- •Питання до державних іспитів
- •1. Поняття про літературну мову, її функції та ознаки.
- •3. Офіційно-діловий стиль. Параметри офіційно-ділового стилю.
- •4.Поняття документа. Основні терміни і визначення. Функції документів.
- •5. Підстилі офіційно-ділового стилю.
- •5.Особливості мови ділових паперів
- •7. Особливості офіційно-ділового стилю
- •8.Оформлення сторінки документа, нумерація сторінок
- •9. Вимоги до оформлення тексту документа
- •10. Стандартизація ділового тексту.
- •11. Мовні штампи. Мовні кліше
- •12.Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення
- •13. Становлення і розвиток одс
- •14.Реквізити документів. Вимоги до оформлення реквізитів, дата , підпис, адресат, віза, резолюція, гриф затвердження.
- •15.Комунікативна професіограма фахівця
- •16. Культура фахового мовлення
- •17.Види і жанри усного професійного мовлення
- •18Жанри усного діалогічного професійного мовлення.
- •19. Жанри усного монологічного професійного мовлення
- •20. Телефонна розмова
- •21.Невербальні засоби спілкування
- •22. Український мовленнєвий етикет
- •23. Подяка, вибачення як види ділового мовленнєвого етикету
- •24. Звертання, знайомство як види як види ділового мовленнєвого етикету
- •25. Вітання, прощання як види ділового мовленнєвого етикету
- •26. Прохання, згода, комплімент як види ділового мовленнєвого етикету.
- •27.Лексика за сферою вживання
- •28Лексика з погляду походження та її функціонування в текстах документів
- •29Лексичні засоби ділового мовлення. Пряме і переносне значення слова. Багатозначність.Омоніми.
- •30. Функціонування термінів та професіоналізмів у текстах одс.
- •31. Функціонування неологізмів і запозичень у текстах одс
- •32. Синоніми, антоніми, пароніми в службовому тексті
- •33.Плеоназм. Тавтологія як порушення норм лексичної сполучуваності слів.
- •34. Заява
- •35. Автобіографія
- •36. Резюме
- •37. Характеристика
- •38. Види службових листів. Ділове листування. Вимоги до офіційного листування. Етикет ділового листування.
- •39. Записки (доповідні, службові, пояснювальні).
- •40. Доручення. Розписка
- •43. Оголошення. Запрошення
- •44. Пропозиція. Скарга
- •45. Протокол. Витяг з протоколу
- •46. Мовні норми сучасної українскої мови
- •47. Засоби милозвучності української мови
- •48. Вживання апострофа
- •49. Вживання мякого знака
- •50. Вживання великої літери
- •51. Спрощення у групах приголосних
- •52. Правопис префіксів
- •53. Зміни приголосних при їх збігу
- •54. Кличний відмінок іменників
- •55. Родовий відмінок однини іменників іі відміни чоловічого роду
- •56. Відмінювання прізвищ, імен та імен по батькові
- •57. Правопис іншомовних прізвищ та географічних назв
- •58. Видмінювання числівників
- •59. Зв'язок числівників з іменником
- •60. Написання числівників і відчислівникових слів
- •61. Ступені порівняння прикметників
- •62. Правопис складних слів
- •63. Функціонування активних та пасивних дієслівних конструкцій у текстах одс
- •64. Функціювання дієприкметників у текстах одс
- •65. Особливості вживання в діловому мовленні речень різних за структурою та метою висловлювання
- •66. Порядок слів у діловому мовленні
- •67. Типові форми вираження присудків у текстах одс
- •68. Особливості вживання речень з однорідними членами в текстах ділових документів
- •69. Речення з відокремленими членами речення, звертаннями та вставними словами і словосполученнями в діловому мовленні
- •70. Нанизування відмінникових форм іменників
- •71. Складні випадки узгодження членів речення
- •72. Складні випадки керування
- •73. Вживання дєприкметникових зворотів у текстах офіційно-ділового стилю. Особливості перекладу з російської мови
- •74. Складне речення в професійному спілкуванні.
59. Зв'язок числівників з іменником
Після числівника один іменник ставиться завжди в однині: 51 кілометр, 21 день. Але якщо числівник є означенням, яке стоїть у множині, узгодження здійснюється за загальною цифрою: Серед цих 41 (сорока одного) учасників, які були зареєстровані...Після числівників 2, 3, 4 іменник завжди стоїть у формі Н. відм. мн.: два тижні, три квартали, чотири шістсот вісімдесят чотири стільці, а при числівниках 5> -у формі Р. відмінка множини: п'ять (рідних) братів, тридцять (цегляних) будинків. Лише іменники, які в множині втрачають суфікс -ин-, та іменники IV відміни при числівниках два, три, чотири стоять у формі Р. відмінка однини: двадцять три харків'янина (бо харків'яни), тридцять два слобожанина (бо слобожани), два імені, чотири чоловіка (у значенні лічильного слова) , але три грузини. Якщо іменник указує на приблизність і стоїть перед числівником, то перед 2, 3, 4 він ставиться в Р. відм. мн.: років два, днів три, тижнів чотири. Прикм. після числівників 2, 3, 4 вживається у формі Н. (3.) або Р. відмінка множини: два розбиті (розбитих) вікна, три зелені (зелених) дуби, чотири азійські (азійських) країни. У непрямих відмінках іменник і числівник стоять в одному відмінку, із трьома братами, шістдесяти будинкам. Числ., ужитий у сполученні з більш на... або менш на..., має форму 3. відм., яка залежить від семантики іменника: у назвах істот паралельно вживаються 3., Р. чи Н відм., у назвах неістот лише 3. чи Н. відм.: більше на сімох (сім) аспірантів, але більше на сім книжок. Дробові числівники означають кількість, що є частиною від цілого числа: дві третіх, сім цілих і чотири десятих — і виражаються сполученням кількісних та порядкових числівників: сорок шість сотих гектара, три цілих одинадцять сотих відсотка. Порядковий числівник — еліптична конструкція, оскільки: а) поєднується з іменниками, що позначають предмети, які не піддаються лічбі (збірними, речовинними) і стоять завжди в Р. відмінку множини: одна друга потрібної рідини, три десятих міського населення; б) після дробових числівників іменник стоїть лише в Р. відмінку однини: двох десятих відсотка, двом десятим, відсотка, двома десятими відсотка; в) після числівників півтора, півтори іменник має форму Р. відмінка однини в Н., Р. та 3. відмінках, а в Д., Ор. та М. відмінках набуває форми цих відмінків, але множини. Після числівників половина, третина, чверть імешшк уживаться в Р. відмінку однини, а після числівника півтораста в Р. відмінку множини: половина вантажу, третина ящика. У датах назви місяців уживаються в Р. відмінку: перше лютого, першому лютого, з першим лютого.
60. Написання числівників і відчислівникових слів
У складних числівниках у кінці першої частини м'який знак не пишеться і вона не змінюється (на позначення сотень - змінюється): п'ятнадцять - п'ятнадцятьом, шістдесят - шістдесяти, але: двісті — двохсот, шістсот — шестисот, дев'ятсот — дев'ятисот. Порядк. числ. на -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний пишуться одним словом, і перша частина стоїть у Р. відмінку (крім сто і дев'яносто): трьохсотий, двохтисячний, п'ятнадцятимільйднний, трьохсотп'ят-десятимільярдний але стотисячний). Порядк. числ., до складу яких входять слова з половиною, із чвертю й под., пишуться окремо: п'яти з половиною тисячний загін. На початку складних слів (прикметників, іменників) числ. одно-, дво-, три-, чотири- закінчуються на голосний, якщо друга частина починається на приголосний: одноповерховий, двоскладовий.Форми двох-, трьох-, чотирьох- уживаються лише перед частинами, що починаються з голосного: двохелементний, трьохактний (хоча трьохлінійка) чотирьохосьовий (але чотиривісний) та із числівниками сто, тисяча, мільйон і под. (трьохтисячний і тритисячний, чотирьохмільйонний і чотиримільйднний).Числівники п'ять і т. д. (крім сто та дев'яносто) на початку складних слів мають форму Р. відмінка: п'ятиденний(але: стодбларовий, дев'яностовідсбтковий — у формі Н. відмінка. Це стосується й числівників два, три, чотири, якщо вони є частиною складного числівника: двадцятидвохрічний, трид-цятитрьохденний. Якщо числівники п'ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот, дев'ятсот стоять після числівника, що позначає тисячі, при творенні складних слів їхні основи виступають у формі Н. відмінка: шестисотріччя, але тисячошестисотріччя. Якщо перша частина відчислівникового слова записується цифрами, то кінцева частина приєднується через дефіс: 53-мільйбнний, 125-річчя, 12-поверхбва, 250-квартйрний.
