- •Питання до державних іспитів
- •1. Поняття про літературну мову, її функції та ознаки.
- •3. Офіційно-діловий стиль. Параметри офіційно-ділового стилю.
- •4.Поняття документа. Основні терміни і визначення. Функції документів.
- •5. Підстилі офіційно-ділового стилю.
- •5.Особливості мови ділових паперів
- •7. Особливості офіційно-ділового стилю
- •8.Оформлення сторінки документа, нумерація сторінок
- •9. Вимоги до оформлення тексту документа
- •10. Стандартизація ділового тексту.
- •11. Мовні штампи. Мовні кліше
- •12.Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення
- •13. Становлення і розвиток одс
- •14.Реквізити документів. Вимоги до оформлення реквізитів, дата , підпис, адресат, віза, резолюція, гриф затвердження.
- •15.Комунікативна професіограма фахівця
- •16. Культура фахового мовлення
- •17.Види і жанри усного професійного мовлення
- •18Жанри усного діалогічного професійного мовлення.
- •19. Жанри усного монологічного професійного мовлення
- •20. Телефонна розмова
- •21.Невербальні засоби спілкування
- •22. Український мовленнєвий етикет
- •23. Подяка, вибачення як види ділового мовленнєвого етикету
- •24. Звертання, знайомство як види як види ділового мовленнєвого етикету
- •25. Вітання, прощання як види ділового мовленнєвого етикету
- •26. Прохання, згода, комплімент як види ділового мовленнєвого етикету.
- •27.Лексика за сферою вживання
- •28Лексика з погляду походження та її функціонування в текстах документів
- •29Лексичні засоби ділового мовлення. Пряме і переносне значення слова. Багатозначність.Омоніми.
- •30. Функціонування термінів та професіоналізмів у текстах одс.
- •31. Функціонування неологізмів і запозичень у текстах одс
- •32. Синоніми, антоніми, пароніми в службовому тексті
- •33.Плеоназм. Тавтологія як порушення норм лексичної сполучуваності слів.
- •34. Заява
- •35. Автобіографія
- •36. Резюме
- •37. Характеристика
- •38. Види службових листів. Ділове листування. Вимоги до офіційного листування. Етикет ділового листування.
- •39. Записки (доповідні, службові, пояснювальні).
- •40. Доручення. Розписка
- •43. Оголошення. Запрошення
- •44. Пропозиція. Скарга
- •45. Протокол. Витяг з протоколу
- •46. Мовні норми сучасної українскої мови
- •47. Засоби милозвучності української мови
- •48. Вживання апострофа
- •49. Вживання мякого знака
- •50. Вживання великої літери
- •51. Спрощення у групах приголосних
- •52. Правопис префіксів
- •53. Зміни приголосних при їх збігу
- •54. Кличний відмінок іменників
- •55. Родовий відмінок однини іменників іі відміни чоловічого роду
- •56. Відмінювання прізвищ, імен та імен по батькові
- •57. Правопис іншомовних прізвищ та географічних назв
- •58. Видмінювання числівників
- •59. Зв'язок числівників з іменником
- •60. Написання числівників і відчислівникових слів
- •61. Ступені порівняння прикметників
- •62. Правопис складних слів
- •63. Функціонування активних та пасивних дієслівних конструкцій у текстах одс
- •64. Функціювання дієприкметників у текстах одс
- •65. Особливості вживання в діловому мовленні речень різних за структурою та метою висловлювання
- •66. Порядок слів у діловому мовленні
- •67. Типові форми вираження присудків у текстах одс
- •68. Особливості вживання речень з однорідними членами в текстах ділових документів
- •69. Речення з відокремленими членами речення, звертаннями та вставними словами і словосполученнями в діловому мовленні
- •70. Нанизування відмінникових форм іменників
- •71. Складні випадки узгодження членів речення
- •72. Складні випадки керування
- •73. Вживання дєприкметникових зворотів у текстах офіційно-ділового стилю. Особливості перекладу з російської мови
- •74. Складне речення в професійному спілкуванні.
15.Комунікативна професіограма фахівця
Важливою складовою діяльності будь-якого фахівця є комунікативна компетенція, яка належить до ключових професійних характеристик. Вона містить три основні компоненти: робота з документами, вміння вести міжособистісний і соціальний діалог, виступати публічно. З огляду на це можна виокремити низку характеристик, які репрезентуватимуть професійний портрет фахівця:уміння формувати мету і завдання професійного спілкування;аналізувати предмет спілкування, організовувати обговорення;керувати спілкуванням, регламентуючи його; уміти аналізувати конфлікти, кризові ситуації і вирішувати їх;уміти перефразовувати, тезово висловлюватися, володіти навичками вербалізації;володіти основними жанрами ділового спілкування володіти технікою спілкування; уміти адекватно послуговуватися тропами та риторичними фігурами: ^ уміти використовувати "слово" для коректування поведінки співбесідника.Це лише частина професійних навичок, без яких не може бути справжнього фахівця. Мати здібності розмовляти так, щоб тебе розуміли правильно інші, слухати і розуміти інших, уміти впливати на рішення співбесідника, ненав'язливо переконувати, створювати атмосферу довіри та взаєморозуміння - вельми важливі атрибути комунікативної професіограми.
16. Культура фахового мовлення
Культ. Фахового мовл-функціонально-стильові особливості фахового мовлення, визначаються насамперед взаємодією наукового та ділового стилів мови, вживання мовних засобів( фахових термінів) високого ступеня стандартизації, точністю формулювань. Культура усного проф.. мовл передбачає оволодіння мовними етикетами та правилами мовленнєвої поведінки співрозмовників під час проведення телефонної розмови, нарад, дискусій.
17.Види і жанри усного професійного мовлення
Основними видами усного професійного мовлення монолог та діалог.Усний монолог-це безтекстові та зафіксовані форми, розраховані на усне відтворення. Особливим жанровим різновидом мовленнєвої діяльності є публічне монологічне мовлення. Залежно від змісту, призначення, способу проголошення й обставин спілкування виділяють такі жанри усного мовлення: доповідь, промова, виступ, повідомлення. Доп. – одна з найпоширеніших форм монологічного мовлення. Промова - публічний виступ, присвячений злободенній, суспільно значущій темі. Виступ - це короткотривале усне мовлення з приводу одного чи кількох питань Повідомлення - невелика доповідь на якусь тему.
18Жанри усного діалогічного професійного мовлення.
Серед жанрів діалогічного професійного мовлення виділяють:дискусія, полеміка, диспут, дебати, суперечка, бесіда. Дискусія — це обговорення певної проблеми або групи питань чи одного дуже важливого питання з метою досягнення істиниПолеміка— це також обговорення певної важливої проблеми чи окремого питання. Проте якщо для дискусії головним є пошук істини шляхом вдалої постановки і зіставлення аргументів і контраргументів, то для полеміки головним є досягнення перемоги шляхом зіткнення різних поглядів, Диспут — це заздалегідь підготовлена і проведена у певний час на обрану тему публічна суперечка між попередньо визначеними опонентами. Дебати це представлення своїх ідей, поглядів, концепцій, програм, свого бачення розв'язання важливих державних, громадських проблем на протива¬гу іншій стороні дебатів. бесіда — діалогічна форма викладу і вивчення нового матеріалу. Суперечка – це публічне обговорення питань, що цікавлять учасників обговорення; це зіткнення різноманітних поглядів у процесі доказу та спростування.
