- •Передмова
- •Тема 1: Корми, класифікація, характеристика
- •Паспорт на корм
- •Тема 2: Зелені корми
- •1. Характеристика якості зеленого корму
- •2. Орієнтовні даванки зелених кормів сільськогосподарським тваринам
- •Тема 3: Силос і сінаж
- •3. Оцінка якості силосу за показниками органолептичного і лабораторного контролю (вимоги стандарту)
- •4. Вимоги до якості сінажу
- •Тема 4: Коренебульбоплоди і баштанні культури
- •Тема 5: Сіно, трав’яне борошно, трав’яна різка, солома
- •4. Класи сіна за органолептичними ознаками
- •5. Вимоги до якості і поживності сіна
- •6. Вимоги до якості штучно висушених зелених кормів
- •Тема 6: Зернові корми
- •7. Вимоги до якості зерна, що використовується на корм
- •8. Натура деяких зернових кормів, г/л
- •Тема 7: Відходи переробки сільськогосподарської сировини рослинного походження
- •9. Показники якості макухи і шротів, %, не більше
- •Тема 8: Корми тваринного походження
- •11. Характеристика кормового борошна тваринного походження
- •Тема 9: Балансуючі кормові добавки, біологічно активні та антипоживні речовини кормів
- •Балансуючі кормові добавки
- •12. Якісна характеристика кормових дріжджів
- •100 Г диамонійфосфату - 130 г сирого протеїну і 120 г перетравного протеїну.
- •13. Вміст макроелементів у мінеральних добавках (%)
- •14. Вміст мікроелементів у солях, які використовують у годівлі тварин
- •Біологічно активні речовини.
- •15. Вміст вітамінів у вітамінних препаратах
- •Анти поживні і токсично-діючі речовини кормів.
- •Контрольні запитання
- •Список використаної літератури
1. Характеристика якості зеленого корму
Корм |
Фаза вегетації рослин у момент скошування |
Масова частка, % |
||||
сухої речовини, не менше |
мінеральних домішок, не більше |
отруйних рослин, не більше |
шкідливих та тих, що погано поїдаються, не більше |
Клас |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Зернові культури на зелений корм (крім кукурудзи), сіяні злакові багаторічні і однорічні трави Сіяні бобові багаторічні та дворічні трави |
Не пізніше виходу в трубку |
12 |
0,1 |
- |
1 |
1 |
Початок колосіння |
17 |
0,3 |
0,1 |
3 |
2 |
|
Колосіння |
23 |
0,5 |
0,3 |
5 |
3 |
|
Не пізніше початку бутонізації багаторічних, бутонізація однорічних |
10 |
0,1 |
- |
1 |
1 |
|
Бутонізація багаторічних, цвітіння однорічних |
15 |
0,3 |
0,1 |
3 |
2 |
|
Початок цвітіння багаторічних, початок утворення бобів у нижніх 2-3 ярусах в однорічних |
20 |
0,5 |
0,3 |
5 |
3 |
|
Сіяні суміші бобових і злакових багаторічних і однорічних трав
|
Не пізніше початку бутонізації багаторічних, бутонізація однорічних бобових, не пізніше виходу в трубку злакових |
11 |
0,1 |
- |
1 |
1 |
Бутонізація багаторічних, початок цвітіння однорічних бобових, початок колосіння злакових |
16 |
0,3 |
0,1 |
3 |
2 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Кукурудза |
Початок утворення качанів, молочно-воскова стиглість зерна |
17 |
0,1 |
- |
3 |
1 |
Злакові трави природних сіножатей і пасовищ |
Цвітіння |
14 |
0,3 |
- |
3 |
2 |
Викидання волоті |
10 |
0,5 |
- |
3 |
3 |
|
Не пізніше виходу в трубку |
12 |
0,1 |
0,1 |
3 |
1 |
|
Початок колосіння |
17 |
0,3 |
0,3 |
5 |
2 |
|
Колосіння |
23 |
0,5 |
0,5 |
10 |
3 |
|
Злаково-бобові трави природних сіножатей і пасовищ |
Не пізніше виходу в трубку злакових, початок бутонізації бобових |
11 |
0,1 |
0,1 |
3 |
1 |
Початок колосіння злакових, бутонізація бобових |
16 |
0,3 |
0,3 |
5 |
2 |
|
Колосіння злакових, початок цвітіння бобових |
21 |
0,5 |
0,5 |
10 |
3 |
|
Оцінюючи зелений корм, зважають на його колір і запах. Зелений корм має бути без плісняви, ознак ослизнення, затхлого та гнильного запахів та з кольором, властивим рослинам даного виду (сорту).
Основними методами визначення урожайності пасовищ є укісний і зоотехнічний методи.
Укісний метод. За цим методом урожайність пасовищ визначають за кількістю натуральної і повітряно-сухої маси трави з одиниці площі за весь пасовищний період.
Для визначення продуктивності пасовищ укісними методом необхідно перед початком випасання в загоні у чотирьох місцях (середніх за станом травостою) скосити ділянки площею по 10 м2 на висоті 5...6 см від поверхні ґрунту спочатку в першому загоні, потім через кожні три загони (в четвертому) і останньому. Якщо площа розбита на 12 загонів, то обліковими будуть: 1, 5, 9 і 12-й.
Скошену з кожної ділянки траву зразу зважують і записують дані в польовий журнал із зазначенням номера загону, стану погоди та дати обліку маси трави перед випасанням і залишків після випасання.
Залишки (при наявності) після випасання скошують на тій самій кількості ділянок і на тій висоті, що й перед випасанням.
Після зважування траву ретельно перемішують і відбирають два середніх зразки по 1 кг в кожному. Траву в мішечках висушують до вологості 15…17%, зважують і за різницею у масі до і після висушування визначають відсоток повітряно-сухої речовини в зразку.
Потім обчислюють середню масу трави натуральної вологості і вихід сухої речовини з однієї ділянки і з 1 га по всіх облікових загонах та в середньому за цикл випасання.
Визначення залишків трави після випасання дає змогу встановити повноту використання травостою у відсотках і масу з’їденої тваринами трави за час випасання в кожному загоні та в середньому з 1 га пасовища.
Зоотехнічний метод. Суть методу полягає в тому, що продуктивність пасовища визначають за кількістю продукції (молока, м'яса, вовни), яку одержують з одиниці площі і за кількістю поживних речовин, які витрачаються на виробництво певної продукції, а також на підтримання життєдіяльності тварин.
Для визначення продуктивності пасовищ зоотехнічним методом треба знати:
- загальну кількість кормових одиниць які витрачені на виробництво продукції за час випасання тварин;
- кількість інших кормів, які були використані для підгодівлі тварин.
Різниця між цими двома величинами, поділена на площу (кількість гектарів) даного пасовища, вказує продуктивність пасовищ.
Трава - це основний і найкращий корм у літній період для жуйних, коней, а також цінний додатковий корм для свиней і птиці (табл. 2).
Важливою умовою забезпечення тваринництва зеленими кормами є рівномірне, безперебійне їх надходження протягом усього терміну літнього утримання за принципом зеленого конвеєра.
Зелений конвеєр - система забезпечення тварин рослинними кормами з ранньої весни і до пізньої осені, а також надійна основа приготування консервованих кормів: сіно, сінаж, силос, тощо.
Зелений конвеєр поділяється на три типи:
- природний;
- штучний;
- комбінований.
Орієнтовний набір культур зеленого конвеєра:
- озима пшениця, озимий ріпак, перко;
- озиме жито з озимою викою чи озимим ріпаком;
- озима пшениця з озимою викою.
- люцерна з райграсом високим, конюшина з тимофіївкою, еспарцет із грястицею збірною (перший укіс);
- вика з вівсом, ячмінь з горохом.
- люцерна з райграсом високим, конюшина з тимофіївкою;
- еспарцет із грястицею збірною (другий укіс);
суданка із соєю або чиною.
- кукурудза з соєю чи кормовими бобами;
- гичка цукрових і кормових буряків;
- кормова капуста, конюшина, яра суріпиця.
Період використання зелених кормів для худоби в Україні триває близько 160 днів, орієнтовно з 10 травня по 10...15 жовтня.
