мислення). Такий поділ стало виправданим після виявлення зв'язку зазначених видів креативності з відповідними факторами інтелекту: образним і вербальним. 

Методики діагностики творчих здібностей призначені, в першу чергу, для фактичного визначення креативних особистостей в конкретній вибірці на момент тестування. 

Тест дівіргентного мислення Гілфорда призначений, в основному, для дорослої популяції, тести творчого мислення Торренса є досить трудомісткими при проведенні та обробці даних. Тому виникла необхідність у розробці креативних тестів, розрахованих на широкий віковий діапазон підлітків, які є тестом надійним, валідним, з національними стандартами, а також не вимагає великих витрат часу і сил при тестуванні та обробці даних. 

Він складається з 3 частин.  Перша частина - це тест дівіргентного мислення. Даний тест за формою проведення є образним. Вимагає 20-25 хв. на проведення. Спосіб проведення - груповий (тест спрямований на вимірювання когнітивної складової, пов'язаної з креативністю).  Друга частина - опитувальник особистісних, творчих характеристик. Опитувальник складається з 50 тверджень, завдання опитувальника - завдання закритого типу з безліччю варіантів відповідей. Опитувальник спрямований на сомооценку якостей особистості, які тісно пов'язані з креативністю.  Третя частина - це оцінна шкала Вільямса для вчителів і батьків, спрямована на з'ясування експертної думки про креативних проявах даної дитини. Це дозволяє проводити порівняльний аналіз результатів усіх трьох частин наборів тестів. 

22. Діагностика пам’яті та мислення.

ДІАГНОСТИКА МИСЛЕННЯ

«Логічні закономірності»

Хід досвіду. Піддосліднім пред'являють письмовий ряди чисел. Їм необходимо проаналізуваті КОЖЕН ряд и Встановити закономірність его побудова. Випробування винен візначіті два числа, Які б продовжу ряд. Година май Завдання фіксується.

Методика: «Дослідження гнучкості мислення» Дана методика дозволяє визначити варіативність підходів, гіпотез, вихідних даних, точок зору, операцій, що втягуються в процес розумової діяльності. Може застосовуватися як індивідуально, так і в групі. Хід виконання завдання. Досліджуваного пред'являється бланк із записаними анаграмами (наборами літер). Протягом 3 хв. вони повинні складати з наборівбукв слова, не пропускаючи і не додаючи жодної букви. Слова можуть бути тільки іменниками.

ДІАГНОСТИКА ПАМ’ЯТІ

Методика "Вивчи слова"

Дитина отримує завдання за кілька намагань вивчити напам'ять і безпомилково відтворити ряд, складаючи з 12 слів: дерево, лялька, вилка, квітка, телефон, стакан, птиця, пальто, лампочка, картина, людина, книга. Запам'ятовування ряду проводиться так. Після кожного послідовного його прослуховування дитина намагається відтворити весь ряд. Експериментатор зазначає кількість слів, як дитина під час даної спроби згадав і назвав правильно, і знову зачитує той же самий ряд. І так шість разів поспіль, поки не будуть отримані результати відтворення ряду за шість спроб. Результати заучування ряду слів представляються на графіку (мал. 1), де по горизонталі вказані послідовні намагання відтворення дитиною ряду, а по вертикалі - кількості слів, правильно ним відтворених в кожній спробі.

Методика "Визначення обсягу короткочасної зорової пам'яті".

Дитині по черзі пропонують кожен з наступних двох малюнків (мал. 1 А, Б). Після пред'явлення кожної частини малюнка, А і Б, дитина отримує трафаретну рамку (мал. 2 А, Б) з проханням намалювати на ній всі лінії, які він бачив і запам'ятав на кожній частині мал. 1. За результатами двох дослідів встановлюється середня кількість ліній, яке він відтворив по пам'яті правильно. Методика "Назви слово" Дорослий називає дитині деякі слова з відповідної групи і просить його самостійно перерахувати інші слова, які відносяться до цієї ж групи. На назву кожної з перелічених нижче груп слів відводиться по 20 сек, а в цілому на виконання всіх завдань - 160 сек. Якщо дитина сама утруднюється почати перерахування потрібних слів, то дорослий допомагає йому, називаючи перше слово з даної групи, і просить дитину продовжити перерахування. Методика "Пізнай фігури" Ця методика є на впізнавання. Даний вид пам'яті з'являється і розвивається у дітей в онтогенезі одним з перших. Від розвитку даного виду істотно залежить становлення інших видів пам'яті, в тому числі запам'ятовування, збереження та відтворення. У методиці дітям пропонуються картинки, зображені на мал. 1, у супроводі наступної інструкції: «Перед вами 5 картинок, розташованих рядами. Картинка ліворуч відокремлена від інших подвійною вертикальної рисою і похожа на одну з чотирьох картинок, розташованих в ряд праворуч від неї. Необхідно якомога швидше знайти і вказати на похожу картинку». Спочатку для проби дитині пропонують вирішити це завдання на картинках, зображених у ряді під номером 0, потім - після того, як експериментатор переконався в тому, що дитина все зрозуміла правильно, надають можливість вирішити цю задачу на картинках з номерами від 1 до 10. Експеримент проводиться до тих пір, поки дитина не вирішить всі 10 завдань, але не більше ніж 1,5 хв навіть у тому випадку, якщо дитина до цього часу не впорався з усіма завданнями.