27.Лексика за сферою вживання

за сферами вживання словниковий склад української мови поділяється на загальновживану і спеціальну лексику, аболексикуобмеженоговживання.Загальновживану лексику називають ще загальнонародною. До її складу належать слова, використовувані всіма носіями літературної мови. Це слова, що позначають:предмети побуту,процеси трудової діяльності ,явища природи ,назви тварин, людей назви розміру, ваги суспільно-політичні поняття (держава, народ)Крім основного лексичного складу української мови, є слова, користування якими обмежене або територією, або тією чи іншою групою суспільства - представниками науки, техніки, мистецтва, виробництва. Такі слова використовуються лише в певних стилях і тому називаються стилістично маркованими. Це:ДіалектизмиТерміниПрофесіоналізмиЖаргонізмиДо пасивної лексики належать:Застарілі слова (архаїзми та історизми)Неологізми

28Лексика з погляду походження та її функціонування в текстах документів

Словниковий склад української мови об’єднує дві генетично різнопланові групи лексичних одиниць: споконвічно українські слова, слова, запозичені з інших мов.До споконвічно української лексики належать успадковані найдавніші індоєвропейські слова, спільні для багатьох індоєвропейських мові власне українські слова, утворені безпосередньо тією частиною слов'янської людності, яка сформувала українську націюМова збагачується не лише завдяки розвиткові багатозначності слів і постійному творенню нових лексем, а й за рахунок

засвоєнні слів однієї мови іншою.Слова, запозичені з інших мов, не завжди пристововані до фонетичних законів української мови. Вони навіть пишуться за іншими правилами, ніж українські. Найрухоміший в офіційно-діловому мовленні, як і в мові взагалі, –лексичний склад, що активно й безпосередньо реагує на всісоціально-економічні зрушення, оскільки основним його масивом єсуспільно-політична й спеціальна термінологія. Лексичний складофіційно-ділового мовлення виявляє тенденцію мови до адекватності, тобтодо встановлення такого зв’язку між позначуваним і позначенням, Оскільки діловодство, ведеться в писемному вигляді, цей різновид мовлення передбачаєпродумування, монологічний характер викладу, прагнення до логічноївпорядкованості тексту, до точної відповідності між позначуваним іпозначенням, а також передачі думок лише традиційними мовними засобами.У складі лексики офіційно-ділового мовлення можна виділити такі доситьвиразні ряди: а) загальномовну, або міжстильову, лексику та фразеологію;б) напівтерміни – спеціальну терміновану і детерміновану лексику,фразеологію та номенклатуру; в) терміни різних галузей науки івиробництва; г) власне ділову – стилістично марковану – лексику тафразеологію.

29Лексичні засоби ділового мовлення. Пряме і переносне значення слова. Багатозначність.Омоніми.

Слово – одиниця мови, яка служить для найменування пред­ме­тів, явищ, про­це­сів навколишньої дійсності. Словом можна назвати прак­тич­но все, що нас оточує – пред­мети, відношення, яви­ща природи, явища сус­піль­ного життя та внут­ріш­ньо­го світу людини.Слово – основнаодиницямо­ви. Кожне сло­во має лексичнезна­чення – узагальнене відо­бра­ження основ­них оз­нак пред­мета, явища, від­но­шен­ня у свідомості людини. Слова можутьіснувати в мові у прямому (первинному)і переносному (вто­рин­ному) значенні. Слова з прямим значенням – це звичайні назви пред­ме­тів, явищ( зошит, книга, дерево, велосипед)У прямому значенні слова зрозумілі не тільки в ре­чен­нях, а й без контексту, вжитіокремо. Натомість переносне значення зрозуміле тільки в контексті (золоте серце, спокійно життя)В українськіймові є слова, які називають лише один предмет і мають одне зна­чен­ня( Але біль­шість слів є багатозначними, тобто мають кілька значень (земля, площа). Омоніми – це слова, які мають однаковий зву­ковий склад, але відмінні за значенням (коса, ключ, рукав): Омоніми бувають повні (абсолютні) і часткові. Повні омоніми збі­га­ються у всіх гра­ма­тич­них формах: До часткових омонімів належать омографи, омофони і омо­форми.