- •Питання до державних іспитів
- •1. Поняття про літературну мову, її функції та ознаки.
- •3. Офіційно-діловий стиль. Параметри офіційно-ділового стилю.
- •4.Поняття документа. Основні терміни і визначення. Функції документів.
- •5. Підстилі офіційно-ділового стилю.
- •5.Особливості мови ділових паперів
- •7. Особливості офіційно-ділового стилю
- •8.Оформлення сторінки документа, нумерація сторінок
- •9. Вимоги до оформлення тексту документа
- •10. Стандартизація ділового тексту.
- •11. Мовні штампи. Мовні кліше
- •12.Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення
- •13. Становлення і розвиток одс
- •14.Реквізити документів. Вимоги до оформлення реквізитів, дата , підпис, адресат, віза, резолюція, гриф затвердження.
- •15.Комунікативна професіограма фахівця
- •16. Культура фахового мовлення
- •17.Види і жанри усного професійного мовлення
- •18Жанри усного діалогічного професійного мовлення.
- •19. Жанри усного монологічного професійного мовлення
- •20. Телефонна розмова
- •21.Невербальні засоби спілкування
- •22. Український мовленнєвий етикет
- •23. Подяка, вибачення як види ділового мовленнєвого етикету
- •24. Звертання, знайомство як види як види ділового мовленнєвого етикету
- •25. Вітання, прощання як види ділового мовленнєвого етикету
- •26. Прохання, згода, комплімент як види ділового мовленнєвого етикету.
- •27.Лексика за сферою вживання
- •28Лексика з погляду походження та її функціонування в текстах документів
- •29Лексичні засоби ділового мовлення. Пряме і переносне значення слова. Багатозначність.Омоніми.
- •30. Функціонування термінів та професіоналізмів у текстах одс.
- •31. Функціонування неологізмів і запозичень у текстах одс
- •32. Синоніми, антоніми, пароніми в службовому тексті
- •33.Плеоназм. Тавтологія як порушення норм лексичної сполучуваності слів.
- •34. Заява
- •35. Автобіографія
- •36. Резюме
- •37. Характеристика
- •38. Види службових листів. Ділове листування. Вимоги до офіційного листування. Етикет ділового листування.
- •39. Записки (доповідні, службові, пояснювальні).
- •40. Доручення. Розписка
- •43. Оголошення. Запрошення
- •44. Пропозиція. Скарга
- •45. Протокол. Витяг з протоколу
- •46. Мовні норми сучасної українскої мови
- •47. Засоби милозвучності української мови
- •48. Вживання апострофа
- •49. Вживання мякого знака
- •50. Вживання великої літери
- •51. Спрощення у групах приголосних
- •52. Правопис префіксів
- •53. Зміни приголосних при їх збігу
- •54. Кличний відмінок іменників
- •55. Родовий відмінок однини іменників іі відміни чоловічого роду
- •56. Відмінювання прізвищ, імен та імен по батькові
- •57. Правопис іншомовних прізвищ та географічних назв
- •58. Видмінювання числівників
- •59. Зв'язок числівників з іменником
- •60. Написання числівників і відчислівникових слів
- •61. Ступені порівняння прикметників
- •62. Правопис складних слів
- •63. Функціонування активних та пасивних дієслівних конструкцій у текстах одс
- •64. Функціювання дієприкметників у текстах одс
- •65. Особливості вживання в діловому мовленні речень різних за структурою та метою висловлювання
- •66. Порядок слів у діловому мовленні
- •67. Типові форми вираження присудків у текстах одс
- •68. Особливості вживання речень з однорідними членами в текстах ділових документів
- •69. Речення з відокремленими членами речення, звертаннями та вставними словами і словосполученнями в діловому мовленні
- •70. Нанизування відмінникових форм іменників
- •71. Складні випадки узгодження членів речення
- •72. Складні випадки керування
- •73. Вживання дєприкметникових зворотів у текстах офіційно-ділового стилю. Особливості перекладу з російської мови
- •74. Складне речення в професійному спілкуванні.
54. Кличний відмінок іменників
Закінчення -у мають: а)іменники твердої групи із суфіксами -ик, -ок,-к(о): ударнику, синку, батьку, робітнику (робітниче), Шевченку;б)іншомовні імена з основою на ґ, к, х: Людвіґу, Джеку, Жаку, Фрідріху;в)іменники мішаної групи з основою на шиплячий(крім ж): погоничу, слухачу, товаришу;г)також іменники: діду, сину, тату.Закінчення -ю мають іменниким'якої^групи: Віталію, учителю, Григорію, краю, лікарю, Ігорю (Ігоре), місяцю, розмаю Сале Господи).Закінчення –е мають:а)безсуфіксні іменники твердої групи: друже, дяче, мосте,орле, голубе, Петре, Степане, козаче, чумаче, соколе;б)іменники м'якої групи із^ суфіксом -ець: женче (віджнець), кравче, молодче, хлопче, шевче, старче —старалюдина Сале: бійцю, знавцю, старцю —жебрак);в)іменники мішаної групи - власні назви з основою нашиплячий і загальні назви з основою на р, ж: Дбвбу-ше, маляре, стороже, тесляре, школяре, Черемоше;г)географічні назви із суфіксами -ів (-їв), -ов, -ев (-єв),-ин, -ін (-їн): Харкове, Львове, Києве, Тамбове, Лоєве, Лебедине, Любліне. Примітки: 1. Обидва слова набувають форми Кл. відмінка: а) у звертаннях, що складаються із загальної назви та імені: брате Петре, друже Миколо, колеґо Грицю,товаришу Віталію; б)у звертаннях, що складаються із загальної назви та прізвища: друже Карпенку, колеґо Петрове, добродію Комарю, товаришу Гармашу; в)у звертаннях, що складаються з імені та імені по батькові: Володимире Хомичу, Петре Михайловичу. 2. У звертаннях, що складаються із двох загальних назв, переважають форми: добродію бригадире, пане лейтенанте. Форми типу пане капітан іноді вживаються для підкреслення офіційності звертання.
55. Родовий відмінок однини іменників іі відміни чоловічого роду
У родовому відмінку однини іменники II відміни мають закінчення -а, -у (у м'якій групі - -я, -ю). При визначенні закінчення беруть до уваги семантико-морфологічні та акцентологічні (наголос) ознаки іменника. Наприклад: папір - папера (документ) - паперу (матеріал): акт - акта (документ) - акту (дія). Закінчення -а, -я мають іменники чоловічого роду, що означають: - загальні і власні назви людей та населених пунктів: заступника, акціонера, Івана, Львова, Севастополя;- інші географічні (власні) назви з наголосом на кінцевому складі у родовому відмінку та з суфіксами -ов, -ев, -с в, -ськ: Дніпра, Трудежа, Ірпеня; Здвижа, Дніпропетровська; - назви речей, предметів: комп 'ютера. ксерокса, стола, автомобічя, мікроскопа, документа, плаща, векселя, стільця; - назви мір простору, довжини, ваги, часу: метра, місяця, тижня (але року, віку); - назви окремих днів тижня: понеділка; місяців: січня, листопада (листопаду - з іншим значенням): - назви будівель, приміщень, споруд: коридора, погреба (але льоху); Деякі назви цієі групи вживаються лише із закінченням -у: поверху, палацу, залу, магазину. вокзалу, метрополітену та ін.- наукові й технічні терміни іншомовного походження, що означають одиничні поняття: ромба, квадрата, діаметра, куба, катода, реферата; - українські терміни, коли вони утворені за допомогою суфіксів: відмінка, іменника, прикметника, ступеня, рівня (але складу, способу, роду, виду, стану і в загальному, і в термінологічному значеннях).Закінчення -у, -ю мають іменники чоловічого роду, що означають:- збірні поняття: колективу, пленуму, (але вишняка, березняка, чагарника):- речовину, масу, матеріал: меду, спирту, сиропу, снігу, агмазу, кисню, водню;- різні почуття, відчуття: гніву, відчаю, гумору;- назви установ, закладів, організацій: університету, штабу, комітету;- назви процесів, станів, властивостей, ознак: руху, польоту, ремонту, успіху, імпорту;- явища природи:грому, вітру, морозу, вогню;- місце, простір тощо: світу, степу, яру, краю (але хутора, берега, горба);- назви річок, озер, гір, островів, півостровів, країн, областей тощо: Херсону, Кавказу, Дунаю, Алтаю; але іменники з наголосом на останньому складі мають закінчення -а, -я: Дністра, Остра.
