51. Спрощення у групах приголосних

Спрощення відбувається:а) при відмінюванні та творенні слів, коли до існуючих звукосполучень жд, зд, ст, рд додається звук -н-, -л-, -ц-:тиждень - тижні, тижнів, тижнями; проїзд - виїзний, об'їзний, проїзний; якість - якісно, якісний; честь – чесний; лестощі - облесливий, улесливо, улесливість; містити - місце, місцевість, місцина; серденько - серце, серцевина, серцевий. А також у звукосполученні с(л)н випадає л: масло — масний, Масниця; б)у групах приголосних зк, ск при творенні дієслів із суфіксом -ну- та закінченням -е (випадає к):брязк - брязнуло, брязнути, брязне; тиск - тиснуло, тиснути, тисне. Винятки: кістлявий, пестливий, хвастливий, шістнадцять, зап'ястний, хворостняк, шістсот, буквалістський, випускний, вискнути, рискнути, тоскно. Спрощення не відбувається:а) у словах іншомовного походження, що мають кінцеві при­голосні:аґент - агентство, студент - студентський, гігант - гігантський, курсант - курсантський, парламент – парламентський; баласт - баластний, контраст - контрастно, нацист - нацистський, компост - компостна, форпост - форпостний, пацифіст - пацифістськийб) у групах приголосних: невістка - невістці, невістчин, артистка – артистці. В окремих словах спрощення відбувається лише в усному мовленні, а на письмі не передається: шістнадцять [ш'існаи'ат'], шістсот [ш'іс:от], баластний, контрастний, компостний, аванпостний, форпостний. Аналогічно не вимовляється приголосний [т] у прикметниках, утворених за допомогою суфікса -ськ- від іменників іншомовного походження: студент - студентський, інтелігент - інтелігентський, турист - туристський. У словах кістлявий, пестливий, хвастливий, випускний спрощення у вимові не відбувається й на письмі не передається.

52. Правопис префіксів

1. Перед буквами, що позначають голосні та дзвінкі й сонорні приголосні звуки, пишеться префікс з-: згаяти, зорати, зв 'язати, зробити. 2. Перед глухими приголосними [к], [и], [т], [ф], [х] вимовляється і пишеться префікс с-: сказати, спитати, стерпіти, схвалити, сфотографувати. 3. Якщо корінь слова починається сполученням приголосних,то вживається префікс зі- (варіант префікса з-): зібраний, зітхнути, зізнання, зірвати. 4. Префікси роз-, без-, воз-, через- завжди пишуться з буквою з: розвиднілось, возвеличити, безсистемний, черезсідельник. 5. Префікси пре-, при-, прі- різняться значенням:а) префікс пре- в українській мові виражає найвищий ступінь ознаки, якості й своїм значенням близький до словадуже {предобрий, премудро, пречудово); б) префікс при- має значення приєднання, наближення (приписати, прилетіти, приклеїти); частковості дії (присісти, причинити); результату дії (приборкати, прив 'язати); в) префікс прі- вживається тільки у словах прізвище, прізвисько, прірва. 6. У префіксах від-, під-, над-, об-, між- кінцевий приголосний не змінюється: відзначати, обстеження, міжрайонний, підходити, надрізати.

53. Зміни приголосних при їх збігу

1. При словотворенні приголосні звуки часто змінюються:а)-цьк- на -чч- при творенні іменників із суфіксом -ин а): донецький - Донеччина, вояцький - вояччина, козацький - козаччина, німецький - Німеччина, гайдамацький - гайдамаччина;б) -ськ-, -ск- на -щ- за аналогічних умов: полтавський -Полтавщина, луганський - Луганщина, віск - вощина;в)-ск-, -шк- на -щ- при творенні іменників та прикметників із суфіксом -ан- (-ян-): віск - вощанка - вощаний, піски - піщаний, дошка - дощаний; г)-ск-, -ст- на -щ- при творенні форм дієслів II дієвідміни: вереск - верещати, верещу, верещить і т. ін.; простити - прощу, прощаю, прощаєш і т. ін. (але: простиш, простять і т. ін.); д)-зк- на -жч- за аналогічних умов: брязк-бряжчати, бряжчу, бряжчиш і т. ін.; е)-ськ-, -зьк- на -щ-, -жч- при творенні прізвищ на -енко,-ук: Васько - Ващенко, Ващук, Кузько - Кужченко,Водолазький – Водолажченко. Зубні д, т перед свистячими й шипля­чими на письмі зберігаються: учиться, коротший, льот­чик, молодший, погодься. 2. При творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ-від географічних назв і назв народів приголосні на стику їх із твірною основою змінюються, змінюючи й самі суфікси: Рига – ризький, француз – французький, грек – грецький, волох – волоський, чех – чеський. 3. Якщо твірна основа закінчується на д або т, то у вимові відбуваються зміни, які, проте, на письмі не позначаються: людсь­кий, людство, заводський, братський, братство, інтелі­гентський, багатство, юннатський (юннат), але: хвацький (хват), міський (місто), соцький (сотня). 4. У вищому ступені прикметників і прислівників: а)г, ж, з із суфіксом -ш (ий) дає сполучення -жч (ий): дорогий - дорожчий, дорожче; б)с змінюється на -щ (ий): високий - вищий, вище. в) к, ц (ь) - приголосні основи перед суфіксом -н- змінюються на ч, утворюючи -чн-: безпека - безпечний, безпечність, безпечно; Винятки: дворушник, мірошник, рушник, рушни­ця, соняшник, торішній, сердешний (бідолашний).