- •Питання до державних іспитів
- •1. Поняття про літературну мову, її функції та ознаки.
- •3. Офіційно-діловий стиль. Параметри офіційно-ділового стилю.
- •4.Поняття документа. Основні терміни і визначення. Функції документів.
- •5. Підстилі офіційно-ділового стилю.
- •5.Особливості мови ділових паперів
- •7. Особливості офіційно-ділового стилю
- •8.Оформлення сторінки документа, нумерація сторінок
- •9. Вимоги до оформлення тексту документа
- •10. Стандартизація ділового тексту.
- •11. Мовні штампи. Мовні кліше
- •12.Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення
- •13. Становлення і розвиток одс
- •14.Реквізити документів. Вимоги до оформлення реквізитів, дата , підпис, адресат, віза, резолюція, гриф затвердження.
- •15.Комунікативна професіограма фахівця
- •16. Культура фахового мовлення
- •17.Види і жанри усного професійного мовлення
- •18Жанри усного діалогічного професійного мовлення.
- •19. Жанри усного монологічного професійного мовлення
- •20. Телефонна розмова
- •21.Невербальні засоби спілкування
- •22. Український мовленнєвий етикет
- •23. Подяка, вибачення як види ділового мовленнєвого етикету
- •24. Звертання, знайомство як види як види ділового мовленнєвого етикету
- •25. Вітання, прощання як види ділового мовленнєвого етикету
- •26. Прохання, згода, комплімент як види ділового мовленнєвого етикету.
- •27.Лексика за сферою вживання
- •28Лексика з погляду походження та її функціонування в текстах документів
- •29Лексичні засоби ділового мовлення. Пряме і переносне значення слова. Багатозначність.Омоніми.
- •30. Функціонування термінів та професіоналізмів у текстах одс.
- •31. Функціонування неологізмів і запозичень у текстах одс
- •32. Синоніми, антоніми, пароніми в службовому тексті
- •33.Плеоназм. Тавтологія як порушення норм лексичної сполучуваності слів.
- •34. Заява
- •35. Автобіографія
- •36. Резюме
- •37. Характеристика
- •38. Види службових листів. Ділове листування. Вимоги до офіційного листування. Етикет ділового листування.
- •39. Записки (доповідні, службові, пояснювальні).
- •40. Доручення. Розписка
- •43. Оголошення. Запрошення
- •44. Пропозиція. Скарга
- •45. Протокол. Витяг з протоколу
- •46. Мовні норми сучасної українскої мови
- •47. Засоби милозвучності української мови
- •48. Вживання апострофа
- •49. Вживання мякого знака
- •50. Вживання великої літери
- •51. Спрощення у групах приголосних
- •52. Правопис префіксів
- •53. Зміни приголосних при їх збігу
- •54. Кличний відмінок іменників
- •55. Родовий відмінок однини іменників іі відміни чоловічого роду
- •56. Відмінювання прізвищ, імен та імен по батькові
- •57. Правопис іншомовних прізвищ та географічних назв
- •58. Видмінювання числівників
- •59. Зв'язок числівників з іменником
- •60. Написання числівників і відчислівникових слів
- •61. Ступені порівняння прикметників
- •62. Правопис складних слів
- •63. Функціонування активних та пасивних дієслівних конструкцій у текстах одс
- •64. Функціювання дієприкметників у текстах одс
- •65. Особливості вживання в діловому мовленні речень різних за структурою та метою висловлювання
- •66. Порядок слів у діловому мовленні
- •67. Типові форми вираження присудків у текстах одс
- •68. Особливості вживання речень з однорідними членами в текстах ділових документів
- •69. Речення з відокремленими членами речення, звертаннями та вставними словами і словосполученнями в діловому мовленні
- •70. Нанизування відмінникових форм іменників
- •71. Складні випадки узгодження членів речення
- •72. Складні випадки керування
- •73. Вживання дєприкметникових зворотів у текстах офіційно-ділового стилю. Особливості перекладу з російської мови
- •74. Складне речення в професійному спілкуванні.
51. Спрощення у групах приголосних
Спрощення відбувається:а) при відмінюванні та творенні слів, коли до існуючих звукосполучень жд, зд, ст, рд додається звук -н-, -л-, -ц-:тиждень - тижні, тижнів, тижнями; проїзд - виїзний, об'їзний, проїзний; якість - якісно, якісний; честь – чесний; лестощі - облесливий, улесливо, улесливість; містити - місце, місцевість, місцина; серденько - серце, серцевина, серцевий. А також у звукосполученні с(л)н випадає л: масло — масний, Масниця; б)у групах приголосних зк, ск при творенні дієслів із суфіксом -ну- та закінченням -е (випадає к):брязк - брязнуло, брязнути, брязне; тиск - тиснуло, тиснути, тисне. Винятки: кістлявий, пестливий, хвастливий, шістнадцять, зап'ястний, хворостняк, шістсот, буквалістський, випускний, вискнути, рискнути, тоскно. Спрощення не відбувається:а) у словах іншомовного походження, що мають кінцеві приголосні:аґент - агентство, студент - студентський, гігант - гігантський, курсант - курсантський, парламент – парламентський; баласт - баластний, контраст - контрастно, нацист - нацистський, компост - компостна, форпост - форпостний, пацифіст - пацифістськийб) у групах приголосних: невістка - невістці, невістчин, артистка – артистці. В окремих словах спрощення відбувається лише в усному мовленні, а на письмі не передається: шістнадцять [ш'існаи'ат'], шістсот [ш'іс:от], баластний, контрастний, компостний, аванпостний, форпостний. Аналогічно не вимовляється приголосний [т] у прикметниках, утворених за допомогою суфікса -ськ- від іменників іншомовного походження: студент - студентський, інтелігент - інтелігентський, турист - туристський. У словах кістлявий, пестливий, хвастливий, випускний спрощення у вимові не відбувається й на письмі не передається.
52. Правопис префіксів
1. Перед буквами, що позначають голосні та дзвінкі й сонорні приголосні звуки, пишеться префікс з-: згаяти, зорати, зв 'язати, зробити. 2. Перед глухими приголосними [к], [и], [т], [ф], [х] вимовляється і пишеться префікс с-: сказати, спитати, стерпіти, схвалити, сфотографувати. 3. Якщо корінь слова починається сполученням приголосних,то вживається префікс зі- (варіант префікса з-): зібраний, зітхнути, зізнання, зірвати. 4. Префікси роз-, без-, воз-, через- завжди пишуться з буквою з: розвиднілось, возвеличити, безсистемний, черезсідельник. 5. Префікси пре-, при-, прі- різняться значенням:а) префікс пре- в українській мові виражає найвищий ступінь ознаки, якості й своїм значенням близький до словадуже {предобрий, премудро, пречудово); б) префікс при- має значення приєднання, наближення (приписати, прилетіти, приклеїти); частковості дії (присісти, причинити); результату дії (приборкати, прив 'язати); в) префікс прі- вживається тільки у словах прізвище, прізвисько, прірва. 6. У префіксах від-, під-, над-, об-, між- кінцевий приголосний не змінюється: відзначати, обстеження, міжрайонний, підходити, надрізати.
53. Зміни приголосних при їх збігу
1. При словотворенні приголосні звуки часто змінюються:а)-цьк- на -чч- при творенні іменників із суфіксом -ин а): донецький - Донеччина, вояцький - вояччина, козацький - козаччина, німецький - Німеччина, гайдамацький - гайдамаччина;б) -ськ-, -ск- на -щ- за аналогічних умов: полтавський -Полтавщина, луганський - Луганщина, віск - вощина;в)-ск-, -шк- на -щ- при творенні іменників та прикметників із суфіксом -ан- (-ян-): віск - вощанка - вощаний, піски - піщаний, дошка - дощаний; г)-ск-, -ст- на -щ- при творенні форм дієслів II дієвідміни: вереск - верещати, верещу, верещить і т. ін.; простити - прощу, прощаю, прощаєш і т. ін. (але: простиш, простять і т. ін.); д)-зк- на -жч- за аналогічних умов: брязк-бряжчати, бряжчу, бряжчиш і т. ін.; е)-ськ-, -зьк- на -щ-, -жч- при творенні прізвищ на -енко,-ук: Васько - Ващенко, Ващук, Кузько - Кужченко,Водолазький – Водолажченко. Зубні д, т перед свистячими й шиплячими на письмі зберігаються: учиться, коротший, льотчик, молодший, погодься. 2. При творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ-від географічних назв і назв народів приголосні на стику їх із твірною основою змінюються, змінюючи й самі суфікси: Рига – ризький, француз – французький, грек – грецький, волох – волоський, чех – чеський. 3. Якщо твірна основа закінчується на д або т, то у вимові відбуваються зміни, які, проте, на письмі не позначаються: людський, людство, заводський, братський, братство, інтелігентський, багатство, юннатський (юннат), але: хвацький (хват), міський (місто), соцький (сотня). 4. У вищому ступені прикметників і прислівників: а)г, ж, з із суфіксом -ш (ий) дає сполучення -жч (ий): дорогий - дорожчий, дорожче; б)с змінюється на -щ (ий): високий - вищий, вище. в) к, ц (ь) - приголосні основи перед суфіксом -н- змінюються на ч, утворюючи -чн-: безпека - безпечний, безпечність, безпечно; Винятки: дворушник, мірошник, рушник, рушниця, соняшник, торішній, сердешний (бідолашний).
