- •Питання до державних іспитів
- •1. Поняття про літературну мову, її функції та ознаки.
- •3. Офіційно-діловий стиль. Параметри офіційно-ділового стилю.
- •4.Поняття документа. Основні терміни і визначення. Функції документів.
- •5. Підстилі офіційно-ділового стилю.
- •5.Особливості мови ділових паперів
- •7. Особливості офіційно-ділового стилю
- •8.Оформлення сторінки документа, нумерація сторінок
- •9. Вимоги до оформлення тексту документа
- •10. Стандартизація ділового тексту.
- •11. Мовні штампи. Мовні кліше
- •12.Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення
- •13. Становлення і розвиток одс
- •14.Реквізити документів. Вимоги до оформлення реквізитів, дата , підпис, адресат, віза, резолюція, гриф затвердження.
- •15.Комунікативна професіограма фахівця
- •16. Культура фахового мовлення
- •17.Види і жанри усного професійного мовлення
- •18Жанри усного діалогічного професійного мовлення.
- •19. Жанри усного монологічного професійного мовлення
- •20. Телефонна розмова
- •21.Невербальні засоби спілкування
- •22. Український мовленнєвий етикет
- •23. Подяка, вибачення як види ділового мовленнєвого етикету
- •24. Звертання, знайомство як види як види ділового мовленнєвого етикету
- •25. Вітання, прощання як види ділового мовленнєвого етикету
- •26. Прохання, згода, комплімент як види ділового мовленнєвого етикету.
- •27.Лексика за сферою вживання
- •28Лексика з погляду походження та її функціонування в текстах документів
- •29Лексичні засоби ділового мовлення. Пряме і переносне значення слова. Багатозначність.Омоніми.
- •30. Функціонування термінів та професіоналізмів у текстах одс.
- •31. Функціонування неологізмів і запозичень у текстах одс
- •32. Синоніми, антоніми, пароніми в службовому тексті
- •33.Плеоназм. Тавтологія як порушення норм лексичної сполучуваності слів.
- •34. Заява
- •35. Автобіографія
- •36. Резюме
- •37. Характеристика
- •38. Види службових листів. Ділове листування. Вимоги до офіційного листування. Етикет ділового листування.
- •39. Записки (доповідні, службові, пояснювальні).
- •40. Доручення. Розписка
- •43. Оголошення. Запрошення
- •44. Пропозиція. Скарга
- •45. Протокол. Витяг з протоколу
- •46. Мовні норми сучасної українскої мови
- •47. Засоби милозвучності української мови
- •48. Вживання апострофа
- •49. Вживання мякого знака
- •50. Вживання великої літери
- •51. Спрощення у групах приголосних
- •52. Правопис префіксів
- •53. Зміни приголосних при їх збігу
- •54. Кличний відмінок іменників
- •55. Родовий відмінок однини іменників іі відміни чоловічого роду
- •56. Відмінювання прізвищ, імен та імен по батькові
- •57. Правопис іншомовних прізвищ та географічних назв
- •58. Видмінювання числівників
- •59. Зв'язок числівників з іменником
- •60. Написання числівників і відчислівникових слів
- •61. Ступені порівняння прикметників
- •62. Правопис складних слів
- •63. Функціонування активних та пасивних дієслівних конструкцій у текстах одс
- •64. Функціювання дієприкметників у текстах одс
- •65. Особливості вживання в діловому мовленні речень різних за структурою та метою висловлювання
- •66. Порядок слів у діловому мовленні
- •67. Типові форми вираження присудків у текстах одс
- •68. Особливості вживання речень з однорідними членами в текстах ділових документів
- •69. Речення з відокремленими членами речення, звертаннями та вставними словами і словосполученнями в діловому мовленні
- •70. Нанизування відмінникових форм іменників
- •71. Складні випадки узгодження членів речення
- •72. Складні випадки керування
- •73. Вживання дєприкметникових зворотів у текстах офіційно-ділового стилю. Особливості перекладу з російської мови
- •74. Складне речення в професійному спілкуванні.
57. Правопис іншомовних прізвищ та географічних назв
Написання прізвищ, географічних назв іншомовного походження в цілому підпорядковується принципам української орфографії, але є цілий ряд специфічних правил.І. Російський, болгарський, чеський е, польський іе передаються: літерою е: 1. Після букв, що позначають приголосні звуки: Кузнецов, Петров, Лєрмонтов, Сенкевич; Пенза, Воронеж. 2. У суфіксі -ев після букв ц, р та шиплячих (ж, ч, ш, щ): Муромцев, Писарев, Нехорошеє; мис Рум 'янцева; літерою є: 1. На початку слова: Єлизаров, Єфремов, Єпифанов, Єреван, Єнісей. 2. У середині слова після букви, що позначає голосний, після апострофа й м'якого знака: Гуляев, Благоєв, Алябьев, Аркадьев; Колгуєв, Єгор 'євськ. 3. У корені російських прізвищ, якщо в цьому корені російському е відповідає український звук і: Бєдний, Слепцов, Сеченов; Бєлгород, Благовєщенськ. Російська літера ё передається: сполученням літер йо: На початку слова й складу: Йолкін, Бугайов; Соловйова', сполученням літер ьо: У середині чи в кінці складу: Корольов, Семьоркін, Верьовкін; мис Дежньова; літерою е: Якщо прізвище утворене від спільних для української і російської мов імен: Артемов, Семенов, Федоров; Орел; літерою о: Під наголосом після ч, щ: Грачев, Щипачов; Рогачово.III. Болгарське, сербське и(і) передається: літерою и: Між буквами, що позначають приголосні: Христов, Радим, Ягич; літерою ї: Після букв, що позначають голосні: Стоїч, Раїч; літерою І: На початку слова: Ілієв, Івич, Ільєску. IV. Польське, чеське, словацьке и(і) передається:літерою І: На початку слова та після приголосного: Івашкевич, Лінда, Міцкевич;літерою и: Після шиплячих та у суфіксах -ик, -ицьк, -ич: Шимчак, Мі-клошич, Бжозович, Козацький.V. Російська літера и передається: літерою і: 1. На початку слова: Ігнатов, Ісаєв. 2. Після приголосних (крім шиплячих і ц): Бірюков, Пушкін, Мічурін;літерою ї 1. Після букв, що позначають голосні: Воїнов, Ізмаїлов. 2. Після апострофа та м'якого знака: Гур 'їн, Ільїн; літерою и 1. Після ж, ч, ш, щ, ц перед буквою, що позначає приголосний: Чичиков, Жилін, Щипало; Нальчик. 2. У прізвищах, утворених від людських імен та загальних назв, спільних для російської і української мов: Борисов, Сидоров, Пивоваров, Васильєв; Гаврилово. 3. У префіксі при-: Привалов, Пришвін. 4. У суфіксах -ик, -ич, -иц, -ищ, -ович, -євич: Засулич, Голик, Радищев, Станкович, Трублаевич. VI. Російське ы передається літерою и: Крутих, Рыбаков.
58. Видмінювання числівників
Кількісні числівники змінюються за відмінками, а порядкові — за відмінками, родами й числами. 1. Числівники один, одна, одно (одне) відмінюються, як займенники той, та, те. 2. Числівники два, три, чотири у непрямих відмінках мають однакові закінчення (крім знахідного й орудного). 3. Числівники від п'яти до тридцяти, а також від п'ятдесяти до вісімдесяти та кільканадцять, стонадцять, кількадесят становлять один тип відмінювання.У складних числівниках змінюється тільки друга частина. 4. Числівники сорок, дев'яносто, сто у непрямих відмінках мають флексію -а: 5. Складні назви сотень двісті, триста...дев'ятсот змінюються в обох частинах. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються, як іменники в однині: тисяча — за системою відмінювання іменників І відміни мішаної групи; мільйон, мільярд — як іменники II відміни твердої групи; нуль — як іменники II відміни м'якої групи. Дробові числівники відмінюються в обох частинах: чисельникове слово змінюється, як кількісний числівник, а знаменникове — як порядковий: одна друга, одної другої, одній другій, одну другу, однією (одною) другою, (на) одній другій; три п'ятих, трьох п'ятих, трьом п'ятим, три п'ятих, трьома п'ятими, (на) трьох п'ятих. Керований іменник при цьому не змінюється: дві третіх гектара, двом третім гектара, двох третіх гектара, дві третіх гектара, двома третіми гектара, (на) двох третіх гектара. З усіх збірних числівників повну систему відмінкових форм має слово обоє, що змінюється, як числівник два: обоє, обох, обом, обох і обоє, обома, (на) обох. За цим же типом відмінюються неозначено-кількісні числівники кілька, декілька і багато, небагато, якщо вони поєднуються з іменниками, які означають конкретні предмети, що підлягають лічбі: багато днів, багатьох днів, багатьом дням, багато днів, багатьма днями, (по) багатьох днях. У складених кількісних числівниках відмінюється кожне слово: сто п'ятдесят вісім, ста п'ятдесяти восьми (вісьмох), ста п'ятдесяти восьми (вісьмом) і т. д. Порядкові числівники відмінюються за відмінками, родами і числами. Числівник третій відмінюється, як прикметник м'якої групи, усі інші порядкові числівники відмінюються, як прикметники твердої групи. У складених порядкових числівниках відмінюється тільки останнє слово. У назвах дати іменник при числівнику ставиться в родовому відмінку: сьомого січня, перед двадцять другим лютого.
