2 Розрахункова частина

2.1 Розрахунок інтенсивності телефонних навантажень

Категорії джерел навантаження відрізняються интенсивностями питомих абонентських навантажень. У завданні прийняті 3 категорії:

абоненти ділового сектора - категорія 1;

N_i,д = (1 – K_к ) N_i,і абоненти квартирного сектора - категорія 2;

універсальні таксофони - категорія 3.

Структурний склад абонентів по категоріях для існуючих РАТС визначається залежно від частки абонентів квартирного сектора, тому що таксофони виділені в окрему групу.

N_i,к = K_кN_i,i , (2.1)

де N_{i, i}– кількість індивідуальних абонентів;

K_к– кількість абонентів квартирного сектора.

Число абонентів ділового сектора дорівнює різниці:

N_i,д = (1 – K_к ) N_i,і (2.2)

Структурний склад для ЦСК визначається за вирахуванням універсальних таксофонів.

Кількість індивідуальних телефоних абонентів

N_0,і = N₀- N_0.т (2.3)

Знаючи число індивідуальних ТА можна визначити число абонентів ділового сектора (Nд) і квартирного сектора (Nк) за формулами 2.1 і 2.2., тільки для ЦСК

K_к змінюють на K_ц.

Для кожної АТС визначимо кількість квартирних абонентів і абонен-тів ділового сектора:

для РАТС-2 N_к = 0,9 · 9000 = 8100 абонентів;

N_д = 9000 – 8100 = 900 номерів;

для РАТС-3 N_к = 0,9 · 7000 = 6300 абонентів;

N_д =7000 – 6300 = 700 номерів;

для ЦСК N_к = (15000 - 300) · 0,5 = 7350 абонентів;

N_д = 14700 – 7350 = 7350 номерів.

Результати обчислень внесемо в таблицю 2.

Таблиця 2 - Число ТА за категоріями для всіх станцій мережі

Код РАТС	Nи	Nд	Nк	Nт
РАТС-2	9000	900	8100	250
РАТС-3	7000	700	6300	150
ЦСК	14700	7350	7350	300

Прогнозоване абонентське навантаження вызначають під час найбільшого навантаження (ЧНН). У КП прийнятий уранішній ЧНН. У таблиці 3 приведені значення питомих абонентських навантажень:

у_в - місцевоі витікаючоі;

у_вх- що місцевоі входить;

у_мв- міжміськоі витікаючоі;

у_мвх- що міжміськоі входить;

Таблиця 3 – Інтенсивність абонентських навантажень (м Ерл

Категорії АЛ
Діловий сектор	74	70	10	8
Квартирний сектор	25	23	1	1
Таксофони	90	-	50	-

Інтенсивності навантажень на ЦСК визначаються за такими формулами:

Y_{в АБ j} = N_дy_вд + N_кy_вк + N_т у_вт (2.4)

Y_{вх АБ j} = N_дy_вхд + N_кy_вхк (2.5)

Y_{мв АБ j} = N_дy_мвд + N_кy_мвк + N_т у_мвт (2.6)

Y_{мвх АБ j} = N_дy_мвхд + N_кy_мвхк (2.7)

Як приклад виконаємо розрахунок абонентських навантажень на РАТС-2:

Y_{в РАТС-2} = 900 · 0.074 + 8100 · 0,025 + 250 · 0,09 = 291,6 Ерл

Y_{вх РАТС-2} = 900 · 0,007 + 8100 · 0,023 = 249,3 Ерл

Y_{мв РАТС-2} = 900 · 0,01 + 8100 · 0,001 + 250 · 0,05 = 29,6 Ерл

Y_{мвх РАТС-2} = 900 · 0,008 + 8100 · 0,001 = 15,3 Ерл

Розрахунок абонентських навантажень на РАТС-3:

Y_{в РАТС-3} = 700 · 0,074 + 6300 · 0,025 + 150 · 0,09 = 222,8 Ерл

Y_{вх РАТС-3} = 700 · 0,07 + 6300 · 0,023 = 193,9 Ерл

Y_{мв РАТС-3} = 700 · 0,01 + 6300 · 0,001 + 150 · 0,05 = 20,8 Ерл

Y_{мвх РАТС-3} = 700 · 0,01 + 6300 · 0,001 = 11,9 Ерл

Розрахунок абонентських навантажень на ЦСК:

Y_{в ЦСК} = 7350 · 0,074 + 7350 · 0,025 + 300 · 0,09 = 754,75 Ерл

Y_{вх ЦСК} = 7350 · 0,07 + 7350 · 0,023 = 683,55 Ерл

Y_{мв ЦСК} = 7350 · 0,01 + 7350 · 0,001 + 300 · 0,05 = 95,85 Ерл

Y_{мвх ЦСК} = 7350 · 0,008 + 7350· 0,001 = 66,15 Ерл

Результати розрахунків заведемо в таблицю 4 і 5.

Таблиця 4 -Розрахунок навантаження

АТС	Вихідне навантаження, Yв АБ, Ерл.				Вхідне навантаження, Yв АБ,Ерл.
	Yвд	Yвк	Yвт	Yв АБ	Yвх д	Yвх к	Yвх АБ
РАТС-2	66,6	202,5	22,5	291,16	63	186,3	249,3
РАТС-3	51,8	157,3	13,5	222,8	49	144,9	193,9
ЦСК	543,9	183,75	27	754,75	514,5	169,05	683,55

Таблиця 5 - Розрахунок міжміського навантаження

АТС	Вихідне навантаження, Yмв АБ, Ерл.				Вхідне навантаження,Yмвх АБ,Ерл.
	Yмв д	Yмв к	Yмв т	Yмв АБ		Yмвх д	Yмвх к	Yмвх АБ
ЦСК	73,5	7,35	15	95,85		58,8	7,39	66,15

Навантаження до спецслужб

Навантаження до спецслужб визначається як частка (К_СП) інтенсивності

вихідної абонентського навантаження:

Y_вСПj = K_спY_{вАБj ,} (2.8)

Y_{в СП РАТС-2} = 0,03 · 291,6 = 8,74 Ерл

Y_{в СП РАТС-3} = 0,03 · 222,8 = 6,68 Ерл

Y_{в ЦСК} = 0,03 · 754,75 = 22,61 Ерл

де К_сп. = 0,03 ÷ 0,05 – доля нагрузки, которая направляется к спецслужбам.

Інтенсивність залишилася виходить навантаження визначається:

Y_{вих.АБ j}= Y_{в АБ} - Y_{в СП j} (2.9)

Y_{вих.РАТС-2} = 299,05 – 8,74 = 290,29 Ерл

Y_{вих.РАТС-3} = 222,8 – 6,68 = 216,116 Ерл

Y_{вих.ЦСК} = 754,75 – 22,61 = 732,12 Ерл

Навантаження вихідні зовнішні з АМ на групові тракти Y _{ГТ АМ} менше навантаження абонентських ліній через різницю часу заняття АЛ і ліній ГТ. Аналогічно і для аналогових АТС навантаження виходу ГТ вхідного навантаження. Ця відмінність визначається коефіцієнтом q, значення якого залежить від виду зв'язку:

, (2.10)

де: t_в – середня тривалість заняття АЛ (таблиця 6) для К_к;

t_со – середня тривалість сигналу станції, t_со = 3 с;

t_у – час встановлення з'єднання, t_у= 0;

t_наб. – час набору номера, яке залежить від способу передачі номера від ТА:

- для імпульсного способу (ДКШІ) t_наб = 1,5 n с,

- для частотного способу (DTMF) t_наб. = 0,4 n с,

де n – число цифр, що набираються і залежить від значності нумерації на мережі.

Таблиця 6 – Середня тривалість t = ( , ) для уранішнього ЧНН

Кц, Кк	0,1	0,15	0,20	0,25	0,30	0,35	0,40	0,45	0,50	0,55	0,60	0,65	0,70	0,75	0,80	0,85	0,90
tв	52	52	53	54	55	56	57	58	60	63	65	58	70	73	75	78	80
tmв	66	66	67	68	68	69	70	70	71	72	73	73	74	74	75	76	77

При вихідного зв'язку величина n = 5 або 6, залежно від значности нумерації. При змішаній нумерації визначається середньозважене значення n:

n = p₅· 5 + (1 – p₅ ) 6 , (2.11)

де р5 - частка викликів, які направляються до РАТС з 5-значної нумерацією.

Величина р5 дорівнює:

, (2.12)

де ΣN₅ и ΣN₆– загальна ємність РАТС відповідно з 5-ти і 6-ти значной

нумерацією, звідки: n = 0,53· 5 + ( 1 – 0,53) · 6 = 5,5

t_наб.= 1,5 ·5,5 = 8,25 с

t_н= 3 + 8,28 + 0 = 11,21 с

де t_в = 65с ( таблиця 6) по К_ц = 0,6

При вихідному міжміському зв'язку величина n дорівнює:

n = p_зон9 + p_мг11 + p_мн14 , (2.13) де p_зон. = 0,6 –частка викликів при зонового зв'язку;

p_мг= 0,3 – частка викликів при міжміського зв'язку;

p_мн= 0,1 – частка викликів при міжнародного зв'язку;

Тому:

n = 0,6 9 + 0,3 11 + 0,1 14 = 10,1

t_наб.м =1,5·10,1=15,15 с

t_нм = 3+15,15+0=18,15 с

Коефіцієнт q_ми дорівнює:

де t_мв = 71с,по К_ц = 0,5

Для спецслужб величина дорівнює :

(2.14)

де t_сп = 30 с – час довідки; а число цифр, що набираються, дорівнює 3.

t_н.сп = t_со + 1,5 n = 3 + 1,5 + 3 = 7,5 – час набору номеру.

При вхідному зв'язку на ЦСК прийом номера і встановлення з'єднання дуже малі як при місцевій, так і при міжміського зв'язку, тому:

q_{м вх} = 1 q_{м вх} = q_{м вих} = 1

При вхідного зв'язку на аналогових АТС розрахунок Y_Вх.i виробляють з урахуванням типу станції:

для декадно-крокової РАТС при прийомі номера ДКБІ (t_НД = 7 с), тоді:

(2.15)

- для координатної АТС при прийомі номера кодом МЧК (t_НК = 2 c):

(2.16)

При вихідному зв’язку на аналогових РАТС Y_вих.i дорівнює:

(2.17)

Розрахунок зовнішніх навантажень на РАТС, що існують

Вихідне навантаження:

- РАТС-2, ДК: Y_вих2 = 0,83 · 291,6 = 242,03 Ерл

- РАТС-3, КС: Y_вих3 = 0,83 · 222,8 = 184,392 Ерл

Вхідне навантаження:

- РАТС-2, ДК: Y_вх2 = 1,09 · 249,3 = 271,74 Ерл

- РАТС-3, КС: Y_вх3 = 1,025 · 193,9 = 198,75 Ерл

Зовнішні навантаження

Зовнішні навантаження на груповий тракт з урахуванням різниці заняття АЛ і ГТ відповідно рівні:

-навантаження до спецслужб:

Y_{сп АМ0 ЦСК} = q_сп Y_{в сп ЦСК}, (2.18)

де q_сп= 0,75

Y_{сп. ЦСК}= 0,75·22,61 = 16,87 Ерл

-навантаження виходу комутаційного поля ЦСК визначається по формулі:

Y_{вих ЦСК АМ-0} = q_в Y_{вих АБ ЦСК} (2.19)

Y_{вих ЦСКАМ-0}= 0,86·731,14 = 629,56 Ерл

-Вхідне навантаження:

Y_{вх ЦСКАМ-0} = Y_{вх АБ ЦСК} (2.20)

Y_{вх ЦСКАМ-0}=683,55 Ерл

Аналогічно для міжміського зв’язку :

Y_{ЗЗЛ ЦСК АМ-0}=q_мвY_{мвАБ ЦСК} (2.21)

Y_{ЗЗЛ ЦСК АМ-0}= 0,7·95,85 = 67,09 Ерл

Y_{ЗЛМ АМ-0} =Y_{МВ АБ ЦСК} (2.22)

Y_{ЗЛМ АМ-0}= 66,15 Ерл

Y_{ГТ АМ} = Y _{СП АМ-0} + Y_вАМ-0 + Y_{вх. АМ-0} +Y_{ЗЗЛ АМ-0} + Y_{ЗЛМ АМ-0} (2.23)

Y_{ГТ АМ}= 16,87 + 629,56 + 683,55 + 67,09 + 66,15= 1463,22 Ерл

Міжстанційне навантаження

Міжстанційна навантаження від станції j до станції k визначається по

формулою:

, (2.24)

де Y_{в. j} – інтенсивність вихідного від РАТС_j (ЦСК) навантаження;

Y_{вх. к}– інтенсивність вхідного навантаження до РАТС – К ;

Y_{вх. (ГТС)z} – сума вхідних на всі ратс, ЦСК ГТС навантажень, нормована          коефіцієнтами тяжіння відносно РАТС_j(n_j-k);

n_j-k- нормований коефіцієнт тяжіння від станціїjдо станції К.

Після розрахунку зовнішніх навантажень на ЦСК, РАТС_j, РАТС – К дані розрахунку заносяться в таблицю 7 інтенсивності вхідних та вихідних навантажень (Ерл).

Таблиця 7-Інтенсивності вихідної і вхідної навантажень мережі (Ерл)

РАТС	ЦСК	РАТС-2	РАТС-3
Yв., Ерл	629,56	242,03	184,92
Yвх., Ерл	683,55	271,73	198,75

По таблиці 8 визначаються нормовані коефіцієнти тяжіння и заносяться в таблицю 9.

Таблиця 8 - Коефіцієнти тяжіння n_j-k = φ (L км)

L, км	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
nj-k	1,00	0,90	0,80	0,75	0,70	0,65	0,60	0,55	0,50	0,45
L, км	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19
nj-k	0,45	0,43	0,40	0,38	0,36	0,32	0,30	0,29	0,28	0,25

Таблиця 9 – Коефіцієнти тяжіння між РАТС

до від	ЦСК	РАТС-2	РАТС-3
ЦСК	1	0,45	0,43
РАТС-2	0,45	1	0,75
РАТС-3	0,43	0,75	1

Використовуючи формулу 2.24 обчислимо розподіл виходить навантаження від ЦСК до станцій мережі (Y_{0 – 0}, Y_{0 – 2}, Y_{0 – 3}). Внутрішньостанційне навантаження Y_0-0 дорівнює:

(2.25)

(2.26)

Тоді навантаження внутристанционная:

Y_{0 – 0} = Y_вх.0 n_0-0= 0,7 · 1 · 683,55 = 478,48 Ерл

Навантаження до РАТС-2 дорівнює:

Y_{0 – 2}= Y_вх.2 n_0-2= 0,7 · 271,7 · 0,45 = 85,5 Ерл

Навантаження до РАТС-3 дорівнює:

Y_{0 – 3}=Y_вх.3 n_0-3= 0,7 · 198,75 · 0,43 = 59,8 Ерл

Розрахуємо вихідні навантаження від РАТС-2 до станцій мережі (Y2-0,Y2-2,         Y2-3)

Внутрішньостанційне навантаження Y2-2 дорівнює:

Визначимо:

Тоді внутрішньостанційне навантаження:

Y_2-2 = 271,1 · 1 · 0,33 = 89,4 Ерл

Навантаження до РАТС-3 рівне:

Y_2-3 = 198,75 · 0,75 · 0,33 = 59,1 Ерл

Навантаження до ЦСК рівне:

Y2-0 = 683,55 · 0,45 · 0,33 = 101,5 Ерл

Розподіл виходить навантаження від РАТС - 3 до існуючої і проектований станціям мережі (Y3-0, Y3-2, Y3-3) складе:

Внутрішньостанційне навантаження Y_3-3

Визначимо:

Тоді внутрішньостанційне навантаження:

Y3-3 = 178,44 · 0,26 = 51,68 Ерл

Навантаження до РАТС-3 рівне:

Y3-2 = 271· 0,45 · 0,26 = 59,99 Ерл

Навантаження до ЦСК рівне:

Y3-0 = 644,23 · 0,43 · 0,26 = 78,42 Ерл

Результати заносяться в таблицю 10

Таблица 10 – Интенсивність міжстанціонне навантаження, Ерл

до від	ЦСК	РАТС-2	РАТС-3
ЦСК	478,48	85,5	58,8
РАТС-2	101,5	89,4	59,1
РАТС-3	76,4	52,9	51,6

Результати розрахунку навантажень на ЦСК занесені на схему розподілу навантаження на АМ і УКС ЦСК (рисунок 3 ).

Рисунок 3-Схема розподілу навантажень на УКС «Квант-Є»

Навантаження на пучки ЗЛ визначається за результатами розрахунку міжстанційних навантажень (таблиця 10) з урахуванням навантаження, що надходить від цифрової системи до ВСС і АМТС. Для визначення навантаження на пучки ЗЛ зображують схему розподілу навантаження (рисунок 4).

49,1 Ерл

52,9 Ерл

76,4 Ерл

59,8 Ерл

16,87 Ерл

85,5 Ерл

101,5 Ерл

133,24 Ерл

ЦСК «Квант-Е

Рисунок 4 - Розподіл навантаження на МТМ