2.Просвітницьке потрактування уяви; узгодження оніричних картин з раціональним мисленням в історіях героїв-просвітників.

Уява може бути представлена через сон і мрію. І сон і мрія – антонім, а в Просвітництві вони на службі пізнання.

Уява і почуття не є структурованими, вони – хаос. Уява героя представлена менше на початку епохи і найбільше в німецьких творах (Фауст). В картинах уяви він виступає просвітником. Уява представлена через сон і мрії.

Оніричні картини спостерігаємо у творах Просвітництва. Оніричне – те,що відійшло від реальності. Робінзону сон снився не вночі, а на світанку. Картина сну виростає зі своїм семантичним значенням. Картина подає кару з небес і має обрамлення, рамками якого є світло дня. Сон, що сниться- початок нового життя. Проснувшись Робінзон аналізує своє існування. Другий сон Робінзона виконує функцію передбачення. Цей сон має обрамлення – мотив використання розуму.

В драмі Шиллера «Розбійники» ніч є вираженням безвихідності ситуації. Метафора ночі – між братами, пов’язані між собою зовнішня маска,внутрішня – суть. Шиллер «Розбійники» Сон батька про те, що Карл фон Моор стане розбійником, про вбивства.

Онейрологія-наука, що вивчає сновидіння. Образ може набувати найрізноманітніших форм, він деформується найпарадоксальнішим чином під час потреб героя в стані сну. Це втеча реальної людини від свідомості в оніричний простір підсвідомого, де людина спроможна зняти окови реального світу, тягар існуючих проблем, допомагає глибше дослідити внутрішній світ людини.

Сни Робінзона. Робінзон пропонує дійсність сприймати несерйозно. Онірична сцена виконує функцію пояснення. Обрамлення сну-використання влансого розуму. Йому приснилось лише 2 сни. 1сон-на острові в перший місяць йго перебування. Сон бачить не вночі. Ніч-це хаос в душі Робінзона, коли він прокинувся світило сонце-розум, пізнання. Відбувається повернення героя на стежку просвітництва, це відбувається ранком. Робінзон молиться всю ніч –повернення до Бога. Йому сниться картина його кари, тому що він не розкаявся перед Богом. Сниться про його минуле. Це оніричне було нагадуванням Робінзону про його службу перед Богом.

2сон. Обрамлення сну-використання власного розуму у Просвітництві. Сон про кару дикуна. У сні Р. також постійно думає, він каже: « я прокинувся з думкою про…».

Після повернення до Бога Робінзон каже, що душа його розкаялась у своїх гріхах і в гріхах його попереднього життя( до того як він потрапив на острів).

1. Просвітницьке потрактування уяви; узгодження оніричних картин з раціональним мисленням в історіях героїв-просвітників.

Просвітники звільняють автора від нормативної поетики, звільняють його творчу уяву, він сам собі хазяїн. Бебіт в роботі «Руссо і романтизм» заначає що існують 2 типи уяви: класицистична, яка пов’язана з реальністю, та романтична, що представляє свавілля. Доба Просвітництва вбирає обидві ці характеристики. Гете зазначав «Уява – перша в переліку внутрішніх ворогів людини».( за умови, якщо судження базується не на досвіді, а на уяві) Уява доповнює чуттєве у формі пам’яті, досвіду, дає розуміння світу. Уява = фікційність, фікція формує емпіричний досвід людини. В добу Просвітництва автор ретельно працює над творами, вони не є простим польотом фантазії. Просвітництво визначає письменника як професію.

Якщо взяти прояв оніричних картин в «Робінзоні Крузо», Робінзону сняться 3 сни. Прояви оніричного призводять до саморефлексії Робінзона, виступають «замінником» пам’яті, сприяють формуванню емпіричного досвіду.

В «Кульгавому бісі» Лесажа протагоніст дон Клеофас не може відрізнити сон від реальності, оніричний розвиток подій відрізняється від реального,що свідчить також про «заміну пам’яті». Клеофас під впливом оніричного здобуває емпіричний досвід, необхідний для рефлексії і пізнання реального світу.