4. Брас

Цей давній стиль плавання був відомий людям ще 2000 років тому. Він схожий на рухи жабки. Хоча брас повільніший від плавання кролем, завдяки простоті й економності його рухів цим стилем можна подолати великі дистанції. Брас дуже зручний під час переправи вплав, оскільки плавець може бачити перед собою значну частину місцевості. Брас широко застосовується при рятуванні потопаючих, пірнанні та плаванні на хвилях. Спосіб плавання брас представлений на змаганнях дистанціями 50, 100 та 200 м, а також у комплексному плаванні на третьому етапі. Для плавання брасом характерними є одночасні симетричні рухи як руками, так і ногами з невеликими паузами при їх чергуванні у класичному брасі, і практично без них у швидкісному брасі. Плавець знаходиться в горизонтальному, положенні, що добре обтікається водою. Голова занурена у воду, очі відкриті. Погляд спрямований вниз-вперед. При гребку руками розрізняють: захоплення води (після знаходження опори кистями рук), основну частину гребка (при згинанні рук у ліктьових суглобах і опорного руху кистей рук назад-вниз-всередину з високо піднятими ліктями), виведення рук вперед (після зближення кистей і ліктів), при цьому руки, випрямляючись, виводяться вперед для надання тілу обтікаючого положення. Поштовх ногами складається з підготовчої фази (коли ступні ніг плавно підтягуються до сідниць з розворотом ступнів носками в сторони), і робочої (відштовхування стегна, гомілки і стопи в суцільному русі виконується з великим зусиллям і носить вибуховий характер в напрямку назад-всередину). Після закінчення поштовху ногами відбувається невелика пауза, і ноги розслабляються. У плаванні брасом дихання суворо підпорядковується рухам рук. При захопленні води в основній частині гребка плавець робить видих через рот і ніс одночасно, що дозволяє завершити його до моменту закінчення гребка руками, а в момент перенесення рук зробити енергійний вдих, піднявши плечі і голову над водою.

5-6. Старти і повороти СС

Після оголошення запливу перший свисток, що подається суддею на старті, запрошує спортсменів на стартові тумби. Стартер перевіряє, чи всі плавці зафіксували стартову позицію і є нерухомими. Як тільки суддя переконався у цьому, він розпочинає заплив за допомогою стартового пістолета чи, здебільшого, електронного сигналу. Якщо плавець стартує перед стартовим сигналом, тобто робить фальшстарт, його дискваліфіковують. На спортивних змаганнях у плаванні розрізняють старт, проходження дистанції, повороти та фініш. Всі ці елементи запливу є дуже важливими і впливають на його результат.

Спортивний старт. Старт та фініш на великих змаганнях визначаються за допомогою спеціальних датчиків, які розміщені на стартовій тумбі та стінках басейну. На звичайних же змаганнях вони визначаються за допомогою механічних чи електронних секундомірів. У цьому випадку результат залежить ще й від швидкості реакції судді, тобто наскільки швидко він запустить секундомір після старту і наскільки швидко його зупинить. У кролі, брасі та батерфляї старт виконується зі стартової тумби, а на спині – з води. Існує багато різновидів таких стартів.

Стартуючи з тумби, плавець, зазвичай, підходить до її переднього краю, стаючи так, щоб пальці ніг “чіплялися” за виступаючий кут. Це забезпечує краще відштовхування і запобігає травмуванню. Стрибок відбувається внаслідок сильного замаху руками і поштовху ногами, коли плавець пролітає над водою 2-3 метри, немов стріла, а потім м’яко входить у воду. У сучасних плавців іноді відсутній замах руками. Натомість перед стартом вони виконують нахил вперед, тримаючись руками за передній край стартової тумби В такому положенні тіло набуває властивостей стисненої пружини, яка після стартового сигналу із силою розтискається. Тому замах у таких стартах виконує тулуб. Проте для того, щоб виконати такий старт, необхідна велика гнучкість і довготривалі тренування. На відміну від кролю, коли перший свисток судді на старті запрошує спортсменів зайняти свої місця на стартових тумбах, при плаванні на спині плавці за першим свистком стрибають у воду і готуються до старту з води. Плавці тримаються руками за спеціальні стартові поручні, які прикріплені до кожної зі стартових тумб. Їх ноги зігнуті в колінах, а стопи притиснуті до стінки басейну. За сигналом плавці різко штовхаються ногами, прогинаються в спині, викидають руки вгору і, пролітаючи над водою, виконують старт. Після старту у всіх видах сучасні правила змагань дозволяють плавцям знаходитися під водою до 15 метрів. Як правило, цю дистанцію спортсмени потужно працюють ногами. Крім цього, у брасі під водою дозволяється зробити один повний гребок руками та поштовх ногами, тобто один повний технічний цикл руху.

Швидкісний поворот. Швидкий, вдало виконаний поворот є дуже важливим для успішного подолання дистанції. У всіх стилях, підпливши до протилежного кінця басейну, плавець повинен торкнутися рукою стіни і виконати поворот. Проте у вільному стилі та при плаванні на спині дозволяється виконати швидкісний поворот, так званий перекид у воді, коли стінки торкаються лише ноги спортсменів. У брасі ж та батерфляї необхідно обов’язково торкнутися одночасно двома руками до стінки басейну.

Проходження дистанції. Запливи на 50 та 100 м, їх ще називають спринтерськими, є швидкісними і вимагають від плавців максимального напруження. Найменша помилка може коштувати дорогоцінних сотих долей секунди. Дистанція у 200 м вимагає у плавця відчуття ритму, темпу та вміння розподіляти власні сили. Ця дистанція вважається багатьма плавцями найважчою. Дистанція у 400, 800 та 1500 м вільним стилем вимагає у плавця постійно контролювати своє положення у воді та рівень втоми власних м’язів. Ці дистанції називаються довгими або стаєрськими. Занадто інтенсивне чи занадто повільне пропливання їх першої половини може або вичерпати всі силові ресурси плавця і бути причиною невдалого фінішу, або спричинити великий розрив між суперниками, що виключить можливість наздогнати їх.