Зростки кристалів

Виділяються закономірні та незакономірні зростки мінеральних індивидів

До закономірних зростків відносяться двійники та епітаксіальні зростки

Двійники

Двійники - складні зростки індивидів одного і того ж виду, кожний із яких пов'язаний із іншими певним кристалографічно-закономірним чином (один індивид може бути виведений із іншого відбиттям в площині, поворотом на 180° навколо осі або інверсією). Залежно від кількості індивидів, які зрослися в двійниковому положенні, розрізняють трійники, четверники, п'ятірники і т.п.

Елементи двійників: двійникова площина, двійникова вісь, двійниковий центр, площина (поверхня зростання), двійниковий шов.

Двійники росту, трансформаційні, механічні (деформаційні).

Схильність мінералів до двійникування залежить від їх структурних характеристик. М.Дж.Бюргер (1945 р.) розробив раціональну гіпотезу про вірогідність двійникування грунтуючись на уявленнях про відповідність структурних площинв структурі індивидів, що зростаються. Формулювання М.Бюргера хвучить наступним чином: " Якщо є такі певні деталі структури, що вони допускають суміщення поверхонь сусідніх індивидів без порушення вимог координації пограничних атомів, контакт між індивидами не вимагає значних затрат енергії і утворення двійників є енергетично вигідним". Приклади: арагоніт (по Беррі, Мейсону, 1987); рутил (Годовиков, 1973)

зростання

гіпс (галльський закон)

кальцит (кальцитовий закон по (0001))

польовий шпат (карлсбадський закон по (010))

проростання

кварц (дофінейський та бразільський закони по (11-20)

пірит (піритовий закон по (110)

польовий шпат (бавенський по (021)

полісинтетичні

ставроліт (ставролітовий)

плагіоклаз (альбітовий по (010)

Епітаксіальні зростки

альбіт на ортоклазі

кварц на ортоклазі

гіпс на гіпсі

Паралельні зростки

- зростки кристалів, в яких всі грані одного кристалу паралельні граням другого

Паралельні зростки кристалів гіпсу, каліевого польового шпату, кварцу.

Незакономірні

друзи

сфероліти

тичкуваті агрегати

Мінеральний агрегат

Мінеральний агрегат - це сукупність (множина) одночасних і/або різновікових мінеральних індивідів, зв'язаних текстурними і структурними співвідношеннями. Мінерали, що утворюють кристали, гранули, зерна - складові мінерального агрегату. Природа границь в агрегаті визначається механізмом його формування і послідовністю виділення мінералів. Несиметрійність агрегатів.

За мінеральним складом виділяють мономінеральні (такі, що складаються на 99% із одного мінералу) і полімінеральні (такі, що складаються із двох або більше мінералів) агрегати.

Будова мінерального агрегату може бути охарактеризована двома узагальнюючими, інтегруючими параметрами - структурою і текстурою.

Структура - характеристика об'ємної будови мінерального агрегату, зумовлена формою та орієнтацією, розмірами і способом з'єднання мінеральних індивидів.

Агрегат може бути однорідними і тоді одні і ті ж його властивості будуть повторюватись в любій його частині. В межах агрегату структура його не змінюється. Якщо ця властивість повторюваності структури не спостерігається, то тоді агрегат є текстурованим, складається із окремих елементарних агрегатів. В межах кожного із елементарних агрегатів спостерігається витриманість певного своєрідного, відмінного від інших структурного малюнку.

Текстура - характеристика об'ємної будови мінерального агрегату, зумовлена формою, розмірами і способом з'єднання простих (елементарних) агрегатів, що відрізняються за однією або декількома структурними ознаками.