1. Порядок приватизації великих промислових підприємств.

До прийняття рішення про приватизацію проводиться передприватизаційна підготовка державних підприємств, які ма­ють стратегічне значення для економіки та безпеки держави або мають у своєму складі відокремлені чи територіально розпоро­шені виробництва, розвинену соціальну інфраструктуру, майно, що не підлягає приватизації (наприклад, мобілізаційний резерв).У світовій практиці приватизації застосовується багато захо­дів для предприватизаційної підготовки підприємств. Усі вони певною мірою використовувались на різних етапах приватизації в Україні. Найпоширеніші з них такі:

• корпоратизація підприємств;

• ліквідація підприємств, визнаних банкрутами;

• фінансове оздоровлення підприємств;

• комерціалізація окремих підрозділів підприємств

Порядок приватизації державного майна передбачає:

- опублікування списку об'єктів, які підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації та місцевій пресі;

- прийняття рішення про приватизацію;

- опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта;

-проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства, що приватизується;

- проведення у випадках, передбачених законодавством, екологічного аудиту об'єкта приватизації;

- затвердження плану приватизації або плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації, та їх реалізацію.

2. Взаємозвязок показників економічної ефективності рішень у сфері промислової політики.

Важливо приділити увагу сутності та динаміці чистого потоку платежів упродовж інвестиційного циклу, адже саме це поняття покладено в основу розрахунку показників економічної ефективності. Важливим для практичного застосування є показники чистого приведеного доходу, внутрішньої норми прибутку, періоду окупності. Усі показники економічної ефективності взаємопов’язані, оскільки в їх основу покладено параметри вигод, витрат, ставки дисконтування, тривалості періодів інвестування та експлуатації, тому їх доцільно розглядати у комплексі.

Розрахунки економічної ефективності рішень державних установ, які впливають на реалізацію інвестиційних проектів, спирають­ся на уявлення про співвідношення процесів інвестування капіталу та отримання прибутку. Послідовність цих процесів називається інвестиційним циклом.

Головна особливість оцінки ефективності інвестиційних рішень в умовах ринку полягає в тому, що вигоди від експлуатації інвестиційного проекту оцінюються за допомогою показника чистий потік платежів. Він розраховується як різниця між поточними надходженнями від реалізації продукції та поточними витратами, пов’язаними з інвестиційним проектом.

Методика розрахунку економічної ефективності інвестиційних проектів в умовах ринкової економіки базується на дисконтуванні надходжень і витрат грошових коштів (потоку платежів) на певний момент часу. Визначення різних показників, до яких належать чистий приведений дохід, внутрішня норма прибутку, термін окупності капіталовкладень та рентабельність інвестиційного проекту, є результатом порівняння розподілених у часі доходів з інвестиціями та витратами на виробництво продукції, в тому числі й витратами, пов’язаними з прийняттям інвестиційних рішень. Як правило, всі вони в умовах ринкових відносин розраховуються з використанням показника чистого приведеного доходу (NPV).