- •1.Система бухгалтерського обліку.
- •2. Ведення фінансового обліку на підприємстві.
- •4.Облік касових операцій.
- •5. Облік грошових коштів на рахунках в банках.
- •6. Особливості обліку операцій на поточному рахунку в іноземній валюті.
- •7. Облік грошових коштів на інших рахунках у банках.
- •8.Визначення та види дебіторської заборгованості(дз).
- •10.Облік розрахунків з підзвітними особами.
- •11.Облік векселів.
- •12.Визнання, оцінка, класифікація основних засобів та їх інвентарний облік.
- •13.Облік надходження основних засобів.
- •14.Облік амортизації основних засобів.
- •15.Облік витрат на поліпшення, ремонт і утримання основних засобів.
- •16.Поняття та облік нематеріальних активів.
- •17.Облік переоцінки та зменшення корисності основних засобів.
- •18.Економічна сутність та класифікація фінансових інвестицій.
- •19.Облік поточних фінансових інвестицій
- •20.Облік довгострокових фінансових інвестицій
- •21.Облік інвестицій за методом участі в капіталі.
- •22.Оцінка фінансових інвестицій.
- •За справедливою вартістю;
- •23. Визначення, визнання класифікація та первісна оцінка виробничих запасів
- •24.Оцінка виробничих запасів на дату балансу.
- •25.Документальне оформлення руху виробничих запасів.
- •26.Аналітичний і синтетичний облік наявності та руху виробничих запасів
- •Бухгалтерські проведення з оприбуткування виробничих запасів
- •27.Інвентаризація виробничих запасів
- •28.Економічний зміст оплати праці і завдання її обліку.
- •2.Виплати при звільнені
- •29.Облік особового складу працівників.
- •30.Первинні документи з обліку праці та її оплати.
- •31.Синтетичний облік розрахунків за виплатами працівникам.
- •32.Облік відпускних.
- •33.Облік нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
- •II. Виплати, які надаються в натуральній або грошовій формі.
- •34.Класифікація та визнання доходів
- •35.Облік доходів від звичайної діяльності.
- •Облік доходів від надання послуг, виконаних робіт
- •Визнання доходу за бартерними операціями
- •Облік інших операційних доходів
- •Облік доходів від участі в капіталі
- •Облік інших фінансових доходів
- •Визнання доходу від цільового фінансування
- •Облік доходів від надзвичайної діяльності.
- •Облік формування фінансового результату від діяльності підприємства.
- •Визначення, визнання та класифікація витрат виробництва
- •Класифікація виробничих витрат
- •Облік прямих виробничих витрат.
- •Облік загальновиробничих витрат.
- •Зведений облік витрат і визначення і собівартості готової продукції.
- •Облік інших витрат виробництва та облік готової продукції.
- •43.Облік статутного капіталу
- •45.Облік нерозподіленого прибутку.
- •46.Облік вилученого і неоплаченого капіталу. Облік резервного капіталу
- •47. Облік забезпечення майбутніх витрат і платежів та цільового фінансування та цільових надходжень
- •48.Призначення та будова бухгалтерського балансу.
- •49.Поняття про рахунки бухгалтерського обліку, їх призначення і будова.
- •Склад та елементи фінансової звітності, порядок її складання і подання.
- •51.Принципи обліку господарських процесів.
- •52.План рахунків бухгалтерського обліку та його узгодженість із формами фінансової звітності.
- •53.Типи змін в балансі під впливом господарських операцій.
- •54.Регістри та форми бухгалтерського обліку.
6. Особливості обліку операцій на поточному рахунку в іноземній валюті.
Підприємства можуть відкривати валютні рахунки для розрахунків з іноземними партнерами. Рахунки відкриваються в банках, які мають відповідну ліцензію НБУ.
Форми безготівкових розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності: 1) банківський переказ; 2) документарне інкассо (товарне); 3) документарний акредитив; 4) векселі; 5) чеки; 6) валютний кліринг (взаємозалік).
50 % валютної виручки підприємства повинні бути продані на міжбанківському валютному ринку. Виручка зараховується на транзитний валютний рахунок, а після обов'язкового продажу решта 50 % валюти — на поточний валютний рахунок.
Облік курсових різниць за операціями в іноземній валюті. Курсові різниці виникають у результаті зміни курсу валют; вони перераховуються за монетарними статтями за курсом НБУ на дату здійснення операції і на дату звітності [9]. Монетарні статті — статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів. Не монетарні статті — статті інші, ніж монетарні статті балансу.
Згідно з П(С)БО 21 на кожну дату балансу:
¨ монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на дату балансу;
¨ немонетарні статті, які відображені за історичною собівартістю й зарахування яких до балансу пов’язано з операцією в іноземній валюті, відображаються за валютним курсом на дату здійснення операції;
¨ немонетарні статті за справедливою вартістю в іноземній валюті відображаються за валютним курсом на дату визначення цієї справедливої вартості.
При перерахунку внаслідок зміни валютних курсів виникає курсова різниця.
Згідно з П(С)БО 21 курсова різниця — це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти за різних валютних курсів.
Визначення та відображення в обліку курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення розрахунків і на дату балансу.
7. Облік грошових коштів на інших рахунках у банках.
Підприємства можуть мати в банках крім поточних рахунків у національній та іноземній валюті ще й інші рахунки (акредитиви, чекових книжок, банківських карток тощо).
Для відображення таких операцій передбачені два субрахунки до рахунка 31:
― 313 «Інші рахунки в банках у національній валюті»;
― 314 «Інші рахунки в банках в іноземній валюті».
Облік операцій за такими рахунками ведеться на підставі виписок банку й первинних розрахунково-платіжних документів.
На сьогоднішній день підприємства часто застосовують акредитивну форму розрахунків. За цієї форми підприємство-покупець перераховує суму коштів в установу банку за місцем знаходження постачальника для оплати відвантажених за адресою покупця товарів на умовах, передбачених у заяві на акредитив. Перераховані кошти зберігаються на спеціальному рахунку до виконання постачальником своїх зобов’язань перед покупцем.
Акредитиви можуть відкриватися як за рахунок власних коштів, так і за рахунок банківських кредитів (відповідно покритий і непокритий акредитив).
Акредитив відкривається для розрахунку тільки з одним постачальником. Є відзивні й безвідзивні акредитиви. Перший може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього узгодження з постачальником, якщо той порушує умови акредитива. Давати розпорядження постачальнику про зміну відзивного акредитива платник має право тільки через банк-емітент (банк покупця), який повідомляє банк постачальника, а той, у свою чергу, — постачальника. Але документи, надані постачальником своєму банку, останній повинен оплатити. Безвідзивний акредитив не може бути анульований або змінений без згоди постачальника, на користь якого він відкритий.
Строк дії акредитива узгоджується між покупцем і постачальником і може бути продовжений, якщо це буде обґрунтовано змінами постачання (відвантаження) товарів.
Акредитиви можуть відкриватися й для розрахунків з постачальниками-нерезидентами в іноземній валюті.
Таким чином, постачальник має гарантію, що в разі виконання умов поставки товарів (робіт, послуг) він своєчасно одержить грошові кошти. Рахунки постачальників з акредитива оплачуються банком лише за наявності реєстру рахунків, документів на відвантаження (завдання робіт, послуг) та інших документів, передбачених умовами акредитива (накладними, актами, довідками про надходження товарів на митну територію й іншими). Якщо умовами акредитива передбачений акцепт (згода) уповноваженого покупця, то банк перевіряє наявність акцептного напису з виконанням усіх формальностей (дати, зразків підписів), підтверджувальних документів — паспорт тощо.