11. Вплив клімату на рельєфоутворення у межах України

Як чинник формування рельєфу, клімат впливає на його зміни як загальна сила, приводячи до формування морфоклі- матичних відмінностей, надаючи обширним теренам специфіч­ного зовнішнього вигляду, так і локально, утворюючи окремі генетичні типи форм рельєфу. Його вплив на формування рельєфу території України можна прослідкувати, починаючи з мезозою. Упродовж юрського та крейдового періодів клімат був тропічним. При незначному прояві тектонічних рухів відбува­лися процеси вирівнювання рельєфу - пенепленізація. Вона супроводжувалася формуванням каолінітової кори вивітрю­вання. Вирівняні поверхні (пенеплени) і кора вивітрювання збереглися у геологічній будові Придніпровської, Приазовської та Донецької височин.

Досить упевнено фіксується роль клімату як чинника фор­мування рельєфу упродовж кайнозою. Наприкінці крейдового періоду і в палеогені на території південного-заходу Східноєвро­пейської рівнини клімат був теплим і вологим. Якщо порівню­вати з сучасним, його можна визначити як тропічний, субтро­пічний вологий. У пізньому неогені (сарматський вік) відбулась помітна зміна клімату. Залишаючись у цілому гумідним, помір­но теплим, він стає мінливо-вологим, що нарешті привело до більш чіткої зональної диференціації (лісової зони - на півночі, де виявлялися переважно флювіальні процеси і степової зони - на півдні з панівним розвитком ерозійних процесів).

12. Історія розвитку рельєфу платформенної частини України

Територія України розташована на південно – західній околиці Східноєвропейської платформи – одного із найстарших геологічних утворень земної кори, яке у порівнянні із іншими давніми докембрійськими платформами характеризується значною однорідністю тектонічної та геологічної будови. Серед докембрійських платформ Східноєвропейська у сучасному рельєфі відображена рівниною, висота якої над рівнем моря не перевищує 515м г. Берда.

Кристалічний фундамент платформеної частини найдавніше геологічне утворення. Гірські породи які його складають мають різний вік, найдавніші понад2.5млрд.років. Усі терени рівнинної частини України переживали геосинклінальний етап розвитку земної кори. Ще у архейський час одне із найпотужніших ядер формування сучасної Східноєвропейської платформи – Сарматський щит він охоплював територію Воронезької антеклізи, Дніпровсько – Донецької западини та Українського щита. Значно молодшим за платформну кору є тектонічне її обрамлення, яке на пд – зх. представлене Скіфською плитою , а також складчастими структурами Добродужі, Карпат та гірського Криму. Рівнинна частина України лише на першй погляд видається власне рівнинною за тривалий час у створені її сучасного вигляду брали участь чимало різних природних чинників. Вертикальні диференційовані тектонічні рухи, підняття та опускання (іхні темпи на платформах вельми незначні- 1- 3 мм/рік, хоча поволі усе ж сформували на теринах України сучасні великі нерівності її поверхні: Волино-Подільську,Придніпровську,Приазовську, Донецьку височини та Придніпровську, Поліську, Причорноморську низовини. Їхнє виокремлення відбулось за активної участі екзогенних геоморфологічних процесів.

Південне та західне обрамлення теренів України- гірські споруди Карпат та Криму постають у рельєфі виразними смугами, які природно обмежують райони поширення платформної земної кори. Як геологічні утворення, гори мають значно молодший вік ніж платформи.