15. Що було характерним для культурно-освітнього процесу в урср у другій половині 30-х років?

1. Існування різноманітних мистецьких шкіл та напрямів.

2. Репресії проти представників української інтелігенції.

3. Згортання кампанії українізації середньої та вищої освіти.

4. Впровадження експериментального навчання в школі (скасування класно-урочної системи, оцінок)

5. Викладання в школі базової навчальної дисципліни «Історія України».

6. Організація єдиних творчих об’єднань (письменників, композиторів, художників).

7. Впровадження кампанії українізації середньої та вищої освіти.

15. Укажіть характерні риси демографічної та соціально-економічної ситуації за доби «застою».

1. Використання «нафто доларів» для створення нових галузей промисловості, модернізації господарства та розвитку соціально-культурної сфери.

2. Панування колгоспно-радгоспної системи в сільському господарстві.

3. Нарощування обсягів виробництва товарів народного споживання відповідно до потреб населення.

4. Швидке зростання міського населення у зв’язку з розвитком індустріальних галузей.

5. Турбота держави про забезпечення однакового рівня соціального забезпечення селян та мешканців міст.

6. Залишковий принцип фінансування сфери охорони здоров’я.

7. Високі ціни на житло та комунальні послуги.

ЗАВДАННЯ 18 ВІДКРИТОЇ ФОРМИ З РОЗГОРНУТОЮ ВІДПОВІДДЮ

(ОПРАЦЮВАННЯ ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА АБО ІСТОРИЧНОГО ТЕКСТУ ТА ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ ДО НЬОГО)

18. Прочитайте уривок з дослідження відомого громадського діяча України Валентина Мороза та дайте відповідь на запитання.

«… Сімдесяті, що були періодом історичного спаду української активності, мають власне обличчя, і включати їх до даної теми було б помилкою. Вони дали в Україні таку цікаву форму активності, як Українська Гельсінська Група і гельсінський рух узагалі. Справа у тому, що деякі тенденції шістдесятих років оформились остаточно саме в документах гельсінського руху, хоч у сімдесяті вони вже себе вичерпали і по суті належали до минулої епохи.

У 70-ті роки, в умовах спаду, ця видатність різко знижується. Маємо на увазі оригінальні, суто українські явища і концепції, породжені власним ґрунтом. Гельсінський рух в Україні був відбитком загальносвітової тенденції. Московське дитя, скупане у московських водах і сповите у московські пелюшки, зробило раптом неочікуваний вибрик: почало бити власних батьків. Те, що було задумано як диверсія на експорт, проти Заходу, несподівано принесло проблеми у внутрішньо імперське життя. Характерним у цьому плані є багатющий самвидав Миколи Руденка. Коли уважно порівняти його з яскравими іменами шестидесятників, стає помітною кардинальна різниця в одному аспекті. У 60-ті роки навіть найменш професійні актори виробили український стиль, різко відмінний від московського, «загальнодемократичного» способу полемізування. У Руденка ж блискучий стиль, глибина і виразна національна свідомість висловлені у рамках принесених тенденцій. Наприклад, його «Економічні монологи» - це переспів відомої теорії Франсуа Кене. Так буває завжди: в епоху спаду видатність власних джерел закривається, щоб назбирати нові ресурси для майбутнього вибуху.

Тенденції 80-х років, що почалися пострілами Бориса Терелі 10 червня 1982 року, розвинулися у двох напрямках. По-перше, пожвав свою діяльність підпільний Український Національний Фронт, заснований ще у 60-ті роки. По-друге, на Україні з’явився (в карпатському регіоні) специфічний рух, що показує виразну тенденцію стати масовим. Це зовсім нова форма національного спротиву на платформі вимог легалізації української греко-католицької церкви».

1. Напишіть назву опозиційного руху, про який йдеться в наведеному уривку. (1 бал)

2. Назвіть причини активізації опозиційного руху в другій половині 60-х – на початку 70-х років ХХ ст. (2 бали)

3. Укажіть течії опозиційного руху, які існували в Україні в роки «застою». Назвіть їх провідних діячів. (2 бали)

4. Назвіть характерні ознаки національного руху України в 70-х роках ХХ ст. (1 бал)

5. У чому полягали особливості релігійного опозиційного руху? (2 бали)

6. Чим відрізнявся український національний рух часів «застою» і післявоєнних років? (2 бали)