- •1.Історія хімії: особливості, мета та завдання. Основні гіпотези виникнення слова “хімія” .
- •2.Періодизація історії хімії. Загальна характеристика п'яти періодів.
- •Розвиток знань про навколишнє середовище первісних людей.
- •Зародження та розвиток хімічних знань в стародавніх Месопотамії (шумери) та Китаї.
- •6.Особливості пізнання хімічних явищ стародавніми греками. Зародження та розвиток вчення про першоелементи-стихії: Фалес, Анаксимен, Герокліт, Емпедокл, Анаксагор.
- •7.Алхімія арабів (Гебер, Разес, Авіценна).
- •8.Атомістика у арабів.
- •9.Грецька та Єгипетська алхімія.
- •10. Алхімія західної Європи (Альберт Больштедський, Бекон, Лулліус та інші).
- •11.Практичні відомості з хімії в Київській Русі.
- •12. Загальна характеристика періоду об'єднання (підперіоди).
- •13. Загальна характеристика Ятрохімії: мета, основні досяг. Та відношення до алхімії
- •15. Загальна характеристика уявлень стосовно газоподібних речовин (повітря) на початок періоду об'єднання.
- •16. Передумови створення та основні положення теорії флогістона г.Е.Шталя.
- •17. Відкриття нових газів: вуглекислий газ та азот, водень та кисень
- •18. Крах теорії флогістона. Киснева теорія горіння Лавуазье.
- •19. Киснева теорія кислот та класифікація простих речовин Лавуазье.
- •20 Наукова діяльність Ломоносова: праці з фізики, з хімії.
- •21. Історія відкриття кількісних законів.
- •22 Розвиток атомної теорії: праці Дальтона та Берцеліуса.
- •23. Молекулярна гіпотеза Авогадро
- •24.Атомна реформа Канніцаро
- •25. Передумови розвитку аналітичної хімії.
- •26.Перші спроби класифікації речовин Ломоносов, Лемері, Берцеліус
- •27. Хімічні теорії в органічній хімії: т. Віталізму, т. Радикалів, т. Типів
- •28. Основні положення теорії будови органічних сполук Бутлерова
- •29. Передумови формування фізичної хімії як самостійної хімічної дисципліни
- •30. Розвиток електрохімії (Фарадей, Нернст).
- •31.Зародження та розвиток термохімії, термодинаміки та хімічної кінетики.
- •32. Тед Арреніуса. Історія розвитку уявлень про кислоти та основи (Лавуазье, Лібіх, Берцеліус, Арреніус).
- •33. Формально-класифікаційна теорія кислот та основ Франкліна. Дефекти теорії Франкліна
- •Хімічна теорія кислот Ганча.
- •Спроби класифікації хімічних елементів: праці Деберейнера.
- •Спроби класифікації хімічних елементів: праці Лотара Юліуса Мейера.
- •Відкриття періодичного закону.
- •Основні принципи будови періодичної системи хімічних елементів.
- •Відкриття нових елементів: екабора, екасиліція та екакремнія.
- •Відкриття інертних газів та їх місця в таблиці Менделєєва.
- •Діяльність д.І.Менделєєва у інших галузях хімії.
- •Основні положення координаційної теорії а.Вернера.
- •Розвиток координаційної теорії в Росії: праці Багратіона, Мусіна-Пушкіна, Клауса, Курнакова, Чугаєва.
- •51.Розвиток хімічної мови у стародавньому світі. Стан хімічної мови у Середньовіччі.
- •Перші спроби реформування хімічної мови: роботи Дальтона.
- •Перші спроби реформування хімічної мови: роботи Берцеліуса, Гесса, Деві, Менделєєва.
- •Створення та робота комісії iupас. Процедура утворення назв нових елементів.
- •Загальна характеристика шляхів розвитку хімії у XX ст.
- •Екологічна хімія
- •57. Загальна характеристика наукової діяльності Київського фізико-хімічного товариства (Алексеев, Бунге, Реформатський)
- •58.Загальна характеристика наукової діяльності Новоросійського товариства дослідників природи (Пісаржевський, Мелікішвілі)
- •59. Теорія радіоактивного розпаду Резерфорда і Содді.
- •Моделі будови атому початку XX ст. (Томсон, Перрен, Нагаока).
- •Планетарна модель будови атому Резерфорда. Досліди Резерфорда.
- •Квантова теорія атома н.Бора.
- •Первый постулат Бора: постулат стационарных состояний
- •Второй постулат Бора: правило частот
- •Відкриття штучної радіоактивності (Ірен та Фредерік Жоліо-Кюрі).
- •Початок хімії антибіотиків (Лістер, , Флорі, Чейн, Дюбо)
- •Впровадження комп'ютерних технологій у проведення та дослідження хімічних процесів.
- •Розвиток супрамолекулярної хімії.
- •Нові хімічні технології: хімія полімерів, біотехнологія, генна інженерія, технология днк-аналізу, нанотехнології.
Екологічна хімія
На всех стадиях своего развития человек был тесно связан с окружающим миром. Но с тех пор как появилось высокоиндустри альное общество, опасное вмешательство человека в природу резко усилилось, расширился объём этого вмешательства, оно стало многообразнее и сейчас грозит стать глобальной опасностью для человечества. Расход невозобновимых видов сырья повышается, все больше пахотных земель выбывает из экономики, так на них строятся города и заводы. Человеку приходится все больше вмешиваться в хозяйство биосферы той части нашей планеты, в которой существует жизнь. Биосфера Земли в настоящее время подвергается нарастающему антропогенному воздействию.При этом можно выделить несколько наиболее существенных процессов, любой из которых не улучшает экологическую ситуацию на планете. Экологическая химия — наука о химических процессах, определяющих состояние и свойства окружающей среды — атмосферы, гидросферы и почв. Раздел химии, посвящённый изучению химических основ экологических явлений и проблем, а также процессов формирования химических свойств и состава объектов окружающей среды. Экологическая химия изучает как естественные химические процессы, происходящие в окружающей среде, так и процесс её антропогенного загрязнения. Одна из задач экологической химии — разработка новых химических технологий, значительно снижающих отрицательное воздействие на окружающую среду, технологийутилизации и обезвреживания отходов, очистки воздуха и сточных вод, ремедиации (восстановления) почв. Экологическая химия — наука, занимающаяся изучением процессов, которые определяют состав, структуру и химические свойства окружающей среды, адекватные биологической ценности среды обитания. Экологическая химия является соединением нескольких научных дисциплин — биохимия, аналитическая химия, химия поверхности и сорбции, фотохимия, катализ и др.
Активное развитие экологической химии в государствах СНГ пришлось на конец 80-х — начало 90-х гг ХХ века, когда в большинстве университетов и политехнических институтов были созданы кафедры экологической химии, а также экотехнологии, и кафедры охраны окружающей природной среды.
57. Загальна характеристика наукової діяльності Київського фізико-хімічного товариства (Алексеев, Бунге, Реформатський)
Київського фізико-хімічного товариства — наукове товариство. Організоване 1910 на базі хім. гуртка при Київ. ун-ті, відокремленого 1907 від Київського товариства дослідників природи. Видавало "Протоколы физико-химического общества при Киевском университете" (1911—16). У 1915 діяльність т-ва була перервана у зв'язку з евакуацією Київ. ун-ту, з 1920 воно відновлене як хім. відділення Київ. т-ва дослідників природи. На його базі 1933 було організовано Київ. відділення Всесоюзного хім. т-ва ім. Д. І. Менделєєва. Головою т-ва з 1910 до 1916 і з 1920 до 1933 був С. М. Реформатський.
С. М. Реформатський. Розробив методи синтезу β—оксикислот дією цинку та суміш альдегідів чи кетонів абоскладних етерів з етерами α—галогенозаміщених кислот (реакція Реформатського, 1890).Автор понад 50 наукових праць та підручника «Начальный курс органической химии» (1893, 17 вид. 1930).
