- •Питання до державних іспитів
- •1. Поняття про літературну мову, її функції та ознаки.
- •3. Офіційно-діловий стиль. Параметри офіційно-ділового стилю.
- •4.Поняття документа. Основні терміни і визначення. Функції документів.
- •5. Підстилі офіційно-ділового стилю.
- •5.Особливості мови ділових паперів
- •7. Особливості офіційно-ділового стилю
- •8.Оформлення сторінки документа, нумерація сторінок
- •9. Вимоги до оформлення тексту документа
- •10. Стандартизація ділового тексту.
- •11. Мовні штампи. Мовні кліше
- •12.Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення
- •13. Становлення і розвиток одс
- •14.Реквізити документів. Вимоги до оформлення реквізитів, дата , підпис, адресат, віза, резолюція, гриф затвердження.
- •15.Комунікативна професіограма фахівця
- •16. Культура фахового мовлення
- •17.Види і жанри усного професійного мовлення
- •18Жанри усного діалогічного професійного мовлення.
- •19. Жанри усного монологічного професійного мовлення
- •20. Телефонна розмова
- •21.Невербальні засоби спілкування
- •22. Український мовленнєвий етикет
- •23. Подяка, вибачення як види ділового мовленнєвого етикету
- •24. Звертання, знайомство як види як види ділового мовленнєвого етикету
- •25. Вітання, прощання як види ділового мовленнєвого етикету
- •26. Прохання, згода, комплімент як види ділового мовленнєвого етикету.
- •27.Лексика за сферою вживання
- •28Лексика з погляду походження та її функціонування в текстах документів
- •29Лексичні засоби ділового мовлення. Пряме і переносне значення слова. Багатозначність.Омоніми.
- •30. Функціонування термінів та професіоналізмів у текстах одс.
- •31. Функціонування неологізмів і запозичень у текстах одс
- •32. Синоніми, антоніми, пароніми в службовому тексті
- •33.Плеоназм. Тавтологія як порушення норм лексичної сполучуваності слів.
- •34. Заява
- •35. Автобіографія
- •36. Резюме
- •37. Характеристика
- •38. Види службових листів. Ділове листування. Вимоги до офіційного листування. Етикет ділового листування.
- •39. Записки (доповідні, службові, пояснювальні).
- •40. Доручення. Розписка
- •43. Оголошення. Запрошення
- •44. Пропозиція. Скарга
- •45. Протокол. Витяг з протоколу
- •46. Мовні норми сучасної українскої мови
- •47. Засоби милозвучності української мови
- •48. Вживання апострофа
- •49. Вживання мякого знака
- •50. Вживання великої літери
- •51. Спрощення у групах приголосних
- •52. Правопис префіксів
- •53. Зміни приголосних при їх збігу
- •54. Кличний відмінок іменників
- •55. Родовий відмінок однини іменників іі відміни чоловічого роду
- •56. Відмінювання прізвищ, імен та імен по батькові
- •57. Правопис іншомовних прізвищ та географічних назв
- •58. Видмінювання числівників
- •59. Зв'язок числівників з іменником
- •60. Написання числівників і відчислівникових слів
- •61. Ступені порівняння прикметників
- •62. Правопис складних слів
- •63. Функціонування активних та пасивних дієслівних конструкцій у текстах одс
- •64. Функціювання дієприкметників у текстах одс
- •65. Особливості вживання в діловому мовленні речень різних за структурою та метою висловлювання
- •66. Порядок слів у діловому мовленні
- •67. Типові форми вираження присудків у текстах одс
- •68. Особливості вживання речень з однорідними членами в текстах ділових документів
- •69. Речення з відокремленими членами речення, звертаннями та вставними словами і словосполученнями в діловому мовленні
- •70. Нанизування відмінникових форм іменників
- •71. Складні випадки узгодження членів речення
- •72. Складні випадки керування
- •73. Вживання дєприкметникових зворотів у текстах офіційно-ділового стилю. Особливості перекладу з російської мови
- •74. Складне речення в професійному спілкуванні.
49. Вживання мякого знака
Найуживанішим графічним знаком для позначення на письмі м'яких приголосних звуків є знак м'якшення (ь). Це єдина літера українського алфавіту, що самостійно не позначає звука. Завжди вживається після букв, що позначають приголосні звуки. Пишеться: 1. Після літер д, т, з, с, ц, л, н, які позначають м'які приголосні в кінці слова (молодь, юність, відстань), та в середині слів перед літерами, що позначають тверді приголосні звуки (батько, донька, спільний).2. Для позначення м'якості приголосних у середині складу перед о: льотчик, п'ятьох, сьомий. 3. У прикметникових суфіксах -ськ(ий), -цьк(ий),-зьк(ий): український, товариський, ризький. 4. Після літери н у суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-,-ісіньк-, -юсіньк-: калинонька, серденько, тихесенький, ріднюсінький, повнісінький.5. У буквосполученнях льц, ньц, ньч, льч, що походять із льк, ньк: неньці, неньчин (із ненька), доньчин, доньці (із донька), Юльці, Юльчин (із Юлька).6. Після л перед літерами, що позначають м'які приголосні звуки: учительський, ковальський, сільський, їдальня.II. Знак м'якшення не пишеться: 1. Після літер, що позначають губні та шиплячі звуки: степ, голуб, сім. 2. Після р у кінці слова і складу: календар, бібліотекар, чотирма (але: Горький). 3. Між двома однаковими літерами, що позначають м'які подовжені приголосні: навчання, стаття. 4. Між двома літерами на позначення м'яких приголосних звуків - м'якість першого виникає як результат впливу наступного м'якого приголосного: майбутнє, радість, гордість, кінця. 5. Після літери н перед шиплячими та перед суфіксами -ськ(ий), -ств{о): менший, кінчик, тонший, селянський, громадянство. 6. У буквосполученнях лц, нц, лч, нч, які походять із лк, нк. матінці, матінчин (ізматінка),рибалчин, рибалці (прибалка).
50. Вживання великої літери
З великої літери пишуть: назви документів — акта, заяви, доручення, угоди, автобіо-. графи, характеристики, розпорядження тощо; перше слово, з якого починається документ, перше слово в реченні після крапки, знаків оклику та запитання, коли ними закінчується попереднє речення, а також після двокрапки, якщо далі йде пряма мова; індивідуальні імена, по батькові, прізвища, псевдоніми — Іваненко Степан Андрійович, псевдонім — Панас Мирний; індивідуальні назви літаків, кораблів, підприємств, газет, журналів тощо — літак "Руслан", завод "Арсенал", газета "Вечірній Київ";географічні й астрономічні назви — Африка, Україна, село Броварки, Чорне море, сузір'я Велика Ведмедиця, Оріон, Марс; перше слово і власні імена у назвах історичних епох, подій, визначних свят: Дев'яте травня (але 9 Травня), епоха Відродження, День Незалежності, Велика Вітчизняна війна; у складних географічних назвах типу Кривий Ріг (місто), Великі Кринки (село), Булонський Ліс (парк), Нова Гвінея (острів); в офіційних назвах зарубіжних держав — Грецька Республіка, Ісламська Республіка Іран; перше слово в назвах центральних установ, установ місцевого значення, промислових і торговельних підприємств, міжнародних організацій — Міністерство освіти України, Академія наук України, Печерський торговельний центр та ін.; назви посад, звань, титулів Президент України, Голова Верховної Ради, Прем'єр-міністр Канади.
