2. Історія розвитку і формування молодіжного сленгу

Історія молодіжного жаргону нараховує далеко не десятки і навіть не сотні років. Етимологія терміну сленг – одне із найбільш суперечливих і заплутаних питань в англійській лексикографії. Важкість розкриття походження терміну поглиблюється його багатозначністю та різноманітним трактуванням терміну авторами словників та спеціальних досліджень.

Вперше термін сленг зі значенням «Language of a low or vulgar type»(вульгарна,груба мова низів суспільства) засвідчено в 1756 році, з 1802 року під цей термін підводять «The cant or jargon of a certain class or period» (жаргон, певних класів або періодів), а з 1818 року під сленгом почали розуміти «Language of a highly colloquial type, considered as below the level of standard educated speech, and consisting either of new words or of current words employed in some special sens» (мова дуже розмовного рівня, яка вважається не літературною, і складається в основному з нових слів, або слів повсякденного мовлення, але з особливим змістом). [23, С.98]

Е. Партридж вказує, що приблизно з половини минулого століття термін сленг став загальноприйнятим значенням для «illegitimate colloquial speech», тоді як до 1850 року цим терміном називали всі різновиди «vulgar language except cant».[8, С.123] Спочатку сленг вживався як синонім до терміну «кент», пізніше – до терміну «арго». [33, С.141] Як лінгвістичний термін, «сленг» відсутній в словнику С. Джонсона, який був опублікований в 1755 році; в першому стандартному словнику Н. Уебстер, виданому в Америці в 1828 році, термін «сленг» приведений з поясненням «low, vulgar, unmeaning language». Показовим є те, що термін з`явився вперше в спеціальному словнику, а вже потім став використовуватись у тлумачних словниках загального типу. [21, С.137]

Саме Гроуз в 1785 році ввів термін «сленг» як синонім для «кент» у свій знаменитий словник «низької» мови «slang – cant language». Пояснивши сленг через кент, Гроуз розділяє «низьку» мову на дві частини, називаючи першу частину кентом або сленгом. Словник Гроуза був дуже видатним та вважався еталоном, і, мабуть, тому інші всі автори словників «низької» мови стали пов`язувати сленг з кентом, як слова з одного ж і того джерела – таємної мови мандрівних бідняків-циган, тим паче, що в циганському «lingo» було слово «slang». Гроуз не знайшов родового терміну для другої частини «низької» мови. [23, С.24]

Циганська етимологія терміну сленг протрималась майже до кінця 19-го сторіччя, вона дається і у відомому словнику Хоттена, де приводяться такі синоніми сленгу як gibberish – циганський жаргон, flash language – низька вульгарна мова. Він же вказує: slang – the language spoken by Gipseys – low, vulgar, unauthorized language. [31, C.13-20] В кінці 19-го сторіччя, коли зросла цікавість, сленг почали розглядати як запозичення зі скандинавських мов. З 20-го сторіччя питання про етимологію цього терміну викликає більшу цікавість вчених. Виникають нові гіпотези, більш чи менш науково обгрунтовані, але так і не отримавши загального визнання. Наприклад, в німецькій англістиці О. Ріттер, а також Хорн та Ленерт вважають, що слово slang – результат аглютинацій абревіатури lang з посессивним суфіксом в висловлюваннях таких як «beggar’s lang (uage)®beggar slang (uage)», в подальшому з втратою – uage. [18, C.104]

Вітчизняний дослідник І.В. Арнольд вказує, що сленг – включає лиш розмовні слова та вирази з грубуватим чи жартівливим емоційним забарвленням (неприйнятим) в літературній мові. [40, C.65]

І.Р. Гальпєрін пропонує розуміти під сленгом – той шар лексики та фразеології, який проявляється у сфері живої розмовної мови в якості розмовних неологізмів, які легко переходять у шар загальноприйнятої розмовної літературної лексики. [20, С.87]

Заслуговує уваги думка М.М. Маковського про діалектне зародження терміну сленг, але автор цієї гіпотези доказово її не підтвердив. Те, що дане слово є в північних діалектах Англії, ще не говорить про діалектнаспорідненість, вона засвітчена і в циганському грабіжницькому арго. [21, C.67]

В кінці 19-го століття сленг почали розглядати як запозичення зі скандинавських мов. Починаючи з етимологічного словника Скіта, така інтерпретація походження терміну потратила в деякі авторитетні словники англійської мови. Скандинавське походження терміну приймали такі дослідники як Бредні, Уіклі та Уайльд. [55, C.30]

Найбільш вірогідною є гіпотеза Партріджа, який вважає, що слово «slang» співвідноситься з дієсловом «to sling – to utter», що засвідчує існування такого словосполучення як «sling» words ще за часів Чосера, а також пізніх сленгових сполучень з тим же дієсловом: sling language – to talk; sling the language – to swear fluently, to speak a foreign language; sling the bat – to speak the vernacular; sling a yarn – to relate a story, to tell a lie; sling (a person) slang – to abuse, scold violently; в останньому виразі slang – impertinence, abuse (значення, засвідчене з 1825 року). [21, С.51]

Вже звідти термін «сленг» та термін «жаргон» перейшли до польської мови. Хоча сленг як такий в польській мові почали розглядати відносно нещодавно. Польська не є міжнародною мовою спілкування, вона рідко використовується на міжнародній арені, тому і сленг польський цікавий лише для тих, хто проживає в Польщі чи збирається там працювати або навчатися. Польський сленг швидше можна пов’язати з українською мовою ніж з англійською. Але оскільки англійська – міжнародна мова комунікації, вона вплинула і на польську, зокрема в польській мові можна побачити велику кількість запозичених слів з англійської мови, які навіть не завжди є сленговими, а стосуються літературної мови.

Таким чином, етимологія терміну «сленг» зостається досі повністю не розкрита і представляє одну із таємниць англійської лексикографії. Ще однією проблемою є датування жаргонних слів та фраз, через особливість характеру сленгу. Зазвичай сленг використовується на вулицях, тому дослідити його використання вкрай важко. Проте письменники часто використовують сленг у своїх творах для надання особливого колориту. Але якщо поглянути на мову, яка використовується у творах, то стає зрозуміло, що сленг розкривається лише частково як одиниця мови певної групи. Уперше використав сленг у своїх п’єсах Томас Деккер, Томас Міддлтон таВільям Шекспірще у 16-му столітті. Після цього сленг почав глибше досліджуватися, почали видаватися словники, які допомагали письменникам у створенні своїх творів.

Отож походження терміну «сленг» є дуже спірним питанням. Багато лінгвістів не знаходять компромісу у цьому питанні. Проте зрозумілим, є одне, сленг існував з давніх часів, але почав вивчатися лише з початком зародження літературної мови. Завжди існують люди, які намагаються виділитися чи відокремитися, тому вони і намагаються зробити це через спілкування. Єдина проблема була лише в тому, що люди не звертали увагу на таке явище як «сленг». І лише із початком створення літературної мови, вчені почали розглядати, те що не належить до літературної мови.

Проблема визначення таких термінів як «сленг», «арго», «жаргон» є доволі складною. Вчені не можуть дійти одного висновку щодо розрізнення цих термінів. Один словник подає одне значення, а інший інше. Звичайно між ними є певні відмінності, але більше на загальному рівні і в нашій роботі не становлять великої різниці. Походження цих термінів, порівняно недавнє. Термін сленг з’явився у вжитку не раніше 18-го століття.

Важливішим є питання утворення сленгу, а саме причини його утворення. До таких причин належить:

• невдоволення традиційними словами і виразами;

• зіткнення з новими обставинами,

• для яких наявна лексика виявляється бідною;

• прагнення вразити суспільство;

• бажання «правдивого, непідробного» спілкування;

• бажання досягти певного комічного ефекту;

• бажання створити певний стилістичний ефект за допомогою яскравості та експресивності сленгу;

• бажання творчості; бажання самоствердження та самореалізації між людей одної вікової групи.

Всі ці причини призводять до того, що люди, а особливо молодь вживають сленг у своєму мовленні.

Важливою також є етична проблема вживання сленгу. Як відомо велика частина сленгових слів належить до ненормативної лексики. Це ті слова, які забруднюють і псують мову. Такі слова не є культурними для вживання в суспільстві, тому з цим явищем потрібно боротися.

Але все ж таки більшість сленгових слів не входить до ненормативної лексики. Звичайно сленгізми – це експресивні слова, які часто несуть в собі негативне значення, які утворюються у спосіб, що руйнує усталені зразки мови, але тим не менш, вони є корисними для розвитку мови. Всі нові винаходи, нові події пов’язані із сленгом. Взяти навіть комп’ютер і все, що з ним пов’язане, всі ці слова спочатку були сленгізмами. І лише потім літературна мова переймає частину з них, пристосовуючи такі слова до повсякденного вжитку. Молоді люди є рушіями прогресу у суспільстві, а сленг рушієм прогресу у розвитку мови.

Отож, сленг не стільки засмічує мову, скільки сприяє її розвитку, оскільки мова – це живий організм, який не можна обмежити, який не можна відгородити від змін.

Перші комп'ютери з'явилися на початку 50-х років й у міру того, як вони вдосконалювалися, люди, що працюють із ними, створювали величезний словниковий запас, що широко відомий нині. Але це був час до настання ери персонального комп'ютера, тобто до 1988 р., тому вона була надбанням окремих, а їхня мова була закритою для суспільства. З початку комп'ютерної революції кінця 80-х років цей словниковий запас і нові поповнення у ньому стали загальним надбанням. У цей час, в усьому світі розвитку мікропроцесорної техніки, обчислювальної техніки, комп'ютерних технологій приділяється величезна увага. У зв'язку із цим, першої по кількості нових слів, що з'являються, є саме область комп'ютерних технологій. У цей час відбувся своєрідний «обвал»: англомовні терміни й абревіатури, найчастіше в англійському ж написанні заповнили сторінки журналів і засмітили мовлення фахівців. Нові терміни із закритого лексикона програмістів і розроблювачів комп'ютерної техніки стали переходити в розряд загальновживаних, тому що кількість людей, що мають відношення до комп'ютерів, постійно збільшується. І паралельно цьому явищу відбувається ще один закономірний, з погляду лінгвістики, процес це утворення специфічного комп'ютерного сленгу. [48, С.107-112]

Всім відомо, що батьківщиною переважної більшості комп'ютерних технологій єСполучені Штати Америки. Говорячипро цеявище, не можна не задатися питанням, в якому регіоні і як саме здійснюється їх розробка.

Уздовж західного узбережжя США, приблизно в 30 кілометрах на південь від Сан-Франциско знаходяться невеликі містечка Пало-Альта, Маунтін-В'ю, Лос-Альтос і Стенфорд. Далі на південний схід розташовані більш крупні міста: Саннівейл, Купертіно,Сан-Хосеі,Санта-Клара.Мережацих містамериканціназивають «Silicon Valley».Саметут і сконцентрована основна частина дослідних центрів не тільки Америки, але і всього світу. Більше половини всіх нових технологій за останнє десятиліття розроблені саме тут. Це місце є найбільшим в світі виробником чіпів. В даний час у «Silicon Valley» є близько 1900 фірм, які так чи інакше ставляться до електронної промисловості. Усі великі компанії володіють мережею дослідних центрів, які розташовані по всій Silicon Valley. У цих дослідницьких центрахпрацюєвеличезна кількість вчених, які й займаються розробкою нових технологій у галузі електротехніки та комп'ютерних технологій. Так, наприклад, в дослідницькому центріфірмиXerox в Пало-Альта працює більше 1000 вчених, IBM має в своєму центрі вСан-Хосеблизько 3500 вчених. Окремо взяті дослідні центри різних фірм утворюють більші суспільства, які працюють над проведенням спільних проектів, в яких зацікавлені ряд входять до них фірм. Одне з таких спільнот це Semiconductor Research Corporation, що займається вивченням напівпровідників. Не можна також не сказати про Стенфордському університеті, з якого, до речі кажучи, і випускаються більшість учених, які зробили значний внесок урозвитоккомп'ютерних технологій. У Стенфорді значна частина йогобюджетувитрачається на фінансування науково-дослідницької діяльності учнів.

Таким чином, вивчивши, як відбувається винахід нових технологій у США, ми прийшли до висновку, що будь-які нові розробки є плодом діяльності одного або групи вчених, що працюють над спільним проектом. У будь-якому випадку, будь-яка нова технологія виходить за стіни дослідних центрів Silicon Valley вже в готовому вигляді, а, отже, має і свою назву. І народжуються нові терміни найчастіше впроцесіроботинад винаходом і майже завжди закріплюється за ним.Суспільствож змушено користуватися цією назвою. І лише, відштовхуючись від своєїпервісноїформи,словоможе утворити розмовну форму, з'явитися в комп'ютерному сленгу.

Першою причиною такого швидкого появи нових слів у комп'ютерному сленгу є, звичайно ж, стрімкий, «стрибучуй»розвитоксамих комп'ютерних технологій. Якщо заглянути в численні журнали, що висвітлюють новинки ринку комп'ютерних технологій, то ми побачимо, що практично щотижня з'являються більш-менш значущі розробки. І в умовах такої технологічної революції кожне нове явище в цій галузі має отримати своє словесне позначення, свою назву. А так як майже всі вони (за рідкісним винятком) з'являються в Америці, то,природноотримують його англійською мовою. Коли ж про ці розробки через деякий час дізнаютьсяв Україні, то для їх переважної більшості звичайно ж не знаходиться еквівалента в українській мові. І тому українським фахівцям доводиться використовувати оригінальні терміни. Відбувається так зване заповненнякультурологічнихлакун за допомогою англомовних термінів. Таким чином, англійські назви все більше і більше наповнюють українську мову. Відсутність в українській мові досить стандартизованої термінології у цій галузі, значного числа фірмових і рекламних термінів і спричинило за собою тенденцію до появи такого числа комп'ютерного сленгу. [6, С.38]

Багато хто з існуючих професійних термінів досить громіздкі і незручні в щоденному використанні. Виникає потужна тенденція до скорочення, спрощення слів. Наприклад, один із найбільшвживаних термінів –«motherboard»,вінмає таку відповідність в російській мові як «материнська плата». У сленгу ж цьому словувідповідає «мамка» або «материнка». Або інший приклад: «CD Drive» перекладається на українську як «накопичувач на лазерних дисках», у слензі має еквіваленти «Сидюк», «сідюшнік». Наступнапропозиціямістить слова ілюструють тенденцію до скорочення: «Компи бувають двох видів - біми і маки» (Персональні комп'ютери бувають двох видів - IBM-сумісні і Macintosh).

Люди, що працюють з обчислювальноютехнікоюв нашій країні досить молоді, переважно досорокароків. У зв'язку з цим знову ж з'являєтьсябажанняурізноманітнити ці терміни гумором, додати власне емоційне забарвлення, елемент невимушеності. Досить згадати «флопповерт» (дисковод) або «вторований» (стиснутий програмою архіватором).

Останнім часом відбулося також поголовне захоплення молоді комп'ютерними іграми. Це знову ж стало потужним джерелом нових слів. З'явилися різні слова для тих чи інших понять, до них належать «аркада», «бродилка», «бос» (у значенні самий головний ворог у грі), «думер» (людинаграє в гру «DOOM»), «квакати» (грати в гру 'Quake') і т.п.

Необхідно також відзначити той факт, що більшість непрофесійних користувачів не володіють достатнім рівнем англійської мови. Але, так чи інакше, їм все одно доводиться користуватися новою англійськоютермінологією, і часто відбувається неправильне прочитання англійського слова і виникають таким чином слова часом міцно осідають в їх словникових запасах. Так, наприклад, від неправильного прочитання повідомлення «NO CARRIER» в сленгу з'явився вираз: «АЛЕ КАР'ЄР», причому те й інше означає відсутність з'єднання при зв'язку по модему. Внаслідок усього цього, користувачі комп'ютерів заговорили на придуманому ними ж самими мовою.