38.Поняття та призначення моніторингу земель.

Моніторинг земель є системою спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів"(ч. 1 ст. 191 ЗКУ)

Здійснення моніторингу земель,окрім ЗКУ, регламентують ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (щодо моніторингу фунтів земель сільськогосподарського призначення), ЗУ "Про охорону земель", ПКМ "Про затвердження положення про моніторинг земель" , ПКМ "Про Положення про державну систему моніторингу довкілля", наказ Міністерства аграрної політики України "Про затвердження Положення про моніторинг грунтів на землях сільськогосподарського призначення".

Призначення моніторингу земель:

1)У системі моніторингу земель проводиться збирання, оброблення, передавання, збереження та аналіз інформації про стан земель, прогнозування їх змін і розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень щодо запобігання негативним змінам стану земель та дотримання вимог екологічної безпеки.

2) Моніторинг земель є складовою частиною державної системи моніторингу довкілля.

3)Залежно від цілей, спостережень і охоплення територій моніторинг земель може бути національним, регіональним і локальним.

4)Ведення моніторингу земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

39.Завдання моніторингу земель.

Основними завданнями моніторингу земель є прогноз еколого-економічних наслідків деградації земельних ділянок з метою запобігання або усунення дії негативних процесів.

Ведучи мову про "завдання" (в множині), законодавець чомусь навів лише одне завдання - прогноз наслідків деградації земельних ділянок (тобто погіршення властивостей, якостей земель внаслідок негативних явищ природного чи техногенного характеру).

На наш погляд, завдання моніторингу полягають також у прогнозуванні самих негативних явищ, що можуть спричинити деградацію земель внаслідок водної чи вітрової ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення, закислення, заболочення, ущільнення ґрунтів, забруднення земель промисловими відходами та хімічними речовинами тощо.

40.Види земельного моніторингу.

Залежно від мети спостережень та ступеня охоплення територій п.2 Положення про моніторинг земель, затв. ПКМ від 20.08.1993 № 661, виділяє такі види моніторингу земель:

національний - на всіх землях у межах території України;

регіональний - на територіях, що характеризуються єдністю фізико-географічних, екологічних та економічних умов;

локальний - на окремих земельних ділянках та в окремих частинах (елементарних структурах) ландшафтно-екологічних комплексів.

Залежно від змісту -фоновий (еталонний); стандартний; кризовий; науковий (про-гностичний); залежно від категорії земель, яка підлягає спостереженню:моніторинг земель сільсько-господарського призначення; моніторинг зе­мель житлової та громадської забудови; мо­ніторинг земель природно-заповідного іі ін­шого природоохоронного призначення; мо­ніторинг земель оздоровчого призначення; мо­ніторинг земель рекреаційного призначення; моніторинг земель історико-культурного при­значення; моніторинг земель лісогосподарсь­кого призначення; моніторинг земель водно­го фонду; моніторинг земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони й ін­шого призначення;залежно від суб'єктів проведення- моні­торинг, який провадиться: Міністерством екології та природних ресурсів України, Мі­ністерством аграрної політики та продоволь­ства України, Державним науково-техноло­гічним центром охорони родючості ґрунтів, Державним агентством земельних ресурсів України, Державним агентством лісових ре­сурсів України, Державним агентством водних ресурсів України, Державним космічним агентством, Національною академією аграр­них наук України;залежно від території, яка підлягає спостереженню -суцільний моніторинг, у тому числі агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення; моніторинг проблемних територій;залежно від елементів, які підлягають мо­ніторингу - комплексний моніторинг, що здійснюється за низкою показників; моніто­ринг за станом земель за окремими показни­ками (радіоекологічний);залежно від виду забруднення - радіацій­ний, токсилогічний:залежно під місця проведення - моніто­ринг, що провадиться на стаціонарних ділян­ках, моніторинг у формі польових досліджень.