- •Питання до державних іспитів
- •1. Поняття про літературну мову, її функції та ознаки.
- •3. Офіційно-діловий стиль. Параметри офіційно-ділового стилю.
- •4.Поняття документа. Основні терміни і визначення. Функції документів.
- •5. Підстилі офіційно-ділового стилю.
- •5.Особливості мови ділових паперів
- •7. Особливості офіційно-ділового стилю
- •8.Оформлення сторінки документа, нумерація сторінок
- •9. Вимоги до оформлення тексту документа
- •10. Стандартизація ділового тексту.
- •11. Мовні штампи. Мовні кліше
- •12.Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення
- •13. Становлення і розвиток одс
- •14.Реквізити документів. Вимоги до оформлення реквізитів, дата , підпис, адресат, віза, резолюція, гриф затвердження.
- •15.Комунікативна професіограма фахівця
- •16. Культура фахового мовлення
- •17.Види і жанри усного професійного мовлення
- •18Жанри усного діалогічного професійного мовлення.
- •19. Жанри усного монологічного професійного мовлення
- •20. Телефонна розмова
- •21.Невербальні засоби спілкування
- •22. Український мовленнєвий етикет
- •23. Подяка, вибачення як види ділового мовленнєвого етикету
- •24. Звертання, знайомство як види як види ділового мовленнєвого етикету
- •25. Вітання, прощання як види ділового мовленнєвого етикету
- •26. Прохання, згода, комплімент як види ділового мовленнєвого етикету.
- •27.Лексика за сферою вживання
- •28Лексика з погляду походження та її функціонування в текстах документів
- •29Лексичні засоби ділового мовлення. Пряме і переносне значення слова. Багатозначність.Омоніми.
- •30. Функціонування термінів та професіоналізмів у текстах одс.
- •31. Функціонування неологізмів і запозичень у текстах одс
- •32. Синоніми, антоніми, пароніми в службовому тексті
- •33.Плеоназм. Тавтологія як порушення норм лексичної сполучуваності слів.
- •34. Заява
- •35. Автобіографія
- •36. Резюме
- •37. Характеристика
- •38. Види службових листів. Ділове листування. Вимоги до офіційного листування. Етикет ділового листування.
- •39. Записки (доповідні, службові, пояснювальні).
- •40. Доручення. Розписка
- •43. Оголошення. Запрошення
- •44. Пропозиція. Скарга
- •45. Протокол. Витяг з протоколу
- •46. Мовні норми сучасної українскої мови
- •47. Засоби милозвучності української мови
- •48. Вживання апострофа
- •49. Вживання мякого знака
- •50. Вживання великої літери
- •51. Спрощення у групах приголосних
- •52. Правопис префіксів
- •53. Зміни приголосних при їх збігу
- •54. Кличний відмінок іменників
- •55. Родовий відмінок однини іменників іі відміни чоловічого роду
- •56. Відмінювання прізвищ, імен та імен по батькові
- •57. Правопис іншомовних прізвищ та географічних назв
- •58. Видмінювання числівників
- •59. Зв'язок числівників з іменником
- •60. Написання числівників і відчислівникових слів
- •61. Ступені порівняння прикметників
- •62. Правопис складних слів
- •63. Функціонування активних та пасивних дієслівних конструкцій у текстах одс
- •64. Функціювання дієприкметників у текстах одс
- •65. Особливості вживання в діловому мовленні речень різних за структурою та метою висловлювання
- •66. Порядок слів у діловому мовленні
- •67. Типові форми вираження присудків у текстах одс
- •68. Особливості вживання речень з однорідними членами в текстах ділових документів
- •69. Речення з відокремленими членами речення, звертаннями та вставними словами і словосполученнями в діловому мовленні
- •70. Нанизування відмінникових форм іменників
- •71. Складні випадки узгодження членів речення
- •72. Складні випадки керування
- •73. Вживання дєприкметникових зворотів у текстах офіційно-ділового стилю. Особливості перекладу з російської мови
- •74. Складне речення в професійному спілкуванні.
8.Оформлення сторінки документа, нумерація сторінок
У діловодстві діють певні вимоги і правила щодо оформлння сторінки та її нумерації. Організаційно-розпорядчі документи укладають на аркуші :форматом А4 (297x210 мм) та А5 (148x210 мм). Ліворуч залишають вільний берег у 35 мм для збереження тексту в разі - склеювання, підшивання, затискування документа, праворуч - 8 мм; верхній — 20 мм, нижній — 19 мм (для форматі А4) та 16 мм (для формату А5). Нумерація сторінок. Документ, який займає одну сторінку, не нумерується. У документах, що укладені на двох і більше аркушах , нумерація починається з другого аркуша арабською ю 2 посередині верхнього берега на відстані не менше 10 мм . Біля цифр не пишуться ніякі позначки чи символи. Якщо документ укладено з обох боків аркуша, то непарні сторінки позначаються у верхньому кутку праворуч, а парні — ліворуч.
9. Вимоги до оформлення тексту документа
Головною складовою документа є текст, який визначається назвою та метою ділового папера. Укладаючи текст, слід дотримуватися певних технічних вимог, а саме:на бланку друкується тільки перша сторінка, а друга й наступні — на чистих аркушах однакового з бланком розміру, кольору й ґатунку; підпис укладача чи відповідальної особи можна переносити на другу сторінку лише за умов наявності на ній не менше двох рядків тексту;у складних документах текст членується для зручності та швидшого опрацьовування й уникнення плутаниниСтупінь складності й форма поділу безпосередньо залежить від обсягу, змісту, складу, тематики і призначення документу Найпростішим видом рубрикації є поділ на абзаци. Інформація, що вміщена в межах одного абзацу, повинна виражати закінчену думку. Типовий абзац має бути із 4 —5 речень. Нумерація рубрик тексту існує для чіткого зазначення і вказування на взаємозалежність певних розділів, частин, пунктів та їх підпорядкування, Розрізняють традиційну й нову системи нумерації.Заголовок має бути лаконічним, але логічно повноцінним Система арабських цифр (нова) базується на чіткому поділі на частини, які включають усі цифри відповідних складових частин вищих ступенів поділу.Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктівРозділи, наприклад звіту, повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті змісту й позначатися арабськими цифрами без крапки:Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу.Номер підрозділу складається з номера розділу й порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою.Після номера підрозділу крапку не ставлять:Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу.Номер пункту складається з номера розділу й порядкового номера пункту, або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять:Якщо текст поділяють тільки на пункти, їх слід нумерувати, за винятком додатків, порядковими номерами.Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту й порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою.
10. Стандартизація ділового тексту.
Укладач документів завжди обмежений щодо форми та способу викладу певними правилами й мусить не відходити від них, тобто дотримуватися унормованих стандартів. Вимоги щодо укладання і форма кожного документа, як правило, обумовлені його призначенням (соціальними, економічними та психологічними особливостями офіційного спілкування). Усі ділові папери за ступенем стандартизації можна умовно поділити на три категорії - Документи з низьким ступенем стандартизації, спосіб викладу тексту яких залежить від конкретної ситуації, обставин та змісту, що спричинили їх укладання й тому для них не можна навіть передбачити бланка .Документи, у яких для зручності й пришвидшення їх укладання та обробки частину даних готують друкарським способом заздалегідь. Документи з високим ступенем стандартизації, котрі мають точні стандарти, у яких передбачено не лише формуляр, вид і розмір шрифту, а навіть словосполучення, якими має послуговуватися той, хто заповнює бланк1, за винятком цілком конкретних індивідуальних відомостей у відведених для цього місцях (. Укладаючи документи з низьким рівнем стандартизації , послуговуються такими видами викладу текстів, як розповідь, опис, міркування.Розповідь — спосіб викладу подій, явищ, фактів у їх хронологічній послідовності. Опис — це спосіб загальної характеристики явища, події, факту, коли укладач, перелічуючи його ознаки чи властивості, використовує елементи опису, які обґрунтовують і конкретизують цю характеристику Міркування — це спосіб викладу, у якому логічно послідовна низка визначень, суджень і висновків допомагає розкрити внутрішню цілісніть явища і, як правило, доводить певне положення шляхом причиново-наслідкових зв'язків, зіставленням, порівнянням і розкриттям змісту цих зв'язків.
