26.Модальність подорожі героя просвітника(як герой ставиться до своєї мандрівки,який настрій домінує в письмі про подорож)?

Для героя просвітника подорож- це в першу чергу маршрут пізнання власного «Я».Все негативне сприймається як конструктивне позитивне. Герой просвітник сам коваль свого щастя, будь який негатив завжди подолається,для нього подорож-дорога мудрості,в нього є чіткі орієнтири,впевненість і активність.Просвітник знає заради чого їде в подорож,він завжди суб»єкт,а не об»єкт.Для ньго важливіше не описи природи та країн і міст які він проїжджає,а його почуття і переживання.Сен-Пре у своїх листах пише «Дуже поспішаю відіслати вам листа,а тому не маю змоги розповідати детально про свої мандри»,або «зараз я зовсім не маю наміру ґрунтовно описувати свою подорож чи спостереження.Сен пре їде спочатку у вимушену подорож.Для нього куди важливіше писати про свої переживання на фоні ландшафтів.Опис зовнішнього неважливий..Проте у випадку з Гуллівером,мандрівка зовнішня.Герой виступає об»активним спостерігачем,який передає нам інформацію.Він просто описує,без власної оцінки.Йорик фактично втікає від сквого повсякденного життя щоб зрозуміти що з ним відбувається.Вертер втікає від кохання до Лотти.Гулівер теж у вимушену подорож,йому потрібні гроші.За рахунок письма герой переносить зовнішню подорож у внутрішню,у мандрівку пам»яті,світ почуттів,буття для себе і в собі. Герої-просвітинки прагнуть повернення,в поверненні відбувається пізнання.Модальність подорожі-ностальгія.Сен-Пре завжди звертається до місця,де живе Юлія.Герої Монтеск»є теж завжди порівнюють традиції,устрій країн,які відвідують,з рідною країною, і переконуються,що для них вдома краще.Вертер теж в думках повертається до Лотти,згадує її образ,передбачає що вона може робити.У одному з листів Вертер пише про те,що спонукає людину подорожувати.Він каже що спочатку подорожуючого захоплює новизна почуттів та ландшафтів,але рано чи пізно з»являється ностальгія за домом,бо саме там знаходиться спокій,якого шукав по світах.Для просвітника подорож це дорога,зустріч з іншими.Говорити з іншим означає пізнавати себе збоку,тобто об»активно.

.Хоч всі герої творів Просвітництва відрізняються один від одного і місцем проживання ( Англія, Франція), і соціальним статусом ( Сюзання монашка, Сен-Пре вчитель, Карл Моор розбійник), і причинами початку їхньої подорожі (Кандіда вигнали з дому; для Йорика це втеча та жага знань; Сен-Пре вирушає у мандрівку , бо його просить Юлія; Узбек розуміє, що він не може залишатися при дворі султана, його можуть вбити і він тікає з дому), але усіх їх об’єднує бажання пізнати себе. Герої подорожують по реальним ( Франція Йорик, Португалія Кандід) та фантастичним країнам (Ельдорадо Кандід, країна ліліпутів Гулівер).Але виїжджаючи з дому, кожен герой має певне світосприйняття, несе часточку дому з собою, яка потім впливає на нього у подорожі. Наприклад, Кандід потрапив до Ельдорадо, країни щастя, та тубільці щасливі через те, що в них інші цінності. Світогляд же Кандіда формують Панглос та Мартен, але ці теорії треба доводити. Коли він повертається, дім стає точкою позаперебування щодо Ельдорадо. Для того, щоб обробляти сад не потрібно жодних доведень. Праця- це і є щастя.

Якщо говорити про подорож Сен-Пре, то він ділить світ на 2 частини : там, де є Юлія і де її немає. Він постійно наголошує, що його тіло відправилося у подорож, а душа залишилася з Юлією. Він подорожує, тому що Юлія попросила, їде з міта до міста, бо Юлія керує його подорожжю, вона креслить маршрут руху, а отже, і карту свого особистого Я.

Для Фауста подорож – це активність. Йому набридло бездієво сидіти у себе в кабінеті, читати тисячі сторінок інформації і нічого з нею не робити. Він пагне руху, без нього книги – порожнє місце. Мефістофель пропонує йому нову дорогу – нове життя. Фауст використовує кожен наданий йому шанс, кожну спокусу Мефістофеля він переводить в особистісний досвід.

27.Розкрийте функціональну роль передмови в тексті 18 ст. Основними функціями передмови можна виділити такі, як інтерпретуюча,тобто та ,яка готує читача до сприйняття художнього твору,налаштовує читацьку аудиторію на стиль розповіді,характеризує головних героїв і обстановку того часу.Автор також дає невеликі інтригуючи,недоказані моменти,які підштовхують читача читати твір.Сам автор не дає оцінку своєму твору,він каже, кому сподобається, той і буде читати.Також можна назвати інформативну функцію, яка розкриває мовну особистість автора і формує читацьке відношення як до автора,так і до пропонованої книги;критико-публіцистична,основне призначення цієї функції – коментування твору, роз’яснення його сенсу.Автор говорить про помилки,неточності,яких він допустився в творі ,про його недосконалість.Діалогізуюча функція вводить у текст передмови,так звану, розмову з читачем,яка передбачає авторські роздуми з того чи іншого питання.Передмова вводить читача в твір і задає горізонт очікування.