47. Процедура проведення дитячого варіанту методики Шмішека.

Опитувальник Шмішека - особистісний опитувальник, який призначений для діагностики типу акцентуації особистості, є реалізацією типологічного підходу до її вивчення. Опублікований Г. Шмішека (H. Schmieschek) в 1970 р

Методика складається з 88 питань, на які потрібно відповісти «так» чи «ні». Розроблено також скорочений варіант опитувальника. За допомогою даної методики визначаються наступні 10 типів акцентуації особистості (за класифікацією К.Леонгарда):

Демонстративний тип. Характеризується підвищеною здатністю до витіснення.

Педантичний тип. Особи цього типу відрізняються підвищеною ригідністю, інертністю психічних процесів, нездатністю до витіснення травмуючих переживань.

Застревающий тип. Характерна надмірна стійкість афекту.

Збудливий тип. Підвищена імпульсивність, ослаблення контролю над потягами і спонуканнями.

Гіпертимічні тип. Підвищений фон настрою у поєднанні з оптимізмом і високою активністю.

Дістіміческій тип. Знижений фон настрою, песимізм, фіксація тіньових сторін життя, загальмованість.

Тривожно-боязкий. Схильність до страхів, боязкість і лякливість.

Циклотимічний тип. Зміна гіпертимічні і дистимических фаз.

Афективно-екзальтований. Легкість переходу від стану захвату до стану печалі.Восторг і печаль - основні супутні цьому типу стану.

Емотивний тип. Споріднений афективно-екзальтованого, але прояви не настільки бурхливі. Особи цього типу відрізняються особливою вразливістю і чутливістю.

48. Діагностична спрямованість методик ”Диференціально-діагностичний

опитувальник (ДДО) “ та ”Орієнтовної анкети (ОА)“.

49. Структурна побудова методик ”Карта інтересів“ та ”Структура інтересів“.

Побудова психологічного профілю на основі отриманих даних.

Методика «Структура інтересів» німецького автора В. Хеннінга (W. Henning) призначена для виявлення професійних нахилів та інтересів особистості. За призначенням схожа з методикою «Карта інтересів», але орієнтована на більш дорослу (молодіжну) аудиторію і розглядає сфери інтересів не в окремо, а у взаємозв'язку.

Методика наведена в адаптації О. П. Єлісєєва.

Методика «Карта інтересів» призначена для вивчення інтересів і схильностей людини до різних сфер діяльності. Перший варіант опитувальника був опублікований А. Е. Голомшток в 1968 році в книзі «Профорієнтаційна робота в школі», і надалі неодноразово піддавався переробці різними авторами. Оригінальна методика і більшість варіантів радянського часу на сегодняший день порядком застаріли. Тут представлено кілька відносно сучасних модифікацій опитувальника, з різною кількістю питань і діагностуються сфер інтересів.

Методика орієнтована в першу чергу на профорієнтацію підлітків-старшокласників, але в якійсь мірі може бути використана і дорослими, замислюється про зміну професії.

50. Коректурні проби.

Тест коректурні проби займається вивченням працездатності, переключенням уваги по коректурних таблицях.

Викреслювання та підкреслювання літер. Розглядаючи буквену таблицю, людина повинна викреслювати букву “А”, а букву “К” – підкреслювати. Працювати протягом 8 хвилин максимально швидко і уважно. Через 4 хвилини після початку роботи дослідник говорить слово “риска”. Людина, яку обстежують, повинна припинити роботу і поставити вертикальну риску. Потім людина, яку досліджу- ють, повинна продовжувати роботу, змінивши спосіб: букву “А” – під- креслювати, а букву “К” – викреслювати. Коли закінчиться 8 хвилин, дослідник вимовляє “риска – кінець роботи”, людина, яку досліджу- ють, повинна поставити вертикальну риску.

51. Дослідження змін стійкості психічних і психомоторних процесів (В. Маріщук,

Ю. Блудов).

52. Опитувальник ”Шкала контролю за дією“ (НАКЕРМ − 90) (Ю.Куль).

53. Методика вивчення рівня суб’єктивного контролю (РСК) (Дж. Роттер).

Тест-опитувальник суб'єктивного контролю (УСК) Дж. Роттера адаптований Е.Ф. Бажинов, С.А. Голикіной, А.М. Еткінд.

Мета методики: вивчення рівня суб'єктивного контролю.

Інстукція: вам пропонується ряд тверджень. Послідовно прочитайте їх і висловіть своє ставлення до кожного пункту, використовуючи семибальною шкалою від -3 («повністю не згоден») до +3 («повністю згоден»).

54. Ціннісні орієнтації (М. Рокич).

Респонденту пред'явлені два списки цінностей (по 18 у кожному) або на аркушах паперу в алфавітному порядку, або на картках. У списках випробуваний присвоює кожній цінності ранговий номер, а картки розкладає по порядку значимості. Остання форма подачі матеріалу дає більш надійні результати. Спочатку пред'являється набір термінальних, а потім набір інструментальних цінностей.

Перевагою методики є універсальність, зручність і економічність у проведенні обстеження та обробці результатів, гнучкість - можливість варіювати як стомлений матеріал (списки цінностей), так і інструкції. Істотним її недоліком є ??вплив соціальної бажаності, можливість нещирості. Тому особливу роль в даному випадку відіграє мотивація діагностики, добровільний характер тестування і наявність контакту між психологом і випробуваним.

Методику не рекомендується застосовувати з метою відбору експертизи.