- •Питання до державних іспитів
- •1. Поняття про літературну мову, її функції та ознаки.
- •3. Офіційно-діловий стиль. Параметри офіційно-ділового стилю.
- •4.Поняття документа. Основні терміни і визначення. Функції документів.
- •5. Підстилі офіційно-ділового стилю.
- •5.Особливості мови ділових паперів
- •7. Особливості офіційно-ділового стилю
- •8.Оформлення сторінки документа, нумерація сторінок
- •9. Вимоги до оформлення тексту документа
- •10. Стандартизація ділового тексту.
- •11. Мовні штампи. Мовні кліше
- •12.Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення
- •13. Становлення і розвиток одс
- •14.Реквізити документів. Вимоги до оформлення реквізитів, дата , підпис, адресат, віза, резолюція, гриф затвердження.
- •15.Комунікативна професіограма фахівця
- •16. Культура фахового мовлення
- •17.Види і жанри усного професійного мовлення
- •18Жанри усного діалогічного професійного мовлення.
- •19. Жанри усного монологічного професійного мовлення
- •20. Телефонна розмова
- •21.Невербальні засоби спілкування
- •22. Український мовленнєвий етикет
- •23. Подяка, вибачення як види ділового мовленнєвого етикету
- •24. Звертання, знайомство як види як види ділового мовленнєвого етикету
- •25. Вітання, прощання як види ділового мовленнєвого етикету
- •26. Прохання, згода, комплімент як види ділового мовленнєвого етикету.
- •27.Лексика за сферою вживання
- •28Лексика з погляду походження та її функціонування в текстах документів
- •29Лексичні засоби ділового мовлення. Пряме і переносне значення слова. Багатозначність.Омоніми.
- •30. Функціонування термінів та професіоналізмів у текстах одс.
- •31. Функціонування неологізмів і запозичень у текстах одс
- •32. Синоніми, антоніми, пароніми в службовому тексті
- •33.Плеоназм. Тавтологія як порушення норм лексичної сполучуваності слів.
- •34. Заява
- •35. Автобіографія
- •36. Резюме
- •37. Характеристика
- •38. Види службових листів. Ділове листування. Вимоги до офіційного листування. Етикет ділового листування.
- •39. Записки (доповідні, службові, пояснювальні).
- •40. Доручення. Розписка
- •43. Оголошення. Запрошення
- •44. Пропозиція. Скарга
- •45. Протокол. Витяг з протоколу
- •46. Мовні норми сучасної українскої мови
- •47. Засоби милозвучності української мови
- •48. Вживання апострофа
- •49. Вживання мякого знака
- •50. Вживання великої літери
- •51. Спрощення у групах приголосних
- •52. Правопис префіксів
- •53. Зміни приголосних при їх збігу
- •54. Кличний відмінок іменників
- •55. Родовий відмінок однини іменників іі відміни чоловічого роду
- •56. Відмінювання прізвищ, імен та імен по батькові
- •57. Правопис іншомовних прізвищ та географічних назв
- •58. Видмінювання числівників
- •59. Зв'язок числівників з іменником
- •60. Написання числівників і відчислівникових слів
- •61. Ступені порівняння прикметників
- •62. Правопис складних слів
- •63. Функціонування активних та пасивних дієслівних конструкцій у текстах одс
- •64. Функціювання дієприкметників у текстах одс
- •65. Особливості вживання в діловому мовленні речень різних за структурою та метою висловлювання
- •66. Порядок слів у діловому мовленні
- •67. Типові форми вираження присудків у текстах одс
- •68. Особливості вживання речень з однорідними членами в текстах ділових документів
- •69. Речення з відокремленими членами речення, звертаннями та вставними словами і словосполученнями в діловому мовленні
- •70. Нанизування відмінникових форм іменників
- •71. Складні випадки узгодження членів речення
- •72. Складні випадки керування
- •73. Вживання дєприкметникових зворотів у текстах офіційно-ділового стилю. Особливості перекладу з російської мови
- •74. Складне речення в професійному спілкуванні.
63. Функціонування активних та пасивних дієслівних конструкцій у текстах одс
Деякі ділові документи, зокрема положення, інструкції, до недавно передбачали вираження присудка формою дієслова теперішнього часу на –ся і з зазначення постійності, почасовості. Такі присудки входять до складу пасивних конструкцій, щодо використання яких в укр. мові в цілову в укр. діл. мовленні думки фахівців не збігаються. Одні з них вважають такі конструкції доцільними, бо вони мають тривалу традицію свого використання,інші вважють, що пасивні конструкції не властивві укр. мові. Вони поширилися в деяких стилях, зокрема в науковому офіц-діл, під впливом аналогічних стилей рос. мови. У звязку з цим пасивні конструкції прпонують замінити активними, у яких присудок виражений дієсловами теперішнього часу у формі 3-ї особи одн. чи множ. Саме цими формами вираження присудка в активних конструкціяхвіддають перевагу в діловому мовленні.Речення з такими присудками є одними із різновидів пасивних конструкцій, що співвідносяться з активними конструкціями, присудок яких виражений дієсловом доконаного виду(зауваження враховані студентом-студент врахував зауваження). Такі пасивні конструкції не властиві укр. мові, тому їх варто замінити конструкціями з присудковими формами на –но, -то, які здавна вживаються в укр. мові і є органічними для неї. Вони виразно вказують на результативність дії
64. Функціювання дієприкметників у текстах одс
Дієприкметник — це не особова форма дієслова, яка називає ознаку предмета за дією і відповідає на питання який? яка? яке? які? Наприклад: Документ підписаний керівником організації; Вже давно укладені угоди, накреслені ціани співробітництва.За своїми морфологічними ознаками дієприкметники схожі на прикметники, бо узгоджуються з іменниками у роді, числі й відмінку: проголошений закон про мови, надрукований указ, наказ. У реченні дієприкметник виступає узгодженим означенням або іменною частиною складного присудка. Наприклад: У кімнаті було чути звуки працюючої машинки; Задачі підібрані для співробітників тресту. Дієприкметникам властиві категорії виду — доконаного або недоконаного, часу —теперішнього чи минулого: пишучий — написаний, складаючий — складений. Дієприкметник із залежними словами утворює Дієприкметниковий зворот: Майданчик, поділений від загальної площі, був засипаний світлим піском; Ци надрукований секретаркою, лежав на столі. Дієприкметники, що виражають ознаку за дією, яку здійснює сам діяч, є активними. Наприклад: згасаючий вечір, читаючий контингент, крокуючий екскаватор. Архаїчні форми активних дієприкметників із суфіксом -ш-(-вш-) типу перемігший, побігший, побудувавший у сучасній українській мові, зокрема і в діловому мовленні, не вживаються. Дієприкметники, що виражають ознаку предмета, що зазнає на собі дії іншого предмета, є пасивними. Наприклад: збудований об'єкт, споруджений палац, завізований документ. Активні дієприкметники утворюються від основи теперішнього часу перехідних дієслів за допомогою суфіксів -уч-(-юч-) або -ач-(-яч-): жевріти — жевріючий; читати - читаючий; писати — пишучий; сидіти — сидячий.На сучасному етапі розвитку термінології вчені-мовознав-пі пропонують вживання суфікса -увальн(ий): крокувальний емігрувальний, копіювальний.Активні дієприкметники минулого часу творяться від основи неозначеної форми дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -л-: осісти —осілий; зів'янути —зів'ялий. Пасивні дієприкметники минулого часу творяться від перехідних дієслів переважно доконаного виду додаванням суфіксів -н- -ен- або -т-: зробити — зроблений; закінчити — закінчений; подвоїти— подвоєний; бити—битий; закрити—закритий.
