- •Історія психодіагностики.
- •Психодіагностика в системі інших галузей психологічного знання (диференційна психологія, вікова психологія, соціальна психологія, експериментальнапсихологія).
- •Класифікації методів дослідження у психодіагностиці.
- •Вимоги до методів діагностування.
- •Принципи міжнародних діагностичних професійно–етичних стандартів.
- •Предмет, структура психодіагностики. Основні поняття у психодіагностиці.
- •Класифікація стабільних та нестабільних у часі психічних властивостей.
- •Метод аналітичного спостереження. Способи узгодження експертних оцінок.
- •Основні етапи конструювання тесту.
- •1. Етап цілепокладання.
- •2. Підготовчий етап (специфікація).
- •3. Етап складання плану тесту.
- •5. Етап проведення тесту.
- •6. Етап аналізу отриманих результатів.
- •Структура опитувальників.
- •12. Особистісні опитувальники. Проблема їх достовірності.
- •Метод шкалювання у діагностиці.
- •14. Проективна гіпотеза і проективні методики, їх види.
- •15. Принципи побудови трр.
- •16. Метод анамнезу.
- •17. Діагностика темпераменту.
- •18. Діагностика характеру.
- •19. Діагностика акцентуацій характеру.
- •20. Методичні підходи до діагностування інтелекту.
- •21. Діагностика креативних здібностей.
- •22. Діагностика пам’яті та мислення.
- •23. Діагностика уваги та уважності.
- •24. Діагностика сенсорної сфери.
- •24. Діагностика сенсорної сфери.
- •30 Основні та змінні детермінанти актуальних переживань та спрямованості
- •31. Рівні емоційної регуляції як об’єкт діагностування.
- •32. Динаміка емоційного розвитку в онтогенезі. Діагностування емоцій.
- •32. Динаміка емоційного розвитку в онтогенезі. Діагностування емоцій.
- •33. Аналіз структурних компонентів волі. Діагностичні підходи у вивченні волі.
- •34. Показники психологічної готовності дитини до навчання в школі. Основніметодичні підходи до діагностики психологічної готовності.
- •35. Шкільна адаптація та дезадаптація як об’єкти діагностування.
- •36. Діагностика шкільної неуспішності та відхилень у поведінці.
- •37. Діагностика порушень розвитку.
- •42. Методика діагностики психологічної готовності до навчання у школі (ю.Гільбух).
- •43. Анкета оцінки психоемоційного стану (супос – 8).
- •44. Аналіз тесту структури інтелекту (тсі) (р. Амтхауер).
- •45. Прогресивні матриці Равена.
- •46. Варіанти проведення діагностичної процедури методики т. Лірі. Правила
- •47. Процедура проведення дитячого варіанту методики Шмішека.
- •48. Діагностична спрямованість методик ”Диференціально-діагностичний
- •49. Структурна побудова методик ”Карта інтересів“ та ”Структура інтересів“.
- •50. Коректурні проби.
- •55. Тест гумористичних фраз (а. Шмельов, в. Бабіна).
- •56. Методика оцінки рівня домагань (ф. Хоппе).
- •57. Тест ”Чарівний світ“ (н. Ігнатієвої).
- •58. Етапи проведення референтометрії.
- •59. Процедура проведення методики раrі.
- •60. Структура та спрямованість карти спостережень Скотта.
Метод аналітичного спостереження. Способи узгодження експертних оцінок.
Аналітичне спостереження - спостереження, в основі якого лежить певна система ознак, на підставі фіксації яких об'єкт спостереження відноситься до певної категорії.
Метод аналітичного спостереження включає:
когортні дослідження;
випадок – контроль;
когортне дослідження - це обсерваційне дослідження, у якому виділену групу людей (когорту) спостерігають протягом деякого часу і порівнюються результати у різних підгрупах даної когорти, тих хто піддавався або не піддавався лікуванню.
Ці дослідження можуть бути ретроспективними та проспективними.
У дослідженнях випадок - контроль порівнюють людей з певним захворюванням з людьми із цієї ж популяції, які не страждають цим захворюванням, або в яких не спостерігався даний результат ("контроль"), з метою виявлення зв'язку між результатом і попереднім впливом певних факторів ризику.
Методи поперечного зрізу включають обстеження певної популяції і дають інформацію про поширеність та характеристики певного захворювання.
Найінформативнішими та достовірнішими вважаються клінічні експериментальні дослідження.
Основні етапи конструювання тесту.
1. Етап цілепокладання.
Розробка тесту починається з формулювання його мети, тобто визначення того, що тест повинен вимірювати. Мають бути чітко і однозначно описані всі знання, вміння та навички, володіння якими перевіряється за допомогою тесту, тобто необхідно чіткий опис області змісту тесту. Визначається вид тесту, ресурсні можливості, коло залучених фахівців та ін.
2. Підготовчий етап (специфікація).
Аналізується і відбирається зміст перевіряється матеріалу. Готується структура роботи, визначається тип і кількість завдань, час перевірки, система оцінювання, умови проведення та перевірки, рекомендації з підготовки до тестування.
3. Етап складання плану тесту.
Послесоставленія специфікації розробляється план тесту. Якщо, наприклад, тест складається з чотирьох розділів, то спочатку робиться приблизна розкладка необхідного числа завдань на кожен розділ, виходячи із загального граничного числа, зазвичай не перевищує 30-60 коротких завдань різного рівня складності. Число завдань, що виділяються на кожен розділ, залежить від його важливості у вивченні дисципліни.
4. Етап складання тесту (розробляються тестові завдання, проходить експертиза та доопрацювання завдань, стандартизується і нормується тест).
При складанні завдань тесту слід дотримуватися ряду правил, необхідних для створення надійного, збалансованого інструмента оцінки успішності оволодіння певними навчальними дисциплінами або їх розділами.
5. Етап проведення тесту.
Відстежується проведення тесту.
6. Етап аналізу отриманих результатів.
Обробка результатів, отримання статистичних даних для аналізу та аналіз результатів. Підготовка підсумкового звіту.
