63. Функціонування активних та пасивних дієслівних конструкцій у текстах одс

Деякі ділові документи, зокрема положення, інструкції, до недавно передбачали вираження присудка формою дієслова теперішнього часу на –ся і з зазначення постійності, почасовості. Такі присудки входять до складу пасивних конструкцій, щодо використання яких в укр. мові в цілову в укр. діл. мовленні думки фахівців не збігаються. Одні з них вважають такі конструкції доцільними, бо вони мають тривалу традицію свого використання,інші вважють, що пасивні конструкції не властивві укр. мові. Вони поширилися в деяких стилях, зокрема в науковому офіц-діл, під впливом аналогічних стилей рос. мови. У звязку з цим пасивні конструкції прпонують замінити активними, у яких присудок виражений дієсловами теперішнього часу у формі 3-ї особи одн. чи множ. Саме цими формами вираження присудка в активних конструкціяхвіддають перевагу в діловому мовленні.Речення з такими присудками є одними із різновидів пасивних конструкцій, що співвідносяться з активними конструкціями, присудок яких виражений дієсловом доконаного виду(зауваження враховані студентом-студент врахував зауваження). Такі пасивні конструкції не властиві укр. мові, тому їх варто замінити конструкціями з присудковими формами на –но, -то, які здавна вживаються в укр. мові і є органічними для неї. Вони виразно вказують на результативність дії

64. Функціювання дієприкметників у текстах одс

Дієприкметник — це не особова форма дієслова, яка називає ознаку предмета за дією і відповідає на питання який? яка? яке? які? Наприклад: Документ підписаний керівником організації; Вже давно укладені угоди, накреслені ціани співробітництва.За своїми морфологічними ознаками дієприкметники схожі на прикметники, бо узгоджуються з іменниками у роді, числі й відмінку: проголошений закон про мови, надрукований указ, наказ. У реченні дієприкметник виступає узгодженим означенням або іменною частиною складного присудка. Наприклад: У кімнаті було чути звуки працюючої машинки; Задачі підібрані для співробітників тресту. Дієприкметникам властиві категорії виду — доконаного або недоконаного, часу —теперішнього чи минулого: пишучий — написаний, складаючий — складений. Дієприкметник із залежними словами утворює Дієприкметниковий зворот: Майданчик, поділений від загальної площі, був засипаний світлим піском; Ци надрукований секретаркою, лежав на столі. Дієприкметники, що виражають ознаку за дією, яку здійснює сам діяч, є активними. Наприклад: згасаючий вечір, читаючий контингент, крокуючий екскаватор. Архаїчні форми активних дієприкметників із суфіксом -ш-(-вш-) типу перемігший, побігший, побудувавший у сучасній українській мові, зокрема і в діловому мовленні, не вживаються. Дієприкметники, що виражають ознаку предмета, що зазнає на собі дії іншого предмета, є пасивними. Наприклад: збудований об'єкт, споруджений палац, завізований документ. Активні дієприкметники утворюються від основи теперішнього часу перехідних дієслів за допомогою суфіксів -уч-(-юч-) або -ач-(-яч-): жевріти — жевріючий; читати - читаючий; писати — пишучий; сидіти — сидячий.На сучасному етапі розвитку термінології вчені-мовознав-пі пропонують вживання суфікса -увальн(ий): крокувальний емігрувальний, копіювальний.Активні дієприкметники минулого часу творяться від основи неозначеної форми дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -л-: осісти —осілий; зів'янути —зів'ялий. Пасивні дієприкметники минулого часу творяться від перехідних дієслів переважно доконаного виду додаванням суфіксів -н- -ен- або -т-: зробити — зроблений; закінчити — закінчений; подвоїти— подвоєний; бити—битий; закрити—закритий.