Робота психолога з батьками

На перших зборах майбутніх першо­класників проводиться анкетування батьків.

1. Дитина:

а) прізвище, ім'я;

б) скільки років, місяців.

2. Мати:

а) прізвище, ім'я, по батькові;

б) рік народження;

в) освіта, професія, місце роботи.

3. Батько:

а}прізвище, ім'я, по батькові;

б) рік народження;

в) освіта, професія, місце роботи.

4.Склад сім’ї (хто постійно проживає з дитиною).

5.Чиє інші діти, їхній вік, які стосунки з ними у дитини?

6.Кого з членів сім'ї дитина любить най­більше?

7.Чи була патологія під час вагітності, пологів?

8.Чи часто дитина хворіє, які тяжкі за­хворювання, травми перенесла?

9.Основні види ігор і занять удома.

10.Які іграшки подобаються, хто їх при­бирає?

11.Чи проводяться розвивальні занят­тя вдома, які, як часто?

12.Які гуртки, секції відвідує дитина?

13.Як часто у вашому домі бувають гості (частіше, ніж раз на тиждень, частіше, ніж раз на місяць, рідше), хто вони?

14.Як часто ви ходите з дитиною кудись і куди саме?

15.Як ви караєте дитину (назвати, які засоби найбільш дієві).

16.Які засоби заохочення ви застосовує­те, які з них найбільш дієві?

17.Чи відвідувала дитина дитячий са­док, який час, як ставиться до відвідуван­ня цього закладу?

18.Які у малюка стосунки з іншими дітьми, якщо виникають труднощі, то яко­го плану?

19.Що вас хвилює в дитині?

20.Про що ви хотіли б дізнатися і які поради отримати від нас?

Поради батькам

1. Для дитини ви — зразок мовлення, адже діти вчаться мови наслідуючи, слу­хаючи, спостерігаючи. Ваша дитина обов'язково говоритиме так, як ви.

2. Дитина успішно засвоює мову в той момент, коли дорослі слухають її, спілку­ються з нею. розмовляють. Виявляйте го­товність слухати. Якщо роль слухача вас втомлює, якщо ви поспішаєте, не забувай­те: терпіння, виявлене вами в дошкільний період, суттєво полегшить ваші проблеми в майбутньому.

3. Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладають­ся основи впевненості в собі Та успішного мовного спілкування поза сім'єю. Від сту­пеня раннього мовного розвитку залежати­ме подальший процес розвитку дитини в школі.

4. Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою, безпеки та любові.

5. У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси, симпатії та анти­патії. Поважайте її неповторність.

6. Ставте для себе та для дитини реальні завдання. Ведіть і спрямовуйте, але не підштовхуйте.

7. Забезпечуйте дитині широкі можли­вості користування кожним із 5 відчуттів: вона повинна бачити, слухати, торкатися руками, куштувати на смак і відчувати різноманітні елементи навколишнього світу.

8. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м'язів руки, аби їй було легше опановувати письмо. Для цього необхідно багато вирізати, малювати, зафарбовува­ти, будувати, складати невеликі за розмі­ром деталі, зображення тощо.

9. Забезпечуйте всі можливості та умо­ви для повноцінної гри дитини. Гра—це її провідна діяльність, це її ро­бота. Л.Виготський зазначав: «Чим краще дитина грається, тим краще вона підготов­лена до навчання в школі».

10. Допомагайте дитині осягнути склад числа. Немає необхідності, щоб дитина механічно могла лічити до 100 і більше. Нехай вона рахує до 10—20. але їй вкрай необхідно розуміти, знати, з яких чисел можна скласти 5, а з яких — 7 тощо. Це є основою понятійного розуміння основ арифметики, а не механічного запам'ято­вування.

11. Працюйте з дитиною над розвитком її пам'яті, уваги, мислення. Для цього сьо­годні пропонується багато ігор, головоло­мок, задач у малюнках, лабіринтів тощо в різних періодичних та інших виданнях для дітей.

12. Запровадьте для дитини вдома єди­ний режим і обов'язково дотримуйтеся його виконання всіма членам родини.

13. Дитина повинна мати вдома певне доручення і відповідати за результат його виконання.

14. Необхідною умовою емоційно-вольо­вого розвитку дитини є спільність вимог до неї з боку всіх членів родини.

15. Не завищуйте і не занижуйте само­оцінку дитини. Оцінюйте її результати адекватно, і доводьте це до її відома.

Отже, саме в дошкільному дитинстві відбувається інтенсивний розвиток усіх пізнавальних психічних процесів, які в майбутньому визначають готовність ди­тини до школи, і найбільша роль у цей пе­ріод в розвитку та становленні дитини на­лежить батькам. Саме вони мають забез­печити своєму малюку найбільш сприят­ливі умови для розвитку і серйозно «працювати» в цьому напрямку, якомога частіше спілкуючись з дитиною. Чим ра­ніше починається така взаємодія батьків з дітьми, тим краще, але хочемо зазначити: ніколи не пізно почати таку батьківську «роботу». Вона може стати чудовим та захоплюючим заняттям— адже це процес творення людини, доросле життя якої пев­ною мірою визначається тим, чого вона навчилася в дошкільному дитинстві, спілкуючись з мамою і татом. Цікавим є такий факт: люди, які досягають успіху в житті, наголошують на значущості й важ­ливості того, що дається дитині батьками.

У роботі з шестирічками доцільним є використання такої форми узагальнення, як називання загальної кількості пред­метів. При цьому можна використовувати не тільки предметне оточення, а й тексто­вий матеріал. Прочитати дітям казку. Після прочитання і детального аналізу тек­сту попросити назвати всіх добрих і кмітли­вих героїв казки, підрахувати їхню кількість і записати її цифрою. Порівняти між собою множини. Записати словами їхні імена, порівняти їх за звучанням і на­писанням тощо. Операції аналізу й уза­гальнення можна вводити в кожну дитячу гру, наповнювати ними будь-яку практич­ну діяльність. Так. при прибиранні іграшок (з якими шестирічні граються з превели­ким задоволенням) запропонувати дітям: «Складіть схожі за кольором іграшки до кошика, а всі інші—до ящика» тощо.

Під час вивчення дітьми букв доцільно використовувати вправи на виділення за­даної букви з-поміж інших: запропонувати знайти у віршику всі великі букви «А», за­писати кию кількість цифрою, потім знай­ти всі маленькі букви «а» у віршику, підра­хувати їхню кількість, множини порівняти між собою. Доцільною є і така вправа, як знаходження у тексті всіх великих букв і підрахування їхньої кількості, що сприяє розвитку зосередженості та уваги. Під час опанування вміння виділення букви з фону інших букв можна запропонувати знаходи­ти в тексті задані слова, словосполучення і навіть невеличкі речення.

Дуже ефективною для розвитку логічно­го мислення є вправа на порівняння. Спо­чатку доцільно, наприклад, порівнювати букви між собою. Порівняння здійснюєть­ся за алгоритмом, схемою або словесним планом. Наприклад: «Що це?» (букви), «Які вони за розміром?», «З якої кількості еле­ментів складаються?», «Який звук на письмі позначають?», «Де в словах пишуть­ся?» тощо.

Показовою є вправа на знаходження четвертого зайвого з використанням еле­ментів граматики. Мабуть, важко знайти шестирічну дитину, яка не покаже або не напише букву «А».

Одним із показників мисленнєвого розвитку дітей є обізнаність, тобто певний запас знань про навколишній світ. Але треба пам’ятати, що цей критерій не за всіх умов є показником розвитку саме логічного мислення дитини. Так, наприклад, уміння читати, писати, рахувати і швидкість цих процесів є необхідними і показовими для пізнавального розвитку, але не основними. Як показують дослідження, читання, письмо, лічба у шестирічних можуть бути суто механічними діями, переважно продуктом пам’яті, а не глибоко усвідомленими явищами, які потребують активної роботи мислення. Більш надійним показником є ступінь узагальненості знань, їх гнучкість. Таким самим надійним показником є опанування раціональних прийомів аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, тобто внутрішніх логічних механізмів мислення. Всі ці прийоми можна застосовувати до матеріалу будь-якого змісту і в будь-яких сферах діяльності дитини. Вони становлять основу для засвоєння теоретичних знань в умовах подальшого шкільного навчання.