- •1).Моделювання розвитку промисловості за допомогою виробничих функцій: екстенсивний, інтенсивний, оптимальний розвиток.
- •2) Інфраструктура інвестиційного ринку.
- •1.Активна структурна політика держави
- •3. Методи та напрямки державного регулювання іоваційного розвитку.
- •6.Із шпор задач!!!№13
- •1.Напрями реалізації промислової політики.
- •2.Активна та пасивна стратегії структурної політики: напрями і методи активної структурної політики.
- •3.Методи прямого регулювання науково-технічного розвитку промисловості
- •1. Порядок приватизації великих промислових підприємств.
- •2. Взаємозвязок показників економічної ефективності рішень у сфері промислової політики.
- •3. Регулювання інвестиційної діяльності шляхом проведення амортизаційної політики.
- •1. Аналіз динаміки розвитку промисловості за допомогою виробничої функції Коба-Дугласа
- •2. Податкове регулювання інвестиційної діяльності.
- •3. .3Основні напрями, принципи та пріоритети приватизації в Україні.
- •2.Екстенсивний та інтенсивний розвиток промисловості,сутність напрямки, форми
- •3.Види структурних пропорцій у промисловості та зміни у структурі промисловості України за роки незалежності
- •1.Показники обсягу випуску продукції та їх взаємозв’язок
- •1.Вплив нтп на динаміку структурних змін у промисловості
- •2.Структура інвестиційного ринку в промисловості.
- •3.Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в промисловості.
1).Моделювання розвитку промисловості за допомогою виробничих функцій: екстенсивний, інтенсивний, оптимальний розвиток.
Екстенсивний розвиток передбачає зростання обсягів виробництва за рахунок збільшення кількості використаних факторів виробництва. Екстенсивному розвитку відповідає тільки та умова, коли темп зростання обсягів виробництва дорівнює або є меншим від темпів зростання кількості використаних ресурсів.
Мал.
Рух промисловості при екстенсивному
розвитку
Інтенсивний розвиток передбачає зростання обсягів вироб- ництва різних товарів та послуг на основі повнішого та ефективнішого використання факторів виробництва. Такий розвиток, як правило, відбувається за рахунок удосконалення техніки, технології та організації виробництва.
Інтенсивний та екстенсивний типи розвитку завжди спостерігаються у взаємному сполученні. Тому в кожен момент розвитку промисловості можна говорити лише про ступінь переважання одного з них.
Мал.Рух промисловості при інтенсивному розвитку
Вектор
показує напрямок переміщення кривої
виробничих можливостей при інтенсивному
розвитку;БV
—
швидкість руху кривої виробничих
можливостей.
А — Б — В — крива виробничих можливостей;точка Г характеризує стан промисловості;
вектор
показує
напрямок розвитку промисловості;ГV
— швидкість руху промисловості.
2) Види інвестиційних ризиків досить різноманітні, адже кожен з них характеризується специфічним ступенем впливу на ефективність інвестиційних рішень. Інвестиційні ризики можна класифікувати за такими ознаками:
За сферами вияву виділяють такі види ризиків:
а) економічний. До нього належить ризик, пов’язаний із впливом економічних чинників — кон’юнктури ринку, зміни цін на економічні ресурси, зміни ставок та умов оподаткування, посилення конкуренції та ін.;
б) політичний. Ідеться про різні види змін законодавства, що призводять до обмеження інвестиційної діяльності;
в) соціальний. До нього належать ризики страйків, погіршення демографічної ситуації, еміграція фахівців;
г) екологічний. До нього належить ризик виникнення різних екологічних катастроф (повені, пожежі тощо);
д) ризики інших видів. До них можна віднести криміногенний стан у реґіоні, рівень корумпованості, крадіжки майна тощо.
За формами інвестування виділяють такі види ризиків:а) ризики реального інвестування. Ці ризики пов’язані з впливом об’єктивних та суб’єктивних чинників на підприємства, які є реальними об’єктами інвестиційної діяльності (неправильне врахування місцезнаходження підприємства, неточність у визначенні вартості об’єкта, можливі перерви в енергетичному та матеріально-технічному забезпеченні, неналежне виконання договорів підрядниками, низький рівень кваліфікації персоналу й т. ін.);
б) ризики фінансового інвестування. Ці ризики пов’язані з неправильним вибором структури інвестиційного портфеля, фінансовими труднощами чи банкрутством окремих фірм, зміною умов інвестування (перенесенням строків, зміною ставки виплати відсотків) тощо.
За джерелами виникнення розрізняють два основні види ризиків:
а) систематичний (або ринковий). Цей вид ризику виникає для всіх суб’єктів інвестиційної діяльності та форм інвестування. Він пов’язаний зі зміною стадій економічного циклу розвитку країни чи кон’юнктурних циклів розвитку інвестиційного ринку та іншими чинниками, на які інвестор не може вплинути;
б) несистематичний (або специфічний). Цей вид ризику характерний для конкретних об’єктів та суб’єктів інвестиційного процесу. Він пов’язаний з помилками інвесторів, посиленням конкуренції в окремих сегментах інвестиційного ринку, нераціональною структурою інвест.порті.
3) Державна програма приватизації визначає основні цілі, пріоритети, завдання та способи приватизації майна, що перебувають у державній та комунальній власності, на певний період.
Увесь набір способів приватизації можна поділити на дві групи за ознакою кількості потенційних покупців на один об’єкт приватизації. Перша група об’єднує так звані неконкурентні способи приватизації — це всі способи викупу, для яких характерною є наявність лише одного покупця, визнаного таким згідно із законодавчими обмеженнями права придбання об’єкта приватизації чи наданням такого права в результаті встановлених законодавством пільг. На першому етапі приватизації в Україні такими покупцями могли бути: товариство покупців, створене працівниками підприємства, що приватизується; організація орендарів, створена працівниками підприємства, яке було передано в оренду. Другу групу утворюють конкурентні способи приватизації, до якої належать усі форми аукціонів, конкурсів і торгів. Принципова відмінність від першої групи полягає в тому, що в процесі купівлі об’єкта приватизації бере участь кілька покупців, між якими виникає змагання за умовами продажу.
4. Місцева державна адміністрація прийняла рішення про модернізацію виробничого підприємства, яке передане їй в управління. Вибрати найбільш ефективний варіант модернізації, якщо інвестиційні витрати однакові за різними варіантами і становлять 400 тис. грн. Очікувана норма чистого прибутку складає за І варіантом 100% за рік, за ІІ варіантом 45% за півріччя, за ІІІ варіантом 30% за 4 місяці, за ІV варіантом 22% за квартал. Інвестиції за всіма варіантами вкладаються строком на один рік, а прибутки реінвестуються.
Розв’язок:
S = P (1+I)t
S – кінцева сума інвестицій;
P - поч. сума витрат або доходів;
t – тривалість періоду(к-сть виплат відсотків)
I – відсоткова ставка
І варіант 100 %
S = 400 (1+ 1)1 = 800 (тис.грн.)
ІІ варіант 45 %
S = 400 (1+ 0,45)2 = 841 (тис.грн.)
ІІІ варіант 30 %
S = 400 (1+ 0,3)3 = 878,8 (тис.грн.)
IV варіант 22 %
S = 400 (1+ 0,22)4 = 886,13 (тис.грн.)
Відповідь: № 4 є найбільш ефективним варіантом модернізації виробничого підприємства, оскільки майбутня вартість інвестицій є найвищоою.
5. На фондовому ринку пропонується до продажу пакет облігацій внутрішньої державної позики. Кількість облігацій у пакеті складає 60 шт. Номінальна вартість облігації становить 10 тис. грн. Облігації були випущені в обігстроком на 3 роки, до їх погашення залишилось 2 роки. Проценти за облігаціями сплачуються щоквартально за ставкою 10% до номіналу. З урахуванням ризику цього типу облігації її початкова доходність дорівнює 60% річних. Потрібно визначити поточну вартість пакету облігацій та доцільність його придбання за ціною 500 тис. грн.
Розв’язок:
S0
=
;
P0 – сума щорічних процентів;
S0 – ринкова вартість облігацій;
N – кількість облігацій, які оцінюються;
I – ставка дисконтування;
H0 – номінал облігацій, що погашатимуться після закінчення терміну обігу;
t – порядковий номер року (t-1, n)
n – кількість років (або інших періодів), які залишаються до погашення облігацій
S0 = = 150000 + 93750 + 3906.25 = 247656, 25 грн.
Формула для акцій:
S0
=
;
D – дивіденд на 1 акцію
N – кількість акцій
І – ставка дисконтування
Відповідь: поточна вартість пакету облігацій становить
247 656, 25 грн.; пакет облігацій недоцільно придбати за ціною 500 тис.грн., оскільки ця ціна суттєво перевищує ринкову.
6. Обчислити розмір статутного фонду акціонерного товариства, що утворюється на основі державного підприємства, яке підлягає приватизації, спираючись на данні, наведені у таблиці:
Показники |
Сума, тис. грн. |
Залишкова вартість основних засобів |
210 |
Залишкова вартість нематеріальних активів |
5 |
Довгострокові фінансові вкладення |
22 |
Матеріальні запаси |
120 |
Незавершене виробництво |
15 |
Товари за купівельною вартістю |
14 |
Короткострокові фінансові вкладення |
7 |
Розрахунковий рахунок |
13 |
Дебіторська заборгованість |
220 |
Нерозподілений прибуток |
4 |
Кредити банків |
200 |
Розрахунки з кредиторами |
160 |
Інші короткострокові пасиви |
20 |
Розв’язання.
Статутний капітал = активи – пасиви = (210+5+22+120+15+14+7+13+220)-(4+200+160+20) = 242 тис. грн.
1)Екстенсивний розвиток передбачає зростання обсягів виробництва за рахунок збільшення кількості використаних факторів виробництва. Екстенсивному розвитку відповідає тільки та умова, коли темп зростання обсягів виробництва дорівнює або є меншим від темпів зростання кількості використаних ресурсів.
Мал. Рух промисловості при екстенсивному розвитку
Інтенсивний розвиток передбачає зростання обсягів вироб- ництва різних товарів та послуг на основі повнішого та ефективнішого використання факторів виробництва. Такий розвиток, як правило, відбувається за рахунок удосконалення техніки, технології та організації виробництва.
Інтенсивний та екстенсивний типи розвитку завжди спостерігаються у взаємному сполученні. Тому в кожен момент розвитку промисловості можна говорити лише про ступінь переважання одного з них.
Мал.Рух промисловості при інтенсивному розвитку
Вектор показує напрямок переміщення кривої виробничих можливостей при інтенсивному розвитку;БV — швидкість руху кривої виробничих можливостей.
А — Б — В — крива виробничих можливостей;точка Г характеризує стан промисловості;
вектор показує напрямок розвитку промисловості;ГV — швидкість руху промисловості.
