- •Питання до державних іспитів
- •1. Поняття про літературну мову, її функції та ознаки.
- •3. Офіційно-діловий стиль. Параметри офіційно-ділового стилю.
- •4.Поняття документа. Основні терміни і визначення. Функції документів.
- •5. Підстилі офіційно-ділового стилю.
- •5.Особливості мови ділових паперів
- •7. Особливості офіційно-ділового стилю
- •8.Оформлення сторінки документа, нумерація сторінок
- •9. Вимоги до оформлення тексту документа
- •10. Стандартизація ділового тексту.
- •11. Мовні штампи. Мовні кліше
- •12.Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення
- •13. Становлення і розвиток одс
- •14.Реквізити документів. Вимоги до оформлення реквізитів, дата , підпис, адресат, віза, резолюція, гриф затвердження.
- •15.Комунікативна професіограма фахівця
- •16. Культура фахового мовлення
- •17.Види і жанри усного професійного мовлення
- •18Жанри усного діалогічного професійного мовлення.
- •19. Жанри усного монологічного професійного мовлення
- •20. Телефонна розмова
- •21.Невербальні засоби спілкування
- •22. Український мовленнєвий етикет
- •23. Подяка, вибачення як види ділового мовленнєвого етикету
- •24. Звертання, знайомство як види як види ділового мовленнєвого етикету
- •25. Вітання, прощання як види ділового мовленнєвого етикету
- •26. Прохання, згода, комплімент як види ділового мовленнєвого етикету.
- •27.Лексика за сферою вживання
- •28Лексика з погляду походження та її функціонування в текстах документів
- •29Лексичні засоби ділового мовлення. Пряме і переносне значення слова. Багатозначність.Омоніми.
- •30. Функціонування термінів та професіоналізмів у текстах одс.
- •31. Функціонування неологізмів і запозичень у текстах одс
- •32. Синоніми, антоніми, пароніми в службовому тексті
- •33.Плеоназм. Тавтологія як порушення норм лексичної сполучуваності слів.
- •34. Заява
- •35. Автобіографія
- •36. Резюме
- •37. Характеристика
- •38. Види службових листів. Ділове листування. Вимоги до офіційного листування. Етикет ділового листування.
- •39. Записки (доповідні, службові, пояснювальні).
- •40. Доручення. Розписка
- •43. Оголошення. Запрошення
- •44. Пропозиція. Скарга
- •45. Протокол. Витяг з протоколу
- •46. Мовні норми сучасної українскої мови
- •47. Засоби милозвучності української мови
- •48. Вживання апострофа
- •49. Вживання мякого знака
- •50. Вживання великої літери
- •51. Спрощення у групах приголосних
- •52. Правопис префіксів
- •53. Зміни приголосних при їх збігу
- •54. Кличний відмінок іменників
- •55. Родовий відмінок однини іменників іі відміни чоловічого роду
- •56. Відмінювання прізвищ, імен та імен по батькові
- •57. Правопис іншомовних прізвищ та географічних назв
- •58. Видмінювання числівників
- •59. Зв'язок числівників з іменником
- •60. Написання числівників і відчислівникових слів
- •61. Ступені порівняння прикметників
- •62. Правопис складних слів
- •63. Функціонування активних та пасивних дієслівних конструкцій у текстах одс
- •64. Функціювання дієприкметників у текстах одс
- •65. Особливості вживання в діловому мовленні речень різних за структурою та метою висловлювання
- •66. Порядок слів у діловому мовленні
- •67. Типові форми вираження присудків у текстах одс
- •68. Особливості вживання речень з однорідними членами в текстах ділових документів
- •69. Речення з відокремленими членами речення, звертаннями та вставними словами і словосполученнями в діловому мовленні
- •70. Нанизування відмінникових форм іменників
- •71. Складні випадки узгодження членів речення
- •72. Складні випадки керування
- •73. Вживання дєприкметникових зворотів у текстах офіційно-ділового стилю. Особливості перекладу з російської мови
- •74. Складне речення в професійному спілкуванні.
56. Відмінювання прізвищ, імен та імен по батькові
Особливості відмінювання прізвищ в українській мові зумовлені їх походженням: І. Прізвища іменникового типу відмінюються за зразком іменників відповідної відміни і групи. І відміна (іменники чол. і жін. роду на -а, -я): Негода, Негоди, Негоді, Негоду, Негодою, на Негоді, Негодо. Боловня, Боловні, Боловні, Боловню, Боловнею, на Боловні, Боловне. ІІ відміна (іменники сер. роду на -о, -е, -я та чол. роду на -о та з нульовим зукінченням: Симоненко, Симоненка, Симоненкові, Симоненку, Симоненка, Симоненком, на Симоненкові, Симоненку. Сапсай, Сапсая, Сапсаєві, Сапсаю, Сапсая, Сапсаєм, на Сапсаєві, Сапсаю. 1. Прізвища, що закінчуються на -р, належать до твердої, м’якої та мішаної груп. За типом твердої групи відмінюються всі прізвища, крім тих, що мають у своєму складі суфікс -ар (-яр): Вихор, Кушнір, Снігур, Тур – Вихора, Кушніра, Снігура, Тура.До м’якої групи належать частина прізвищ належить частина прізвищ із суфіксом -ар: Бондар(я), Крамар(я), Пушкар(я), Стрихар(я). До мішаної групи – прізвища із суфіксом -яр: Дігтяр, Золяр; але прізвища Гайдар, Гончар відмінюються за типом твердої, а не мішаної групи (хоча гончар – гончаря, гончареві). Прізвище Швець має такі відмінкові форми – Швеця, Швецю, Швецем, а не Шевця, Шевцю. 2. За типом ІІ відміни змінюються чоловічі прізвища Піч, Рись, Розкіш – Піча, Рися, Розкоша; Пічем, Рисем,Розкошем, хоч вони утворені від іменників жіночого роду ІІІ відміни. 3. На відміну від однозвучних загальних назв, що мають у Р.в. однини закінчення -у (-ю), прізвища в цьому відмінку закінчуються на -а (-я): Борщ – Борща, Гай – Гая, Вітер – Вітра, Соловей – Соловея, а не Солов’я.ІІ. До прикметникових прізвищ належать прізвища із суфіксом -ин, що означали національну приналежність: Волошин, Турчин, Русин, Литвин. О.в. однини в таких чоловічих прізвищах має закінчення –ом, а не -им: Волошином, Турчином, Русином, Литвином. Прізвища прикметникового походження мають закінчення прикметників чоловічого чи жіночого роду відповідної групи – твердої або м’якої.Прізвища, що походять від коротких форм якісних та відносних прикметників (Буй, Глух, Куц, Молод), коротких форм дієприкметників (Бажан, Рубан), відмінюються як іменники м’якої або мішаної групи ІІ відміни: Молот, Коць. 1. У прізвищах на -ів звук і чергується у відкритому складі з о тільки після твердих приголосних (Степанів – Степанову, бо Степан), і з е тільки після м’яких та шиплячих приголосних (Іванців – Іванцева, бо Іванець). 2. Нормативними є також відмінювання прізвищ на -ів (-їв) за таким зразком: Михайлів – Михайліву, Луків – Луківом (що зумовлено традицією різних територій, а не фонетичними правилами). 3. Форми множини утворюються тільки на позначення родини (з особливостями форм Р.в.): Голоблі – Голоблів, Паляниці – Паляниців.4. У скалдних прізвищах, які поєднують два рівноправних, відмінюються обидві частини: Нечуй-Левицький – Нечуя-Левицького, Антоненко-Давидович – Антоненка-Давидовича, але Ірина Коваль-Фучило – Ірини Коваль-Фучило. 5. Коли перша чатисна складного прізвища – односкладове слово, відмінюється тільки остання: Гай-Головко – Гай-Головка, Драй-Хмара – Драй-Хмари. При творенні чоловічих імен по батькові вживається суфікс -ович, який додається до основи слова: Васильович, Юрійович. Від імен Лука, Ілля, Лев – Лукич, Ілліч, Львович. Імена по батькові від імен Микола та Григорій мають такі форми: Миколайович, Миколаївна, Григорович, Григорівна; іноді вживаються форми з розмовним відтінком: Миколович, Миколівна, Григорійович, Григорівна. При творенні жіночих імен по батькові вживається суфікс -івн(а), який додається до основи слова, від імен на -й- -ївн(а): Василівна, Сергіївна. У Р. і Д. відмінках жіночі імена по батькові мають лише закінчення -івни (-ївни); -івні (-ївні) Р. Людмили Тимофіївни (а не Тимофіївної) Д. Людмилі Тимофіївні (а не Тимофіївній) При творенні імен по батькові в основах імен відбуваються чергування і – о: Антін – Антонович, Антонівна; Яків – Якович, Яківна. Офіційно-діловий стиль вимагає обов’язкового вживання тричлена: прізвища, ім’я та ім’я по батькові.
